Рішення № 41447609, 11.11.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-2178-14

(№ 760-3089-14-ц)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11. 11. 2014 року Солом'янський районний суд міста Києва

в складі головуючого судді: Бобровника О. В.

при секретарі: Мурга Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» - про стягнення нарахованої і не виплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» - про стягнення нарахованої і не виплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Позивач при зверненні до суду мотивує свої вимоги тим, що він працював в ПАТ "Київський завод реле та автоматики" до січня 2011 року, на посадах: - головного конструктора СКБ керівника проекту за трудовою угодою № 159 від 02.01.2010 року; в.о. заступника голови правління з наукових питань - керівника СПК ТВ "Ритм" за трудовою угодою № 178 від 04.01.2011 року, укладеною на рік.

Позивач зазначає, що з червня 2010 року припинилася виплата заробітної плати, а дія трудової угоди №178 від 04.01.2011 року, укладеної на календарний рік була припинена з січня 2011 року.

Згідно Довідки №1001 від 29.11.2011 року, невиплачена заробітна плата за період роботи з травня 2010 року, включно по січень 2011 року складала 34799 грн. 13 коп., яка за судовим наказом Солом'янського районного суду м. Києва від 21.03.2013р. була примусово стягнута з відповідача, лише 03 грудня 2013 р.

Оскільки зарплата не виплачена в день звільнення, як то передбачено ст.. 116 Кодексу законів про працю України, тому на думку позивача, відповідачем повинно бути сплачено позивачу середній заробіток за весь період затримки розрахунку, з дати припинення дії трудової угоди січень 2011 року до дати погашення заборгованості 03.12.2013 року, тобто за 724 робочих дні.

В зв'язку із зазначеним позивач з урахуванням уточнень просив суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку при звільненні в сумі 158887 грн. 30 коп. та заборгованість по підзвітних коштах в сумі 17121 грн. 12 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд про задоволення позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про відкладення розгляду справи, в зв'язку з не можливістю явки в судове засідання через зайнятість в іншому судовому засіданні по розгляду цивільної справи, яка перебуває в провадженні Броварського міськрайонного суду, при цьому доказів на підтвердження обставин викладених в клопотання про відкладення розгляду справи, представником відповідача до суду надано не було.

Відповідно до приписів вимог ст. ст. 27-30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, вказані принципи щодо обов'язковості доведення тих чи інших обставин є обов'язковими не лише при з'ясуванні обставин справи по суті, а й, як у даному випадку, при поданні клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтованого зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

З огляду на зазначене, зважаючи на те, що представником відповідача не було надано до суду доказів на підтвердження обставин викладених в клопотанні про відкладення розгляду справи, суд вважає клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи таким, що призводить до штучного затягування розгляду справи, в умовах існуючих процесуальних строків її розгляду, а тому вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що в процесі розгляду справи представником відповідача були надані до суду письмові пояснення в яких представник відповідача заперечував проти позову посилаючись на те, що позивач знаходився з відповідачем не в трудових, а в цивільно-правових відносинах і що дія ст. ст. 116 та 117 КЗпП України на їх відносини не поширюється, в зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позову повністю (а.с. 22-23), а також те, що представником відповідача не було надано до суду належних доказів на підтвердження обставин викладених в клопотанні про відкладення розгляду справи, суд вважає неявку представника відповідача в судове засідання неповажною та вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в справі, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно із записами в його трудовій книжці НОМЕР_2, вчинених начальником відділу кадрів відповідача, які затверджені підписом «ОСОБА_3» і скріплені відбитком кутового штампу ВАТ «Київський завод реле та автоматики» та відбитком печатки відділу кадрів відповідача у розділі відомості про роботу, а саме в графі «Відомості про прийом на роботу»: «Прийнятий керівником проекту по договору підряду терміном до 31.12.» на аркушах 16-17: від 01.03.2006 року до 31.12.2006 року, на підставі договору № 25 від 22.03.06, на аркушах 42-43: від 02.01. 2007 року до 31.12.2007 р, на підставі договору № 57 від 02.01.07, на аркушах 44-45: від 02.01. 2008 року до 31.12.2008 року, на підставі договору № 102 від 26.12.07, та «Прийнятий головним конструктором СКБ - керівником проекту по договору підряду терміном до 31.12.» на аркушах 46-47: від 02.01.2009 року до 31.12.2009 р, на підставі договору № 130 від 02.01.09, на аркушах 48-49: від 02.01. 2010 року до 31.12.2010 р, на підставі договору №159 від 02.01.10, а також «Прийнятий виконуючим обов'язки заступника голови правління з наукових питань, керівником СПКТБ «Ритм» по договору підряду терміном до 31.01.2011р», які вчинені на аркушах 50-51: від 04.01.2011 року до 31.01.2011 р, на підставі договору №178 від 04.01.11., дійсно був працівником ВАТ «Київський завод реле та автоматики», правонаступником якого є ПАТ «Київський завод реле та автоматики».

Згідно Договору підряду (послуг) №178 від 04.01.2011 року, строкового трудового договору укладеного між в.о. голови правління відповідача Гололобовим С.М. та громадянином ОСОБА_1 терміном на календарний рік, трудові відносини передбачались до 31.12.2011 року, а відтак запис в трудовій книжці «до 31.01.2011 р.» свідчить що роботодавець з прийнятим працівником достроково припинив трудові відносини з 31.01.2011 року і повернув йому трудову книжку.

Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованій в Мінюсті України 17.08.1993 №110, передбачено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників працюючих більше п'яти днів, в тому числі на осіб - власників, а також нештатних працівників, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Згідно з випискою форми ОК- 5 вбачається, що ОСОБА_1, відповідачем щомісячно нараховувалась заробітна плата згідно з окладом визначеним трудовим строковим договором, а саме: за січень - березень 2010 року по 4000 грн., за травень - грудень 2010 р. по 5000 грн., а також з преміюванням наприклад квітень 2010 р. 5500 грн. та за січень 2011 року з окладу 5500 грн. половина окладу - 2750 грн. на які відповідач нараховував страхові внески і звітував перед Пенсійним фондом України про суми заробітку для нарахування пенсії, а також про кількість днів стажу в кожному місяці, по кількості календарних днів у місяці (а.с. 48).

Згідно із записами в Акті прийняття - здачі (акт виконаної роботи) складеного 31 січня 2011 р. до трудової угоди №178 від 04.01.2011 р., трудові відносини з виконуючим обов'язки заступника голови правління з наукових питань - керівником СПКТБ «Ритм» ОСОБА_1 роботодавець припинив на половині робочого часу січня 2011 року, про що свідчать виправлення в Акті підтверджені підписом представника відповідача, та підпис скріплено відбитком печатки відповідача, а саме у запис в акті «Робота виконана у обсязі згідно договору» представником відповідача дописано цифру 50%, а запис «За виконану роботу має бути сплачено: « 5500 грн.» закреслено, а внизу дописано « 2750», а також запис прописом «п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.» закреслено, а внизу дописано «дві тисячі сімсот п'ятдесят грн.», але виконати обов'язки заступника голови правління з наукових питань - керівника СПК ТБ «Ритм» лише « на 50%», за виконання яких відповідач зобов'язувався сплачувати 5500 грн. за місяць, можливо лише відпрацювавши половину робочого часу місяця, першого місяця строкового трудового договору - трудової угоди №178 від 04.01. 2011р. що кваліфікується, як звільнення.

Згідно даних з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб Головного управління Міндоходів України, від 06 травня 2014 року №3822 по ідентифікаційному номеру НОМЕР_1, відповідач відображав у своїй звітності що ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата по місячному окладу, тому що за місяці з різною кількістю робочих днів нараховувалася однакова сума, яка оподатковувалась по коду 1 - зар.плата, а не по коду 42 - дохід само зайнятій особі, про що відповідач звітував до державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва.

Таким чином, позивачу нараховувалась заробітна плата по місячному окладу (за керівництво проектно-конструкторським колективом 86 відділ), а не оплата за виконану певну роботу з переданням її результату (проекту, наукового-технічного звіту і т.п.) відповідачу, його робота відповідала діючим положенням і нормативам відповідача, та діючого законодавства, що безумовно включає підпорядкування позивача внутрішньому трудовому розпорядку, тобто відповідає умовам встановленим статтею 21 КЗпП до трудових договорів.

Таким чином суд приходить до висновку, що дія статей 116 та 117 Кодексу законів про працю України поширюється на відносини ПАТ «Київський завод реле та автоматики» з працівником ОСОБА_1

Стаття 117 Кодексу законів про працю України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пункт 20 Постанови пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року N 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачає, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За заявою позивача про видачу судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати, за довідкою відповідача від 29.11.2011 року №1001, Солом'янським районним судом м. Києва 21.03.2013р. видано Судовий наказ №2-н-385/13 про стягнення з відповідача заборгованості по невиплаченій заробітній платі в сумі 34799 грн. 13 коп., а Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції 17.04.2013 року було відкрито виконавче провадження № 37584296.

Вбачається, що заборгованість по невиплаченій заробітній платі в сумі 34799 грн. 13 коп. була примусово стягнута з відповідача - 03 грудня 2013 р. та зарахована на особовий рахунок позивача НОМЕР_3 згідно виписки - 04 грудня 2013 року.

Обчислення середньої заробітної плати здійснюється відповідно Постанови Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995р. N100.

Відповідно до положень вищезазначеної постанови розрахунок має здійснюватись наступним чином: Термін розрахунку - останні два повних робочих місяці (ч.2,3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати), тобто листопад 2010 року та грудень 2010 року.

Згідно довідки Пенсійного фонду України та довідки інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб Головного управління Міндоходів України заробітна плата позивача за листопад 2010 року нарахована в сумі 5000 грн., при кількості робочих днів 22 та за грудень 2010 року нарахована в сумі 5000 грн. при кількості робочих днів 23, що разом складає 10 000 грн. при кількості робочих днів 45, а сума середньоденної зарплати дорівнюватиме 222 грн. 22 коп.

Згідно записів у трудовій книжці позивача, зроблених відповідачем, останнім робочим днем позивача є 31.01.2011 року (понеділок) коли позивач був на роботі і отримав трудову книжку, а погашення заборгованості відповідача по заробітній платі позивача відбулося примусово - 03.12.2013 р. та зараховано позивачу - 04.12.2013 р., тобто через 715 днів.

Отже загальний розмір середнього заробітку з дати коли з позивачем мав бути здійснений повний розрахунок по дату примусового погашення заборгованості з заробітної плати складає суму 158887 грн. 30 коп.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Судом встановлено, що відповідачем було порушено права позивача щодо виплати зробітної плати позивачу при звільненні.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за період затримки виплат при звільненні та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 158887 грн. 30 коп.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованість по підзвітних коштах в сумі 17121 грн. 12 коп., суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині, оскільки вказана вимога позивача не обґрунтована та не підтверджена належними доказами.

З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1588 грн.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 116, 117, 233, 237 КЗпП України, ст.. ст.. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» - про стягнення нарахованої і не виплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» (Код ЄДРПОУ 00214853) на користь ОСОБА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 158887 грн. 30 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики» (Код ЄДРПОУ 00214853) в дохід держави судовий збір в сумі 1588 грн.

В решті вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: