Рішення № 4143967, 06.07.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.09 Справа № 13/43

За позовом державного підприємства «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієве Донецької області

до закритого акціонерного товариства «Криворізьке», м. Брянка Луганської області

про зобов’язання відвантаження продуктів збагачення (вугільного концентрату)

та за зустрічним позовом ЗАТ «Криворізьке» до ДП «Орджонікідзевугілля» про звернення стягнення на майно 680 741 грн.

Суддя Яресько Б.В.

Представники:

Від позивача

Костенко Н.І. дов. № 01/4-104 від 12.01.09.

Від відповідача

Жидков Л.В. дов. № 1211 від 31.12.08.

У засіданні брали участь:

секретар судового засідання Лисенко В.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про спонукання відповідача відвантажити вугільний концентрат в кількості 2 094 тони з якісними показниками –зола 8,49%, волога –9,86 %, сірка –2,66 %, який є власністю позивача, на адресу вантажоотримувача:

ВАТ «Днепрококс»

49060 м. Дніпропетровськ, вул. Коксохімічна 1

код вантажоотримувача 3135

код ОКПО 05393091

станція Диевка Придніпровської залізниці

код станції - 451400

платник тарифу Лемтранс

код платнику ЕГ 205310

Позивач позов підтримав.

Відповідач первісний позов не визнає.

Відповідачем заявлений зустрічний позов в якому він просить суд стягнути з позивача на свою користь 104 654 грн. –3 % річних, та втрат від інфляції, 576 087 грн. –затрат відповідача по збереженню вугільної продукції позивача, шляхом звернення стягнення на вугільний концентрат в кількості 2 094 тон, що належить позивачу, та знаходиться на території відповідача.

Позивач зустрічний позов не визнає, посилаючись на відсутність прострочення оплати з його боку, та необґрунтованість вимог щодо стягнення затрат по збереженню вугільної продукції.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, виключно на підставі матеріалів, що знаходяться у справі на момент винесення рішення, суд

ВСТАНОВИВ, що 01 жовтня 2005 року між сторонами по справі був укладений договір № 07/10/К за яким позивач зобов’язався передати вугілля позивачу та оплатити його збагачення, а відповідач прийняти вугілля, та передати продукти його збагачення позивачу.

Згідно умов договору якість вугілля, що передається на збагачення, та якість концентрату зазначається в додатках до договору. Сторони не надали суду зазначені додатки.

Згідно п. 5.2. договору позивач зобов’язаний оплатити надані послуги по збагаченню протягом 10 днів з моменту надання рахунків на послуги шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідача.

Сторони виконували зобов’язання за договором протягом жовтня-грудня 2005 року.

Відповідач в неповному обсязі виконав зобов’язання по відвантаженню концентрату відповідно до замовлень позивача.

Згідно балансу переробки давальницької сировини на кінець грудня 2005 року відповідач переробив, але не відвантажив позивачу вугільний концентрат в кількості 2 094 тони з якісними показниками –зола 8,49%, волога –9,86 %, сірка –2,66 %.

Згідно довідки про залишки концентрату ЗАТ «Криворізьке»станом на 01.04.2008 р. (а.с. 57 т. 2) кількість концентрату становить 2 094 тони, зола – 8,5 %, сірка –2,7 %, волога –9,9 %.

Послуги з збагачення вугілля в повному обсязі були оплачені позивачем в червні 2007 року.

В січні 2008 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 01/4-15222 від 09.01.2008 р. в якій запропонував в десятиденний строк відвантажити концентрат в кількості 2 094 тон за зазначеними реквізитами.

Відповідач у відповіді на претензію № 104 від 06.02.2008 р. її відхилив, зазначивши, що оскільки позивач прострочив виконання зобов’язань по оплаті послуг по збагаченню, він зобов’язаний сплатити 3 % річних та втрати від інфляції, крім того відповідач поніс витрати по збереженню концентрату, всього зобов’язання позивача перед відповідачем становлять 680 741 грн. 00 коп. Відповідач з метою забезпечення виконання цього грошового зобов’язання застосував утримання концентрату.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог за первісним позовом, та необґрунтованості зустрічного позову виходячи з наступних підстав.

Договір № 07/10/К від 01 жовтня 2005 року виконувався сторонами і відповідно незважаючи на відсутність додатків до нього є укладеним.

Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, та не передав позивачу належний йому вугільний концентрат в кількості 2 094 тони з якісними показниками –зола 8,49%, волога –9,86 %, сірка –2,66 %.

Відповідач факт знаходження на своїй території зазначеного концентрату, належного позивачу не заперечує.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача відвантажити вугільний концентрат в кількості 2 094 тони з якісними показниками –зола 8,49%, волога –9,86 %, сірка –2,66 %, який є власністю позивача, на адресу вантажоотримувача:

ВАТ «Днепрококс»

49060 м. Дніпропетровськ, вул.. Коксохімічна 1

код вантажоотримувача 3135

код ОКПО 05393091

станція Диевка Придніпровської залізниці

код станції - 451400

платник тарифу Лемтранс

код платнику ЕГ 205310

є обґрунтованими.

Відповідачем заявлений зустрічний позов про стягнення з позивача на свою користь 20 605 грн. 74 коп. –3 % річних, втрати від інфляції в сумі 84 048 грн. 26 коп., 576 087 грн. –затрат відповідача по збереженню вугільної продукції позивача, шляхом звернення стягнення на вугільний концентрат в кількості 2 094 тон, що належить позивачу, та знаходиться на території відповідача.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що позивач допустив прострочення оплати послуг з збагачення вугілля за договором № 07/10/К від 01 жовтня 2005 року в сумі 760 864 грн. 82 коп.

Позивач оплатив послуги шляхом перерахування 30.11.2005 р. –300 000 грн. 00 коп., та 06.06.2007 р. –460 864 грн. 82 коп., тобто з порушенням умов п. 5.2. договору щодо оплати послуг протягом 10 днів з моменту пред’явлення рахунку.

Крім того відповідач зазначає, що він поніс збитки пов’язані з зберіганням належного позивачу концентрату, за 2006 р. в сумі 271 888 грн. 00 коп., за 2007 р. 304 199 грн. 00 коп. Розмір збитків визначений відповідачем згідно власних калькуляцій вартості зберігання вугільної продукції.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідачем не надано суду належних доказів пред’явлення позивачу рахунків № 100 від 31.10.2005 р., № 116 від 30.11.2005 р., № 130 від 30.11.2005 р., № 132 від 21.12.2005 р., № 140 від 31.12.2005 р.

За таких обставин доводи відповідача про порушення позивачем строку оплати послуг передбаченого п. 5.2. договору є необґрунтованими.

Відповідачем не доведено факту прострочення виконання позивачем грошових зобов’язань по оплаті послуг з збагачення вугілля.

Таким чином, відсутні підстави для нарахування та стягнення з позивача 3 % річних та втрат від інфляції відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідачем також заявлена вимога про стягнення з позивача збитків в сумі 760 864 грн. 82 коп. пов’язаних з збереженням концентрату позивача протягом 2006-2007 років.

Відповідно до положень ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Визначальними та достатніми підставами для відшкодування збитків чинне цивільне законодавство визнає наявність вини порушника договірного зобов'язання у заподіянні збитків (ст.614 Цивільного кодексу України), доведеність їх розміру (ч.2 ст.623 Цивільного кодексу України) і наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями порушника та понесенням збитків кредитором (ч. 1 ст.22 Цивільного кодексу України).

Господарський кодекс України також передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст.224 Господарського кодексу України).

Відповідач не довів суду факт порушення позивачем зобов’язання, наявності його вини, не довів належними доказами розмір понесених ним збитків, а також наявність причинно-наслідкового зв'язку.

Таким чином, суд вважає, що відсутня сукупність елементів складу цивільного правопорушення.

Відповідно позовні вимоги за зустрічним позовом є необґрунтованими.

Виходячи з вищевикладеного первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, в задоволенні зустрічного слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Надмірне сплачене позивачем державне мито за платіжним дорученням № 1418 від 17 березня 2008 р. в сумі 17 306 грн. 12 коп. підлягає поверненню з державного бюджету.

Судові витрати за зустрічним позовом в складі державного мита в сумі 6 807 грн. 41 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

З врахуванням того, що при поданні позову відповідачем було сплачено лише 85 грн. 00 коп., то з відповідача підлягає стягненню до державного бюджету державне мито в сумі 6 722 грн. 41 коп.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати закрите акціонерне товариство «Криворізьке», м. Брянка, Луганська область, вул. Спасательна, 1, ідентифікаційний код 31780403, відвантажити вугільний концентрат в кількості 2 094 тони з якісними показниками –зола 8,49%, волога –9,86 %, сірка –2,66 %, який є власністю державного підприємства «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієве, Донецька область, вул. Трестівська 10, ідентифікаційний код 32276912 на адресу вантажоотримувача:

ВАТ «Днепрококс»

49060 м. Дніпропетровськ, вул. Коксохімічна 1

код вантажоотримувача 3135

код ОКПО 05393091

станція Диевка Придніпровської залізниці

код станції - 451400

платник тарифу Лемтранс

код платнику ЕГ 205310, наказ видати позивачу.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Криворізьке», м. Брянка, Луганська область, вул. Спасательна, 1, ідентифікаційний код 31780403, на користь державного підприємства «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієве, Донецька область, вул. Трестівська, 10, ідентифікаційний код 32276912, державне мито у сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., наказ видати.

4. Повернути з державного бюджету України державному підприємству «Орджонікідзевугілля», м. Єнакієве, Донецька область, вул. Трестівська, 10, ідентифікаційний код 32276912, надмірне сплачене позивачем державне мито за платіжним дорученням № 1418 від 17 березня 2008 р. в сумі 17 306 грн. 12 коп.

Підставою для повернення є копія рішення суду засвідчена витиском печатки суду.

5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

6. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на відповідача по справі.

7. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Криворізьке», м. Брянка, Луганська область, вул. Спасательна, 1, ідентифікаційний код 31780403, на користь державного бюджету України державне мито в сумі 6 722 грн. 41 коп., наказ направити відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

13 липня 2009 року