Вирок № 41451505, 18.11.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/3218/14-к

Номер провадження 1-кп/629/289/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судового засідання - Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора - Науменко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, без реєстрації, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 15.11.2002 року Лозівським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 2 роки,

- 17.08.2005 року Первомайським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 2 роки,

- 12.02.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч.1, 190 ч.2, 185 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 3 роки,

- 28.08.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст. 185 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - з іспитовим строком 2 роки,

За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В кінці березня 2014 року близько 16:00 години ОСОБА_1 знаходився в квартирі АДРЕСА_2, яка належить його знайомій ОСОБА_3 Далі, діючи в результаті раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, заздалегідь знаючи, що ОСОБА_3 тримає цифровий фотоапарат «SAMSUNG ST150F» в сумці, яка висить на дверцях шафи в кімнаті-залі, та скориставшись тим, що в квартирі нікого не було, ОСОБА_1, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав цифровий фотоапарат «SAMSUNG ST150F», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 1702 від 22.05.2014 року 580,00 грн.

Після цього з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно скоїв інкримінований йому злочин при зазначених обставинах. Пояснив, що знаходячись в квартирі своєї знайомої ОСОБА_3, у неї з сумки викрав цифровий фотоапарат. В скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, тому суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особистість.

Суд вважає, дії ОСОБА_1, які виразилися у викраденні майна у гр. ОСОБА_3, правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1. встановлено, що він громадянин України, раніше судимий, має не зняті і не погашені судимості, скоїв злочин в період іспитового строку, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2009 року з причин вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, не військовозобов'язаний, розлучений, за місцем проживання характеризується формально, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття у скоєному, з'явлення із зізнанням.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст. 69 КК України суд не вбачає.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 засуджений 28.08.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.185 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України - з випробувальним терміном 2 роки, і скоїв злочин в період іспитового строку, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, частково приєднує не відбуту частину покарання за попереднім вироком.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, та обставин, які обтяжують покарання, даних про особу ОСОБА_1, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе лише в місцях позбавлення волі.

Суд вважає, що до набрання вироком законної сили, обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, взяв його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з дня проголошення вироку.

Цивільний позов по справі не заявлений.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 1702 від 22.05.2014 року в сумі 391,20 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, ст.71 ч.1 КК України, суд -

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 28.08.2013 року і остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді 3 (трьох) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили, міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 обрати у вигляді тримання під вартою, взяв його під варту негайно у залі суду.

Строк відбування покарання рахувати з 18 листопада 2014 року з 09 год. 55 хв.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючого, без реєстрації, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судові витрати в сумі 391,20 (триста дев'яносто одна грн.. 20 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 1702 від 22.05.2014 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська