Рішення № 41445623, 12.11.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/5695/14-ц Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю.В.Провадження № 22-ц/780/6062/14 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л.П.Категорія 58 12.11.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Лащенка В.Д.,

при секретарі: Горошук І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Військової частини 1492 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Військової частини 1492, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення неустойки в розмірі подвійної оплати за порушення користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вищезазначеним позов, який в подальшому уточнив, обґрунтовуючи його тим, що 01.07.2013 р. між ним та військовою частиною №1492 було укладено договір оренди № 86-13 належного йому житлового приміщення. Відповідно до договору, він передав, а військова частина прийняла в строкове платне користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Приміщення із обладнанням та інвентарем було передано за актом приймання-передавання орендованого житлового приміщення від 01.07.2013р. Приміщення було передано на умовах суборенди військовослужбовцю ОСОБА_4, відповідно до акту приймання-передавання від 01.07.2013 р., строк дії договору - чотири місяці по 31.10.2014 р. 25.11.2013 р. між ним та відповідачем було укладено договір оренди №160-13 житлового приміщення строком до 31.12.2013 р.. Відповідно до п. 6.1 Договору розмір орендної плати складає 4000,00 грн. щомісячно. Починаючи з 01.07.2013 р. і до 05.08.2014 р. в квартирі проживала третя особа із сім'єю. Так як відповідач недобросовісно виконував свої зобов'язання то він 01.02.2014р. звернувся до нього з письмовою вимогою про сплату заборгованості по орендній платі. Лише в травні 2014 року відповідачем була проведена повна орендна оплата за договорами. У зв'язку з цим просив стягнути з відповідача на свою користь неустойку за користування житловим приміщенням за час прострочення в період з 01 січня 2014 року по 31 травня 2014 року в розмірі 57333,00 грн., судовий збір в розмірі 573,33 грн. та 5400,00 грн. витрати на правову допомогу.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2014 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 57333,00грн. неустойки у розмірі подвійної плати за користування житловим приміщенням за час прострочення, 575,00грн. сплаченого судового збору та 1948,80грн. витрати на правову допомогу.

В апеляційній скарзі відповідач Військова частина 1492 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог позивача відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що оскільки позивач не звертався до військової частини 1492 з вимогою повернути йому незаконно утримуване майно, сплати за цей період орендної плати, то він визнав факт повернення йому орендованого майна. У позивача не виникло право вимоги для стягнення неустойки у розмірі подвійної плати.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення на користь позивача неустойки за користування житловим приміщенням за час прострочення за період з 01.01.2014 року по 05.08.2014 року включно, в розмірі 57333,00 грн., суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що відповідач порушив умови договірних відносин, а саме продовжував користуватись житлом після закінчення дії договору не здійснюючи щомісячних рентних платежів, у зв'язку з цим на підставі ст. 785 ЦК України позивач має право на стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Крім того на вимогу позивача, суд першої інстанції частково задовольнив вимоги про стягнення з відповідача 575,00 грн. судового збору та 1948,80 грн. витрат по оплаті правової допомоги.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до статті 303 ЦПК України, апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що 01.07.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 86-13 оренди житлового приміщення належного позивачу (а.с.5-6). Відповідно до умов договору, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1. Строк дії договору - чотири місяці з 01 липня 2013 року по 31.10.2013 р.

Відповідно до акту приймання-передачі орендованого житлового приміщення від 01.07.2013року військова частина 1492 Державної прикордониї служби України в особі командира військової частини ОСОБА_5 прийняв житлове приміщення із обладнанням та інвентарем, а орендодавець ОСОБА_3 передав житлове приміщення із обладнанням та інвентарем (а.с.7).

Відповідно до договору суборенди житлового приміщення від 01 липня 2013 року та акту приймання передачі житлового приміщення від 01 липня 2013 року військова частина 1492 житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 передала на умовах суборенди третій особі- ОСОБА_4.(а.с.10-11).

25.11.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №160-13 оренди житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, термін оренди з 01 листопада 2013 року по 31.12.2013 р.(а.с.8-9).

Так як відповідач недобросовісно виконував свої зобов'язання по здійсненню орендної плати то позивач 01.02.2014 р. звернувся до відповідача з письмовою вимогою про сплату заборгованості по орендній платі (а.с.14).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Тобто, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що до правовідносин які виникли між сторонами необхідно застосовувати спеціальні норми цивільного права, які визначені в Главі 59 Найм(оренда) житла Цивільного кодексу України, оскільки предметом договору є житлове приміщення.

Позовні вимоги про стягнення неустойку за користування житловим приміщенням не підлягають задоволенню, оскільки у Главі 59 Найм(оренда) житла Цивільного кодексу України непередбачено відповідальність за порушення умов договору оренди житла у вигляді неустойки.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову про стягнення неустойки в розмірі подвійної оплати за порушення користування житловим приміщенням.

Оскільки, суд першої інстанції помилково прийшов до переконання про необхідність задоволення заявлених позовних вимог, то відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача не підлягають стягненню судові витрати в розмірі 575,00 грн. та витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 1948,80 грн..

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги військової частини 1492 заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Військової частини 1492 задовольнити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове.

В задоволені позову ОСОБА_3 до Військової частини 1492, третя особа: ОСОБА_4 про стягнення неустойки в розмірі подвійної оплати за порушення користування житловим приміщенням відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: