Вирок № 41448699, 19.11.2014, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/9103/14-к

№ провадження 1-кп/208/513/14

ВИРОК

Іменем України

19 листопада 2014 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

При секретарі - Щербацевич Д.В.,

За участю:

Прокурора - Крен А.К.,

Потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

Обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпродзержинську Дніпропетровській області, кримінальне провадження відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Миколаївка Петриківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середня, не працюючого, холостого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

-18.07.2003 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.289 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим терміном на 1 рік.

-31.01.2006 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.121, ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 10 років.

-24.02.2006 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.70 ч.4 КК України даним покаранням поглинути покарання за вироком суду Петриківського району від 15.03.2003року і визначити 3 роки позбавлення волі з іспитовим терміном на 1 рік і 6 місяців; за ч.3 ст.185 КК України до з років позбавлення волі на підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати не відбутий термін за вироком суду від 15.03.2003 року, до відбуття 3 роки 3 місяці позбавлення волі на підставі ст.70 ч.4 КК України вказане покарання поглинути покараннями за вироком суду Петриківського району від 31.01.2006 року До відбуття покарання - 10 років позбавлення волі.

- 13.05.2006 року прибув до Криворожської ВК Дніпропетровської області (№ 80). Звільнився 23.12.2013 року звільнений умовно-достроково з Криворожської ВК Дніпропетровської області (№80). Згідно Постанови Дзержинського РС м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 16.12.2013 року згідно ст.81 КК України. Не відбутий термін 1 рік 8 місяців 5 днів.

у скоєні кримінального правопорушення за ч.2 ст.185 КК України,

суд -

встановив:

ПОВТОРНО, 23.09.2014 року, в денний час доби, ОСОБА_3 знаходячись за місцем свого тимчасового мешкання, з добровільної згодою потерпілої ОСОБА_1, а саме у приміщенні будинку АДРЕСА_3, скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_1 за місцем її мешкання, а саме у будинку. АДРЕСА_3, а також відсутністю своєї співмешканки ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, умисно, таємно, з корисливих мотивів, розуміючи протиправність своїх дій, викрав майно яке належить потерпілій ОСОБА_1, а саме:

* ювелірні вироби зі срібла 925 проби:

- ланцюг у вигляді лебедів вагою 9,3 грами вартістю 64 гривні 63 копійки, каблучку з камінцем по середині і надписом «господи спаси» вагою 4,5 грами вартістю 31 гривня 27 копійок, каблучку у вигляді метелика вагою 5 грамів вартістю 29 гривень 75 копійок, каблучка розширена по центру з гранюванням вагою 4 грамми вартістю 23 гривні 80 копійок, каблучка у вигляді корони вагою 3,25 грами вартістю 22 гривні 58 копійок, каблучка у вигляді метелика вагою 5,18 грам вартістю 30 гривень 82 копійки, каблучка у вигляді квітів поєднаних між собою вагою 3,95 грами вартістю 23 гривні 50 копійок, каблучка з каменем блакитного кольору (блакитний топаз) круглої форми найбільшим діаметром 12 мм вагою 7,15 грам вартістю 42 гривні 54 копійки, каблучка у вигляді ящірки вагою 6,92 грами вартістю 41 гривня 17 копійок, каблучка з каменем фіолетового кольору квадратної форми розмірами 5 на 5 мм. вагою 2,83 грами" вартістю 16 гривень 83 копійки, каблучка у вигляді пелюсток поєднаних між собою вагою 1,34 грами вартістю 7 гривень 97 копійок, каблучка з каменем блакитного кольору овальної форми найбільшою довжиною 9 мм. вагою 1,89 грами вартістю 11 гривень 24 копійки, каблучка з каменем фіолетового кольору круглої форми (фіоніт) діаметром 15 мм. вагою 6,62 грами вартістю 39 гривень 38 копійок, кулон в формі ромба вагою 1 грам вартістю 5 гривень 95 копійок, ланцюг у вигляді плетіння «кованка» вагою 3,87 грами вартістю 22 гривні 78 копійок, ланцюг у вигляді подвійних кіл поєднаних між собою вагою 2,37 грам вартістю 14 гривень 10 копійок, браслет у вигляді підков вагою 12,52 грами вартістю 74 гривні 49 копійок, браслет у вигляді квітів круглої форми вагою 10,53 грами вартістю 73 гривні 18 копійки, загальна вага перерахованих виробів складає 91.72 грами срібла 925 проби вартістю 6,95 за 1 грам згідно даних Національного банку України станом на 23.09.2014 року, тобто загальна сума збитку складає 637 гривень 45 копійок;

* золотий ланцюг вагою 4,38 грами золота 585 проби вартістю 299,27 гривні за 1 грам згідно даних Національного банку України станом на 23.09.2014 року, тобто сума збитку складає 1310,80 гривні;

* фотоапарат «Нікон» 83500, серійний номер 40067081 вартістю 1200 гривень, який належить потерпілій.

Заволодів викраденим маной потерпілої ОСОБА_1, обвинувачений ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним за власним розсудом, заподіяв ОСОБА_1 своїми злочинними діями майнову шкоду на загальну суму 3270,05 гривень.

ПОВТОРНО, 29.09.2014 року, в нічний час ОСОБА_3, знаходячись за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2, за її добровільною згодою, а саме у квартирі АДРЕСА_1.

Перебуваючи в квартирі потерпілої ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_3, помітив що потерпіла ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння заснула, скориставшись її безпорадним станом, реалізуючи спонтанно виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи таємно, з корисних мотивів, заволодів майно останньої яке знаходилось у вищезазначеній квартирі, а саме телевізор марки Рhilips LED 39PFL38007T/12 вартістю 4 599 гривень та ноутбук марки «НР D2Y78EA/ серійний номер 71058862 вартістю 5999 гривень. Заволодів викраденим ОСОБА_3 з місця скоєння злочину зник, та розпорядився викраденим на власний розсуд, заподіяв ОСОБА_3 своїми злочинними діями майнову шкоду на загальн суму 10 598 гривень.

Вчиненні ОСОБА_3 діяння містять склад кримінальних правопорушеннь:

- за епізодом від 23.09.2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно;

- за епізодом від 29.09.2014 року за ч. 2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину за пред'явленим йому обвинувальним актом у повному обсязі і суду пояснив, що він дійсно в період 2014 року проживав із сестрою потерпілої ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_3, на той час він не мав доходів і знаходився у скрутному становищі, тому 23.09.2014 року коли прокинувся в денний час у будинку, побачив що вдома нікого не має, вирішив вчинити крадіжку майна, і тому з кімнати ОСОБА_1 викрав ларець з прикрасами та фотоапарат, з метою подальшого продажу та отримання грошей. В той же день, забрав без дозволу майно ОСОБА_1, прикраси він заклав до ламбарду на свої документи та отримав за це гроші, також розпорядився фотоаппаратом, а отримані гроші витратив на власні потреби.

29.09.2014 року його знайомий запропонував зайти до його знайомої ОСОБА_2, яка святкувала свій день народження, на що він погодився. Вони були вдома ОСОБА_2, де остання, вжив спиртні напої заснула, а гості пішли додому, і тому, він вирішив таємно викрасти майно потерпілої яке знаходилося у квартирі, а саме телевізор та ноутбук. Він таємно для потерпілої забрав це майно, та на таксі доїхав до ЦКР у м. Дніпродзержинську, де продав це майно раніше невідомим особам, а отримані гроші витратив на свої потреби.

У скоєнному кається, просить суд врахувати, що скоїв злочини за тяжких матеріальних обставин, так як не мав доходу та роботи, свою вину визнає у повному обсязі за пред'явленим йому обвинувальним актом, також не оспорює кваліфікацію його дій органом обвинувачення. Прохає суд врахувати визнання ним своєї вини у скоєні кримінального правопорушення, та суворо не карати, розглядати справу згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, що є його добровільною позицією.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_1, про стягнення з нього 2407 гривень у відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2, про стягнення з нього7000 гривень у відшкодування матеріальної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що вона до 29.09.2014 року не була знайома з обвинуваченим ОСОБА_3, з яким її познайомив її сусід ОСОБА_4. Вони в той ввечір знаходячись у квартирі, за місцем її мешкання святкували її день народження, та вона заснула, гості пішли додому, і залишився лише ОСОБА_3, коли вона вночі просунулася, то ОСОБА_3 вже вдома не було, а також вона виявила пропажу належного їй майна, а саме: телевізор марки Рhilips LED 39PFL38007T/12 вартістю 4 599 гривень та ноутбук марки «НР D2Y78EA/ серійний номер 71058862 вартістю 5999 гривень. Під час досудового слідства телевізо був їй повернутий, тому вона прохає стягнути з обвинуваченого на свою користь у відшкодування матеріальної шкоди 7000 гривень, яка складається з 5999 гривень вартості майна та 1001 гривні сплати відсотків за кредит при купівлі зазначеного ноутбуку. Не заперечує щодо розгляду провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 співмешкав з прикінця весни з її сестрою, та мешкав за її згодою у будинку АДРЕСА_3. 23.09.2014 року дійсно в першій половині дня вдома залишався ОСОБА_3 один, ввечері коли вона повернулася додому, її матір повідомила, що ОСОБА_3 забравши свої речі пішов з дому. Вже після цього вона виявила пропажу свого майна, яке вказане в обвинувальному акті, що вона підтверджує. Під час досудового слідства, нею було витрачено на повернення закладеного ОСОБА_3 майна з ломбарду сума 2407 гривень, яку вона прохає стягнути з обвинуваченого на свою користь. Не заперечує щодо розгляду провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнає свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, кваліфіковане за ч. 2 ст. 185 КК України, погоджуючись з кваліфікацією вчиненого ним діяння, та прокурор і потерпілі не заперечували щодо встановлених обставин, суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого за інкримінованим йому кримінальним правопорушенням.

Таким чином, суд приходить до висновку що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 скоєне ним мало місце, і містить склад кримінального правопорушення передбаченого - ч. 2 ст. 185 КК України, в якому він винен.

З врахуванням зазначеного, за скоєне кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, обвинувачений ОСОБА_3 підлягає покаранню.

При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3, суд виходить з вимог ст. 65 КК України, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин.

Згідно до вимог ст. 67 КК України, обставин обтяжуючих покарання за скоєне кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_3, є рецидив злочину.

Згідно до вимог ст.66 КК України, обставинами що пом'якшують покарання за скоєне кримінальне правопорушення ОСОБА_3, є визнання обвинуваченим своєї вини у повному обсязі, його щире каяття, з'явлення із зізнанням, активне спряння розкриттю злочину під час досудового і судового слідства, вчинення злочину за тяжких матеріальних обставин.

Враховуючи характери і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість скоєного злочину, згідно до вимог ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше судимий, має незняту та непогашену, в передбаченому законом порядку, та вчинив злочин під час умовно-дострокового звільнення, враховуючи його характеризуючи данні, його відношення до скоєного, щире каяття у скоєному, визнання вини, позицію потерпілих, суд приходить до висновку, що достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів з його сторони, є покарання, у вигляді позбавлення волі.

Позовні вимоги заявлені потерпілою ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 7000 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, згідно до вимог ст..ст. 22, 1166, 1177 ЦК України, які підтримані потерпілою і прокурором під час судового розгляду та визнаний обвинуваченим, суд вважає обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

Позовні вимоги заявлені потерпілою ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь 2407 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, згідно до вимог ст..ст. 22, 1166, 1177 ЦК України, які підтримані потерпілою і прокурором під час судового розгляду та визнаний обвинуваченим, суд вважає обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.

На підставі вище зазначеного та керуючись вимогами ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

Визнати винуватим ОСОБА_3, у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 ч. 2 ст. 185 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання, призначеного ОСОБА_3 за даним вироком, частково приєднати невідбуту ОСОБА_3 частину покарання за Вироком Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 24.02.2006 року у вигляді двох місяців позбавлення волі, і остаточно призначити ОСОБА_3 до відбуття покарання за сукупністю вироків у вигляді позбавлення волі строком на три роки і два місяці.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_3, у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття призначеного покарання ОСОБА_3, рахувати з дня обрання запобіжного заходу, тобто з 01.10.2014 року.

Стягнути з ОСОБА_3:

* 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок - на користь ОСОБА_2, у відшкодування завданої майнової шкоди;

*2407 (дві тисячі чоториста сім) гривень 00 копійок - на користь ОСОБА_1, у відшкодування завданої майнової шкоди.

Речові докази (а.с. 35-36) - повернуті під схоронну розписку потерпілій ОСОБА_1 та речові докази (а.с. 99) - повернуті під схоронну розписку потерпілій ОСОБА_2 - залишити у потерпілих.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, через місцевий суд, з підстав передбачених статтею 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що Вирок суду не набрав законної сили.

Копію вироку вручити засудженому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя Івченко Т. П.