Ухвала суду № 41442821, 06.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3628/14 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

06 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Степанюка А.Г., Кузьменка В.В.,

при секретарі Дешко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 серпня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 14.03.2014 р. відповідачем листом № 1990/805/17-3 про надання пояснень та їх документального підтвердження було витребувано від позивача документи щодо отриманого від ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в 2012 р. додаткового блага.

20 березня 2014 р. позивачем було надано відповідачу витребувані документи.

На підставі наданих документів з 25 по 31 березня 2014 р. відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 1 січня по 31 грудня 2011 р., за результатами якої 07.04.2014 р. було складено акт перевірки № 898/17-3/34/НОМЕР_1.

Вказаним актом були встановлені порушення п. 120.1, ст. 120 Податкового кодексу України, а саме не подано податкову декларацію про майновий стан та отримані доходи в 2011 р.; абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 162 ПК України, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб в сумі 14 012,14 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.04.2014 р. № 1012/0008201703/81, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на загальну суму 17685,21 грн., з якої за основним платежем - 14012,17 грн., за штрафними санкціями - 3673,04 грн.;

У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправними, останній подав даний адміністративний позов до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки законодавством чітко передбачено, що якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника про анулювання (прощеного) боргу, то такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 15.08.2007 р. між позивачем (позичальником) та закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (кредитором) було укладено кредитний договір № CNL-0BB/046/2007 (далі - договір № CNL-0BB/046/2007).

Згідно з п. 2 названого договору банк взяв на себе зобов'язання надати, а позичальник прийняти кредит у сумі 40 500 доларів США 00 центів на споживчі цілі з датою остаточного погашення кредиту - 14.08.2022 р.

20.12.2011 р. між позивачем (позичальником) та публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (кредитором) було укладено додатковий договір № 1 до договору № CNL-0BB/046/2007.

Згідно з п.п. 2.1.1 названого договору сторони позичальник взяв на себе зобов'язання до 01.07.2011 р. погасити боргові зобов'язання в розмірі 40 881,12 доларів США еквівалентних 326440,56 грн. за курсом НБУ на дату оплати, та сплатити витрати кредитора на ведення претензійно-позовної роботи в сумі 1820,00 грн.

Відповідно до абз. 3 п. п. 2.1.3 п. 2.1. даного договору за умови належного виконання позичальником умов договору № CNL-0BB/046/2007 та додаткового договору, кредитор взяв на себе зобов'язання здійснити анулювання (прощення) боргу в розмірі 10454,65 доларів США, еквівалентних 83531,60 грн. за курсом НБУ на дату підписання (далі - сума прощеного боргу).

Як вбачається з п. 3.4. додаткового договору, його підписанням позичальник підтвердив те, що банк повідомив його про необхідність відображення суми прощеного боргу у річній декларації.

Листом від 05.12.2013 р. №2893 публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» було повідомлено відповідача, про факт прощення боргу позивача за договором № CNL-0BB/046/2007 у сумі 83 531,60 грн.

Крім того, в даному листі було зазначено, що дана сума підлягає оподаткуванню та включенню до річної податкової декларації, про що позивач був повідомлений при підписанні додаткового договору.

Згідно з вимогами п.п. 49.18.4, п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до вимог абз. «д» п.п. 164.2.17, п. 164.2, ст. 164 ПК України дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Представник позивача не заперечував, що податкова декларація за звітній 2011 р. позивачем до відповідача не подавалася.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем було порушено вимоги щодо подачі до відповідача податкової звітності.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Степанюк А.Г.

Кузьменко В. В.