Постанова № 41449005, 22.10.2014, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/5865/14-а

2-а/0203/215/2014

П О С Т А Н О В А

іменем України

22.10.2014 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

Головуючого-судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Місюра К.А.

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Дніпропетровської митниці до державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Іванько Олександра Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 14.08.2014 року відповідачем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження за постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року, яка надійшла до митниці 04.09.2014 року. У постанові державного виконавця було зазначено, що виконавчий документ не відповідає вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить ідентифікаційного номеру боржника. Вважають дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки ідентифікаційний номер боржника зазначається за його наявності та вказана обставина не є законною підставою для відмови у прийнятті до виконання судового рішення. На підставі викладеного, позивач просив визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця від 14.08.2014 року.

В наданій заяві представник позивача просив провести розгляд справи у його відсутності, зазначивши про підтримання позову в повному обсязі.

Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив.

З урахуванням зазначеного, суд у відповідності до ст.ст.41,122,128 КАС України вважає за можливе провести розгляд справи в письмовому провадженні та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши викладені в позові доводи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною четвертою ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а інтими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.06.2014 року ОСОБА_2 було визнано винним в порушенні митних правих, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 88762 грн. 74 коп. з конфіскацією товару, що був предметом порушення митних правил.

Вказана постанова була пред'явлена для примусового виконання до Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.

Постановою державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Іванько О.М. від 14.08.2014 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження та прийнятті до провадження виконавчого документу - постанови суду від 26.06.2014 року на підставі п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в постанові не було зазначено ідентифікаційний номер боржника, як того вимагає ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ст.18 цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», на яку робиться посилання в оскаржуваній постанові від 23.07.2012 року, визначено, що у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження визначені ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд вважає, що сама по собі відсутність ідентифікаційного коду боржника, за наявності зазначення інших даних, що ідентифікують його особу (прізвища, ім'я та по батькові, дати народження, місця проживання), не є перешкодою для відкриття виконавчого провадження та подальшого проведення виконавчих дій, оскільки у відповідності до ч.2 ст.5 та п.3 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець наділений правом отримувати необхідну для проведення виконавчих дій інформацію, зокрема і щодо витребування ідентифікаційного номеру боржника.

А тому, не зазначення ідентифікаційного номеру боржника у постанові суду не може вважатись законною та обгрунтованою підставою для відмови у прийнятті до виконання судового рішення, виконання якого є невід'ємною частиною судового захисту будь-якої особи.

В зв'язку з цим, позов Дніпропетровської митниці щодо визнання незаконною та скасування постанови є об-ґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,11,41,71,122,128,160-163,181 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Дніпропетровської митниці до державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Іванько Олександра Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження - задовольнити повністю.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Самарського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Іванько Олександра Миколайовича від 14 серпня 2014 року, винесену в рамках виконавчого провадження №44382109, про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 червня 2014 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.Ю.Казак