Рішення № 41444025, 18.11.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/3176/14-ц Головуючий у 1-й інст. Снігір В. М.

Категорія 25 Доповідач Матюшенко І. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Борисюка Р.М., Галацевич О.М.

з участю секретаря судового

засідання Ходаківської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо» на заочне рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 9 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермосфін» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо» про визнання договорів недійсними, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому, з підстав передбачених ст. ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» просила: визнати недійсним договір № 001639 від 09.04.2014 року, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтермосфін» (далі - Товариство); стягнути з Товариства на її користь 10800 грн. грошових коштів, сплачених нею на виконання умов договору та 2500 грн. моральної шкоди. Крім того, посилаючись на розірвання договору з Товариством про отримання грошових коштів, позивач зазначає про втрату необхідності існування договору страхування її життя, а тому просила визнати недійсним і договір добровільного страхування №009685 від 09.04.2014 року, укладений між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо» (далі - Страховик) та стягнути з останнього та її користь 9000 грн., сплачених нею на виконання вказаного договору.

Заочним рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 9 липня 2014 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, у решті позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі Страховик, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору добровільного страхування від 09.04.2014 року та в частині стягнення зі страхової компанії 9000 грн. на користь позивача та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що висновок суду про наявність підстав для визнання такого договору недійсним є помилковим, окільки не відповідає матеріалам справи.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що 09.04.2014 року між ОСОБА_2 та Товариством укладено договір № 001639 за умовами якого позивач, як учасник програми «Легкий старт», зобов'язувався укласти договори особистого страхування життя, здоров'я, працездатності та/або майнового страхування об'єкта застави (іпотеки) із страховою компанією на умовах, визначених у додатку № 2 цього договору. За цими договорами особистого та майнового страхування вигодонабувачем є Товариство (пункт 2.1.5 договору).

Договір страхування від нещасних випадків № 009685 від 09.04.2014 року ОСОБА_2 уклала з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо» (а.с.16-19).

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним вище вказаного договору страхування, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що договір страхування було укладено під впливом недостовірних даних.

Так, відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» установлено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (у даному випадку це послуги), що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача у будь-якому разі вважаються порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Умови визнання правочину недійсним містяться в ст. 215 ЦК України та ст. ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Як на підставу недійсності договору добровільного страхування від 09.04.2014 року, позивач посилалася на ту обставину, що такий договір був укладений, оскільки це було умовою її участі у програмі «Легкий старт», а так як вона не отримала очікуваного результату за договором про отримання безвідсоткової позики і заявила іншій його стороні про розірвання договору, відпала необхідність в існуванні договору добровільного страхування.

Враховуючи, що ні позивач у позовній заяві, ні суд першої інстанції не навів даних і, відповідно, доказів на їх підтвердження про відсутність у споживача достовірної інформації щодо умов договору добровільного страхування від нещасних випадків за № 009685 від 09.04.2014 року, а також судом не були встановлені інші, передбачені ст. 215 ЦК та ст. ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» обставини, які могли бути підставою для визнання вказаного договору недійсним, у суду не було підстав задовольняти позов у цій частині.

Тому, рішення суду першої інстанції про визнання недійсним договору добровільного страхування від нещасних випадків від 09.04.2014 року та про стягнення зі Стаховика на користь позивача 9000 грн підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно підлягає скасуванню рішення і в частині стягнення судових витрат з апелянта.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо» задовольнити.

Заочне рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 9 липня 2014 року в частині визнання недійсним договору № 009685 від 09.04.2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТзДВ «Страхова компанія «Традо» та в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо» грошових коштів на користь ОСОБА_2, сплачених на виконання угоди № 009685 від 09.04.2014 року, укладеної між ОСОБА_2 та ТзДВ «Страхова компанія «Традо», в сумі 9000 гривень скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заочне рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 9 липня 2014 року в частині стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Традо» 243.60 грн. судового збору на користь держави скасувати.

У решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді