Рішення № 4145176, 08.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.07.09 р. Справа № 7/278

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При секретарі судового засідання Х.Р.Косьміній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі м. Маріуполь

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Етна” м. Маріуполь

Предмет спору: стягнення 31 285, 42 грн.

За участю представників:

від позивача: Кабанова Л.О. - довір.

від відповідача: Гербут Н.П. – довір.

У судовому засіданні 18.05.2009р. на підставі ст.77 ГПК України оголошено перерву до 01.06.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ “Донецькобленерго” м. Горлівка особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі м. Маріуполь звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ“Етна” м. Маріуполь про стягнення 31 285,42грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №11/3531 від 13.11.2006р. з додатками до нього; акт приймання-передачі за квітень 2008р.; рахунки за активну та реактивну електроенергію за квітень 2008р., постанову від 21.03.2008р. №373.

У запереченнях б/н від 09.04.2009р. позивач зазначив, що у відповідача виникло право щодо стягнення коштів у сумі 96 677, 63 грн. з позивача на підставі рішення господарського суду Донецької області №20/ 288а від 26.09.2007р., яке набуло чинності лише 14.11.2007р. Отже, в момент звернення відповідача до позивача з листом №129 від 26.09.2007р. право щодо стягнення у відповідача з позивача зазначеної вище суми було відсутнім.

Стосовно листа відповідача №133 від 19.11.2007р. про повернення коштів відповідачу, позивач відповів про неможливість здійснення повернення вказаних коштів, посилаючись на той факт, що вони знаходяться на рахунку зі спеціальним режимом використання.

У судовому засіданні 23.04.2009р. позивач повідомив суд про повну сплату відповідачем суми заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 520, 00 грн., в підтвердження чого надав відповідне платіжне доручення та виписку банку.

У судовому засіданні 18.05.2009р. позивач повідомив суд про той факт, що згідно бухгалтерських даних на момент розгляду справи основний борг відсутній, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання.

В запереченнях б/н від 18.12.2008р. відповідач позов заперечив, посилаючись на той факт, що у позивача наявна заборгованість перед відповідачем на загальну суму 96 677, 63 грн. та той факт, що відповідач звертався до позивача листом №129 від 26.09.2007р. з пропозицією зарахувати цю суму в рахунок майбутніх платежів. Відповідач вважає, що позивач добровільно відмовився від зарахування таких коштів, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Клопотанням від 20.01.2009р. відповідач просив призначити по справі судову бухгалтерську експертизу, посилаючись на необхідність для повного та всебічного розгляду спору висновку експерта із спеціальними бухгалтерськими знаннями.

У судовому засіданні 20.01.2009р. відповідач підтвердив факт несплати за спожиту у квітні 2008р. електроенергію.

В підтвердження факту наявності у позивача грошового зобов’язання перед ТОВ „Етна”, відповідач разом із клопотанням б/н від 19.02.2009р. надав суду копію рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. №10/76, яким була стягнута з ВАТ „Донецькобленерго” на користь ТОВ „Етна” сума 96 677, 63 грн. безпідставно отриманих коштів, 16 140, 13 грн. інфляційних, 1 127, 88 грн. державного мита, 44, 09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також відповідач послався на лист №50 від 10.12.2008р., яким ТОВ „Етна” звернулося до ВАТ „Донецькобленерго” з проханням перезарахувати в рахунок платежів за використану електроенергію суму 113 959, 61 грн. (за рішенням №10/76 від 20.11.2008р.).

У судовому засіданні 19.02.2009р. відповідач заявив клопотання про припинення провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на акт звірки розрахунків між сторонами, підписаний обома сторонами без зауважень, станом на 06.12.2008р.

У запереченнях б/н від 23.04.2009р. відповідач зазначив, що факт наявності у позивача перед відповідачем суми заборгованості у розмірі 96 677, 63 грн. доведений рішенням господарського суду Донецької області від 20.11.2008р. №10/76 і не потребує повторного доказування. Також відповідач надав акт звірки розрахунків між сторонами з приміткою зі свого боку щодо відсутності у ТОВ „Етна” заборгованості за квітень 2008р. за активну та реактивну електроенергію перед ВАТ „Донецькобленерго”.

Клопотанням б/н відповідач заявив про направлення справи №7/278 на розслідування до прокуратури Донецької області.

Разом із супровідним листом у судовому засіданні 08.07.2009р. відповідач надав суду підписану обома сторонами без зауважень угоду про взаємозалік зустрічних однорідних вимог від 29.03.2009р.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. ПКЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії № 11/3531 від 13.11.2006р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

Згідно п.9.4 Договору, він діє до 01.01.2007р. та вважається продовженим щорічно на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідачу), а Споживач оплачує Постачальнику вартість купленої (використаної) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору, Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та № 6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до Договору, а також оплачувати рахунки за перевищення договірної величини потужності та електроспоживання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобов’язання за договором у квітні 2008р. виконав належним чином, поставив відповідачу електричну енергію, що підтверджено наявним в матеріалах справи актом прийому-передачі за вищезазначений період, підписаним обома сторонами без зауважень.

За результатами складання двостороннього акта приймання передачі електроенергії, позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на сплату активної електроенергії №11/3531 за квітень 2008р. на суму 15 317, 74 грн. та реактивної електроенергії №11/3531 за квітень 2008р. на суму 520, 00 грн. Вказані рахунки отримані відповідачем своєчасно, про що свідчить відповідна відмітка на самих рахунках та підтверджено обома сторонами у судовому засіданні.

Пунктом 3 Додатку №5 „Порядок розрахунків за електроенергію” до Договору про постачання електричної енергії від 13.11.2006р. №11/3531 встановлено, що кінцевий розрахунок з Постачальником Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником електричної енергії рахунків у п’ятиденний термін з дня їх отримання.

З матеріалів справи вбачається, що у встановлений термін у Договорі рахунки сплачені не були, доказів сплати цих рахунків й в інший період до подачі позову до суду сторони не надали.

Таким чином, відповідач свої договірні зобов’язання щодо оплати отриманих рахунків не виконав, спожиту електричну енергію у квітні 2008р. не оплатив, у зв’язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість за активну електроенергію у сумі 15 317, 74 грн. та за реактивну електроенергію у сумі 520, 00 грн.

У зв’язку з несплатою зазначених вище сум, позивач звернувся до суду та просить стягнути їх з відповідача у примусовому порядку.

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за активну та реактивну електричну енергію в зазначених вище розмірах, а також, втрат від інфляції, 3% річних та пені, за неналежне виконання умов Договору № 11/3531.

Відповідач, фактично визнавши суму основної заборгованості, при цьому стверджував, що така повинна бути зменшена на 96677,63 грн., які були перераховані ним Позивачу, на підставі рішення комісії останнього з розгляду Акту про порушення Правил користування електроенергією, оформленого відповідним протоколом № 28 від 28.09.2006р., який пізніше рішенням господарського суду Донецької області від 11.09.2007р. у справі №20/288а було визнано недійсним.

В ході розгляду спору, судом з’ясовано, що заявлена до стягнення сума заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 520, 00 грн. погашена відповідачем у повному обсязі, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжним дорученням №141 від 25.03.2009р. та випискою банку. Таким чином, заборгованість за реактивну електричну енергію за квітень 2008р. погашена відповідачем у повному обсязі 25.03.2009р., тобто після подачі позовної заяви до суду (27.11.2008р.), що також підтверджено представникам обох сторін у судовому засіданні.

Враховуючи наведене, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 520, 00 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Також, в ході розгляду спору, судом з’ясовано, що сторони 29.03.2009р. здійснили взаємозалік зустрічних однорідних вимог, у тому числі, на спірну суму заборгованості за активну електроенергію у розмірі 15 317, 74 грн., що підтверджено наявною в матеріалах справи угодою від 29.03.2009р. (стор.2 угоди, п.п.12, 13 таблиці).

Таким чином, на момент розгляду спору у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем за активну електроенергію за квітень 2008р. у сумі 15 317, 74 грн., що також підтверджено представникам обох сторін у судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що взаємозалік (угода від 29.03.2009р.) здійснений сторонами після подачі позовної заяви до суду (02.12.2008р.), а провадження по справі №7/278 в частині стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у розмірі 15 317, 74 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між сторонами виникли договірні зобов’язання, які з боку Відповідача належним чином виконані не були, що є підставою для застосування відповідних господарських санкцій, передбачених законом та договором.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 22.04.2008р. по 25.11.2008р. 3% річних у сумі 243, 44 грн. та з травня по жовтень 2008р. інфляційні у сумі 791, 89 грн.

Відповідач проти стягнення зазначених сум заперечив, проте правового обґрунтування своїх заперечень суду не надав.

3% річних та інфляційні перераховані судом у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням умов Договору і складають:

- 3% річних – 242 ,76 грн. і підлягають стягненню саме у цьому розмірі;

- інфляційні – 690,40 грн. і підлягають стягненню саме у цьому розмірі;

Вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв’язку з безпідставністю заявлення.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.4.2.1 договору в редакції протоколу розбіжностей, підписаного обома сторонами та скріпленим печатками обох підприємств, за внесення платежів, передбачених п.2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі 0,5%.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 14 412, 35 грн. за період з 22.04.2008р. по 20.11.2008р., застосовуючи ставку пені як 0,5%.

В той же час, як визначено положеннями Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, розмір пені, що встановлюється за згодою сторін обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідач проти стягнення зазначеної суми заперечив, проте правового обґрунтування своїх заперечень суду не надав.

Сума пені перерахована судом у відповідності до вимог чинного законодавства, із застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, складає 1 876, 29 грн. та підлягає стягненню у цьому розмірі.

Вимоги щодо стягнення з відповідача пені в залишковій сумі задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні оговорено клопотання відповідача від 20.01.2009р. про призначення по справі судової бухгалтерської експертизи. Клопотання відповідача судом не задоволено, у зв’язку із відсутністю письмового обґрунтування щодо необхідності проведення відповідної експертизи, а також у зв’язку з тим, що вирішення спору по справі №7/278 не потребує спеціальних познань в бухгалтерській галузі.

Клопотання відповідача щодо направлення справи №7/278 на розслідування до прокуратури Донецької області також не задоволено у зв’язку з необґрунтованістю.

У судовому засіданні також оговорено клопотання відповідача від 19.05.2009р. про припинення провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору, посилаючись на акт звірки розрахунків між сторонами, підписаний обома сторонами без зауважень, станом на 06.12.2008р. Клопотання відповідача задоволено частково, з урахуванням здійснення сторонами взаємозаліку однорідних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію у сумі 15 317, 74 грн. та сплатою відповідачем заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 520, 00 грн. після подачі позову до суду.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 35, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі м. Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю “Етна” м. Маріуполь про стягнення 31 285, 42 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Етна” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул..Боткіна, 15, р/р 26009301510575 у Гречеськії філії Іллічевського відділення Промінвестбанку м.Маріуполя, МФО 334442, ЄДРПОУ 24311391) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі (87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Войнич, 2, р/р 26004900175231 в Першому українському Міжнародному Банку м.Маріуполя, МФО 335742, ЄДРПОУ 00131096) інфляційні у сумі 690, 40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Етна” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул..Боткіна, 15, р/р 26009301510575 у Гречеськії філії Іллічевського відділення Промінвестбанку м.Маріуполя, МФО 334442, ЄДРПОУ 24311391) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі (87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Войнич, 2, р/р 26004900175231 в Першому українському Міжнародному Банку м.Маріуполя, МФО 335742, ЄДРПОУ 00131096) 3 % річних у сумі 242, 76 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Етна” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул..Боткіна, 15, р/р 26009301510575 у Гречеськії філії Іллічевського відділення Промінвестбанку м.Маріуполя, МФО 334442, ЄДРПОУ 24311391) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі (87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Войнич, 2, р/р 26004900175231 в Першому українському Міжнародному Банку м.Маріуполя, МФО 335742, ЄДРПОУ 00131096) пеню у сумі 1 876, 29 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Етна” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул..Боткіна, 15, р/р 26009301510575 у Гречеськії філії Іллічевського відділення Промінвестбанку м.Маріуполя, МФО 334442, ЄДРПОУ 24311391) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Приазовські електричні мережі (87528, Донецька область, м.Маріуполь, вул..Войнич, 2, р/р 26004900175231 в Першому українському Міжнародному Банку м.Маріуполя, МФО 335742, ЄДРПОУ 00131096) 186, 47 грн. державного мита, 70, 33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за реактивну електроенергію за квітень 2008р. у сумі 520, 00 грн., заборгованості за активну електроенергію за квітень 2008р. у сумі 15 317, 74 грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору.

В залишковій частині вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання його повного тексту.

Повний текст рішення складений та підписаний 08.07.2009р.

Суддя