Ухвала суду № 41438849, 29.04.2014, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11/775/79/2014(м)

0506/3258/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Шаліної Т.О.

суддів:Куракової В.В., Шапар Ю.І.

при секретарі: Чепіги Н.В.

за участю прокурора: Максименко Н.Г.

захисника: ОСОБА_3

представника неповнолітнього

засудженого: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі апеляційні скарги державного обвинувача по справі - прокурора прокуратури Волноваського району Донецької області Король І.І., потерпілого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_3, в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 21 січня 2014 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Волноваха Донецької області, громадянин України, працюючий ПАО «Екопрод», , раніше не судимий; проживаючий за адресою: АДРЕСА_1.

засуджений за ст.286 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75,76 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки і покладені обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання та роботи. Утримано на користь Держави судові витрати, пов'язані із проведенням судово-автотехнічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу у розмірі 480 гривень, на користь потерпілого ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 18 969 гривень, моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень, на користь потерпілої ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 20 000 гривень.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.

08 березня 2012 року, приблизно о 20-35 годин, неповнолітній ОСОБА_7, у темний час доби, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в порушення вимог п. п.2.9 «а»; 2.1 «а», «б» Правил дорожнього руху України, не маючи водійського посвідчення на право керування транспортними засобами, керуючи належним на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 власнику ОСОБА_9 технічно несправним автомобілем марки «ГАЗ-3110», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по проїжджій частині дороги вулиці Чижевського з боку провулка Сенного у напрямку вулиці Леніна у місті Волноваха, Волноваського району Донецької області, під'їхавши до будинку №8, діючи необережно, в порушення п.п.2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України, маючи об'єктивну можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на те, що в умовах ожеледиці, обрана ним швимдкість руху керованого автомобілю марки «ГАЗ-3110», реєстраційний номер НОМЕР_1 є безпечною і він постійно має можливість контролювати рух вказаного автомобілю, при закругленні проїжджої частині дороги вулиці Чижевського вліво, не впорався із керуванням вказаного автомобілю, виїхав на ліве узбіччя дороги за напрямком його руху, де скоїв наїзд на дерево, в результаті чого пасажир ОСОБА_10 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала її смерть.

У апеляційній скарзі прокурор, погоджуючись з висновками суду відносно доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок яким призначити ОСОБА_7 за ст. за ст. 286 ч.2 КК України покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Вказує, що у наслідок неповноти та однобічності судового слідства судом неправильно встановлені фактичні обставини справи, неправильно застосований кримінальний, а також призначено покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого у наслідок м'якості. Так судом не взято до уваги, що засуджений ОСОБА_7, як під час досудового слідства, так і в суді не визнавав себе винним повністю, а посилався на те, що дана дорожньо-транспортна пригода сталась також і тому, що автомобіль був не в справному стані. Крім того суд не взяв до уваги, що засуджений ОСОБА_7 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Звільняючи засудженого ОСОБА_7 від відбуття покарання, суд застосував ст.75,76 КК України, але він на час вчинення даного злочину був неповнолітнім, а тому його звільнення від відбуття покарання повинно застосуватися на підставі ст.104 КК України.

У апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 за ст. за ст. 286 ч.2 КК України покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Вказує, що суд в порушення вимог ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначив покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та даним про особу засудженого, у наслідок м'якості, також при призначенні вказаного покарання не застосував вимоги ст. ст.103, 104 КК України, оскільки ОСОБА_7 скоїв злочин у неповнолітньому віці. Звертає увагу суду на той факт, що він наполягав на призначенні судом максимально суворої мірі покарання у виді позбавлення волі, передбаченої санкцією ст. 286 ч.2 КК України, але суд проігнорував його вимогу, також не погодився з думкою державного обвинувача по справі, щодо призначення ОСОБА_7 покарання у виді 4 років позбавлення волі за ст. 286 ч.2 КК України. Окрім того, не погоджується із висновками суду, що обставиною пом'якшуючою відповідальність покарання ОСОБА_7, як скоєння злочину, викликано неправомірними діями самої потерпілої, однак в порушення вимог п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» не встановлені ті самі неправомірні дії потерпілої, інші порушення та обставини, щодо вчиненого злочину, передбачені вищевказаною постановою. Зазначає, що при вирішенні питання, щодо цивільного позову суд порушив норми матеріального та процесуального права, а саме при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що їм були встановлені неправомірні дії з боку його сестри, з чим він категорично не згоден. Крім того, в мотивувальній частині вироку суду вказано, про стягнення з підсудного ОСОБА_7 на користь потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_8 по 25 000 гривень, кожному, але в резолютивній частині вказана сума, яка належить стягненню у розмірі 20 000 гривень, також не погоджується із вироком суду, в частині вирішення вимог про стягнення витрат, пов'язаних із наданням юридичних послуг у розмірі 4 000 гривень, оскільки на початку судового розгляду ним та його матір'ю ОСОБА_8 було надано клопотання про допуск до участі при розгляді справи, в якості представника потерпілого та цивільних позивачів - адвоката ОСОБА_12, який приймав участь у всіх судових засіданнях, під час розгляду даної кримінальної справи.

У апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Вказує, що не погоджується із висновками суду щодо настання наслідків ДТП пов'язані порушенням вимог п. 2.9 «а», п. 2.1 «а», «б», п. 2.3 «б», п. 2.9 «а» п.12.1 Правил дорожнього руху з боку ОСОБА_7, оскільки останній в судовому засіданні пояснив, що основною причиною ДТП вважає ту обставину, що при руху автомобілю трапилося западання педалі газу, що потягло несанкціоноване збільшення скорості на ділянці дороги, яка має закруглення, він не справився із керуванням, внаслідок чого, автомобіль врізався у дерево. Вказані причини ДТП останній повідомив працівникам ДАЇ та працівникам МНС, даний факт перевірявся при розгляді справи в суді та знайшов своє підтвердження при допиті свідків. Звертає увагу на той факт, що в частині з'ясування технічної можливості уникнути ДТП був покладений швидкісний режим автомобілю, технічна характеристика якого відрізняється від технічної характеристики автомобілю, який брав участь при ВООП. Таким чином, вважає, що в порушення вимог ст.ст. 323, 324, 334 КПК України ( в редакції 1961 року) суд постановив вирок, не мотивуючи з яких причин не прийнято до уваги доводи ОСОБА_7, в цій частині. Окрім того в частині вирішення питання щодо цивільного позову, суд не врахував вимоги закону, що при спричиненні шкоди джерелом підвищеної небезпеки відповідальність несе безпосередньо особа у якої на відповідному правовому положенні знаходився автомобіль, а також страхова компанія.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який частково підтримав доводи апеляційної скарги прокурора та апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_6 і погодився з доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_6, який підтримав доводи своєї апеляційної скарги і доводи апеляційної скарги прокурора та не погодився з доводами апеляційної скарги ; засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали доводи своєї апеляційної скарги і заперечували проти доводів апеляційних скарг прокурора та потерпілого; дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимогст.22 КПК України прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання. Зобов'язані вжити передбачених законом заходів для всебічного. Повного та об'єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

А згідно зі ст.64 КПК України. При провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню подія злочину( чаас. Місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, також характер і розмір шкоди, завданої злочином.

Крім того, відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Виходячи зі змісту вказаної норми закону, вирок є обґрунтованим, якщо він постановлений на відносних, допустимих та достатніх доказах, зібраних у порядку встановленому законом, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину та про винуватість підсудного у його вчиненні з достовірністю випливають із матеріалів справи. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, керуючись законом.

Проте, вказані та інші вимоги кримінально-процесуального закону під час досудового слідства і розгляду справи в судовому засіданні не виконані, обставини, які мають істотне значення для вирішення питання щодо доведеності винності засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочині належно не з'ясовані , а тому суд поспішно постановив обвинувальний вирок щодо ОСОБА_7

Так органом досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачувався в тому, що інкримінований йому злочин він вчинив керуючи технічно несправним автомобілем. У такому ж обсязі визнав його винним і суд першої інстанції.

При цьому, як орган досудового слідства, так і суд посилаються на висновки комплексної судово - автотехнічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу № 119 від 21.05.2012 року. Але згідно цих висновків, автомобіль «ГАЗ-3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 до настання даної дорожньо-транспортної пригоди перебував у технічно справному стані і всі пошкодження даного автомобіля були ним отримані у наслідок порушення правил дорожнього руху засудженим.

Інші докази, які б свідчили про те, що автомобіль «ГАЗ-3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 до настання даної дорожньо-транспортної пригоди перебував у технічно несправному стані у справі відсутні. Більш того, при проведення відтворення обстановки та обставин події був залучений автомобіль «ГАЗ-3129», тобто автомобіль з іншими технічними характеристиками, а ісходні данні цієї слідчої дії були використовані під час проведення вказаної експертизи.

Таким чином, органом досудового розслідування по справі допущена неповнота, яка не може бути усунута під час судового слідства, оскільки по справі необхідно провести слідчі дії по збиранню додаткових доказів,а тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування під час якого необхідно :

1. Провести повторне відтворення обстановки та обставин події із застосування транспортного засобу з тими ж технічними характеристиками, як і автомобіль ГАЗ-3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 і на підставі встановлених нових ісходних даних провести відповідні експертизи.

2. Провести всі необхідні слідчі дії для підтвердження технічного стану автомобіля «ГАЗ-3110» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3, а саме, що він перебував у технічно несправному стані на момент ДТП, а також інші слідчі дї необхідні для встановлення істини по справі.

Керуючись ст. 366,367, 374 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А

Апеляційні скарги державного обвинувача по справі, потерпілого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 21 січня 2014 року відносно ОСОБА_7 скасувати.

Справу повернути на додаткове розслідування прокурору Донецької області.

Головуючий:

Судді: