Рішення № 41443051, 13.11.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/4180/12 Провадження № 22-ц/773/1437/14 Головуючий у 1 інстанції: Кухтей Р.В. Категорія: 2 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів: Свистун О.В., Федонюк С.Ю.,

при секретарі Черняк О.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника особи, яка не брала участі у справі - ПАТ "ВіЕс Банк" Бандирського А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі - публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

12 березня 2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно. Позов мотивували тим, що 22 серпня 2008 року між ними та відповідачем укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_6, відповідно до умов якого позивачі передали відповідачу у власність офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9) /літер А-5/ загальною площею 148,6 кв.м, що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Луцьку Волинської області, за ціною 242340 грн.

В день підписання договору сторонами було складено розписку, відповідно до якої обумовлена у договорі купівлі-продажу вартість майна мала б бути оплачена відповідачем протягом 36 місяців рівними щомісячними платежами у розмірі 6732 грн. Однак, відповідач здійснив оплату лише частково у сумі 20250 грн., тобто своїх зобов'язань щодо оплати усієї вартості придбаного ним нерухомого майна не виконав, чим істотно порушив умови договору купівлі-продажу.

Позивачі просили суд розірвати договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстраційним № 4279 від 22 серпня 2008 року, укладений між ними та відповідачем та визнати за ними право власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9 /літер А-5/) загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Луцьку Волинської області.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2012 року позов задоволено.

Постановлено розірвати договір купівлі-продажу, що був укладений між ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 22 серпня 2008 року та посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстраційним № 4279.

Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 право власності на офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9) /літер А-5/ загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Луцьку Волинської області.

В апеляційній скарзі особа, яка не брала участі у справі - ПАТ "ВіЕс Банк" покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судовому засіданні представник особи, яка не брала участі у справі - ПАТ "ВіЕс Банк" Бандирський А.С. апеляційну скаргу підтримав з підстав, в ній зазначених.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечив апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, представника особи, яка не брала участі у справі - ПАТ "ВіЕс Банк" Бандирського А.С., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 неналежним чином виконав свої зобов'язання по оплаті вартості придбаного ним майна, чим порушив умови укладеного між ним та позивачами договору купівлі-продажу від 22 серпня 2008 року, у зв'язку з чим договір підлягає розірванню із визнанням права власності на спірне нерухоме майно за позивачами.

Такий висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Як передбачено ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що 22 серпня 2008 року між ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстраційним № 4279, відповідно до умов якого ОСОБА_5 придбав у власність офіс (приміщення з № 1-1 по № 1-9 /літер А-5/ загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 в м. Луцьку Волинської області (а.с. 3, 4).

22 серпня 2008 року ОСОБА_5 склав письмову розписку, в якій зазначив, що вартість майна, яка була визначена у п. 2.1 договору купівлі-продажу, має бути сплачена ним протягом 36 місяців рівними щомісячними платежами у розмірі 6732 грн. (а.с. 8).

Проте на час постановлення рішення в розпорядженні суду першої інстанції були відсутні документи, що стосуються відносин відповідача ОСОБА_5 із ВАТ "Фольксбанк".

Зокрема, 3 листопада 2008 року між ВАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № KF53474, за умовами якого останньому було надано кредит в розмірі 1600000 грн. строком на 15 років зі сплатою процентної ставки за користування кредитом у розмірі 23,00 % річних з кінцевим терміном повернення не пізніше 2 листопада 2023 року (а.с. 62-64).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір від 3 листопада 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_7, за яким передано в іпотеку банку офіс загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта 24370425 (а.с. 28-34).

Повторним заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 квітня 2012 року (а.с. 68, 69), залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 4 вересня 2012 року (а.с. 70-71) позов ПАТ "Фольксбанк" до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Постановлено в погашення за кредитним договором № KF53474 від 3 листопада 2008 року, укладеним між ВАТ "Фольксбанк", правонаступником якого є ПАТ "Фольксбанк", та ОСОБА_5, заборгованості в розмірі 1939560,24 грн. (в тому числі за кредитом - 1536755,79 грн., за відсотками - 395479,02 грн., по пені - 7325,43 грн.) звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме офіс загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта 24370425, що належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського округу ОСОБА_6 22 серпня 2008 року за реєстраційним № 4279, право власності на нерухоме майно зареєстроване за ОСОБА_5 в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстровим номером 24370425, способом визначеним ст. 37 Закону України "Про іпотеку", розділами 6 та 7 іпотечного договору на підставі рішення суду, шляхом набуття права власності на офіс загальною площею 148,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Луцьк, АДРЕСА_1, номер об'єкта 24370425 ПАТ "Фольксбанк" (код ЄДРПОУ 19358632) за початковою ціною 1925861 грн. Стягнути з ОСОБА_5 в користь ПАТ "Фольксбанк" 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 65-66).

Як вбачається з свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 2475694 від 25 липня 2014 року, виданого реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції Волинської області, офіс /А-5/ по АДРЕСА_1 в м. Луцьку Волинської області загальною площею 148,6 кв.м. належить на даний час на праві приватної власності ПП "НІКА-РІЕЛТІ" (а.с. 72).

Згідно статуту ПАТ "ВіЕс Банк", затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "Фольксбанк" (протокол № 48 від 11 жовтня 2013 року) ПАТ "ВіЕс Банк" є правонаступником усіх прав та обов'язків ВАТ "Фольксбанк" (а.с. 46).

Вирішуючи спір про розірвання договору купівлі-продажу та визнання за позивачами права власності на нерухоме майно, суд першої інстанції не врахував, що спірне майно передане в іпотеку та не вирішив питання про залучення банку до участі у справі.

Проте апеляційний суд, виходячи з вимог ст.ст. 36, 304 ЦПК України, не вправі на стадії апеляційного перегляду справи залучити до участі у справі вказану юридичну особу.

Порушення прав ПАТ "ВіЕс Банк" полягає у тому, що іпотечне майно вибуло без відома іпотекодержателя із власності іпотекодавця.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові, яким права вказаної юридичної особи не порушуватимуться.

Зокрема, колегія суддів бере до уваги той факт, що згідно п. 2.3 договору купівлі-продажу від 22 серпня 2008 року продавці підтвердили факт повного розрахунку за продане майно і відсутність щодо покупця будь-яких претензій фінансового характеру, а отже, на думку колегії суддів, позов було заявлено з надуманих підстав і позивачами не наведено обставин, встановлених договором або законом, наявність яких могла б призвести до розірвання договору купівлі-продажу в судовому порядку.

Отже, оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, тому відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в даній справі підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі - публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2012 року в даній справі скасувати і ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_4, ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання договору купівлі-продажу та визнання права власності на нерухоме майно відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді