Рішення № 4144393, 22.10.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 34/320

22.10.08

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інші мережі»

про

стягнення 20 000,00 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача

Скляров С.М., представник за дов. №07630-05 від 01.07.2008;

від відповідача

не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех»(далі - Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інші мережі»(далі - Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 20 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначив, що 17.04.2006 платіжним дорученням №136 перерахував оплату за організацію перевезення негабаритного вантажу за маршрутом: м. Миколаїв –м. Чернігів на суму 20 000,00 грн.

Проте, Відповідач замовлення Позивача не виконав, отриманих коштів не повернув.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі №34/320 від 11.09.2008, а також ухвала про відкладення розгляду справи від 01.10.2008 були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 03065, м. Київ, вул. Івана Лепсе, 16.

Юридична адреса Відповідача підтверджується довідкою з Головного управління статистики у м. Києві №13-4284 від 14.08.2008.

Статтею 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

06.04.2006 Позивач звернувся до Відповідача з листом за вих. №120, у якому просив організувати перевезення великогабаритного вантажу за маршрутом м. Миколаїв –м. Чернігів з 20.04.2006 та просив підтвердити подачу автомобілів 20.04.2006.

11.04.2006 Відповідач за допомогою факсимільного зв‘язку надіслав Позивачу рахунок-фактуру №113 на оплату часткового авансового платежу за організацію перевезення негабаритного вантажу за маршрутом: м. Миколаїв –м. Чернігів на суму 20 000, 00 грн. з ПДВ.

17.04.2006 Позивач оплатив вказаний рахунок-фактуру в повному обсязі, про що зокрема свідчить копія банківської виписки (наявна в матеріалах справи).

Однак, Відповідач свого зобов’язання щодо перевезення належного позивачу великогабаритного вантажу не виконав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інші мережі»про розірвання договору транспортного експедирування.

04.03.2008 рішенням Господарського суду м. Києва встановлено, що між Позивачем та Відповідачем фактично було вчинено письмовий правочин (укладено договір у письмовий формі) шляхом обміну письмовими документами, якими обмінялися сторони.

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі №31/77-1 від 04.03.2008 позов задоволено, розірвано договір транспортного експедирування, пов’язаного з перевезенням великогабаритного вантажу за маршрутом: м. Миколаїв –м. Чернігів 20.04.2006, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інші мережі»з ініціативи позивача як замовника послуг.

Відповідно до ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як слідує з наявної в матеріалах справи довідки Господарського суду м. Києва від 22.10.2008 рішення Господарського суду м. Києва у справі №31/77-1 від 04.03.2008 набрало законної сили 25.03.2008 та станом на 20.10.2008 не оскаржувалось.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Як слідує з матеріалів справи, Позивач здійснив Відповідачеві передоплату в розмірі 20 000,00 грн. згідно отриманого рахунку-фактури, однак Відповідач свого обов’язку щодо організації перевезення великогабаритного вантажу не виконав, отриманих коштів не повернув.

Відтак, суд визнає вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми попередньої оплати в розмірі 20 000,00 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 35 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 6, 15, 22, 525, 526, 530, 1212 ЦК України, статтею 193 ГК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інші Мережі»(03065, м. Київ, вул. Івана Лепсе, 16, код ЄДРПОУ 31517783, р/р 26000500875101 в БФ КБ «Експобанк»м. Київ, МФО 320467, а у випадку відсутності коштів із будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпромтех»(54052, м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 15к, код ЄДРПОУ 32655884, р/р 26002321000040 в МФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 326922) 20 000 (двадцять тисяч) грн. боргу, а також 200 (двісті) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя Р.Б. Сташків