Вирок № 41437995, 19.11.2014, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3826/2014-к 1-кп/219/341/2014

В И РО К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2014 м. Артемівськ

Артемівський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючої судді Шевченко Л.В.,

при секретарі Бурикіній Я.Д.,

з участю: прокурора Овчаренка О.Ф.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Артемівську кримінальне провадження з обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецьк, українця, громадянина України, який працює водієм на ЦСТ в м.Донецьку, неодруженого, з повною загальною середньою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 06 травня 2014 року о 16.00 год., керуючи автомобілем марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1, та рухаючись по автодорозі сполученням Танюшівка-Старобільськ-Артемівськ з боку міста Старобільськ Луганської області в напрямку міста Артемівськ Донецької області зі швидкістю приблизно 40-50 км/год., наближаючись до перехрестя автодороги сполученням Київ-Харків-Довжанське, яка є головною, з автодорогою сполученням Танюшівка-Старобільськ-Артемівськ, діючи з необережності у виді злочинної недбалості, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити шляхом належного виконання вимог п.16.11 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, з наступними змінами, не надав дороги автомобілю марки «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по головній автодорозі сполученням Київ-Харків-Довжанське з боку селища Довжанське Свердловського району Луганської області в напрямку міста Харків зліва направо відносно напрямку його руху, виїхав на перехрестя автодоріг, внаслідок чого здійснив зіткнення з цим автомобілем, в результаті чого пасажири автомобіля марки «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_2, отримали тілесні ушкодження: ОСОБА_5 - забиту рану правої скроневої частки, забито-клаптеву рану лівої вушної раковини, параорбітальну гематому праворуч, гематому правої скроневої частки, закритий перелом лівої лобкової кістки, закритий перелом поперечних відростків 1,2-го поперекових хребців праворуч, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості; ОСОБА_1 - перелом сідничної кістки праворуч, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Допитаний обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, просив його строго не карати, оскільки правопорушення вчинене ним з необережності, та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. Також обвинувачений повідомив суд, що на даний час він не працює, лікується, оскільки дорожньо-транспортна пригода також призвела до ушкодження його здоров'я.

Обвинувачений не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що він правильно розуміє зміст пред'явленого йому обвинувачення. Суд, роз'яснивши обвинуваченому порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує, щодо такого порядку судового розгляду, визнав недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Вислухавши обвинуваченого, проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що подія злочину мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 є доведеною, а дії обвинуваченого мають бути кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України, оскільки ОСОБА_2, як особа, яка керує транспортним засобом, своїми необережними діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості; особу обвинуваченого, який за місцем реєстрації та проживання характеризується позитивно, на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, під час ДТП не знаходився в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.

Судом також встановлено, що вироком Авдєєвського міського суду Донецької області від 19.08.2011 року кримінальну справу за ст. 286 ч.1 КК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 закрито на підставі ст. 6 п. 4 КПК України внаслідок акта амністії, якщо він усуває застосування покарання за вчинене діяння.

Потерпіла ОСОБА_1, не заперечувала провести судовий розгляд без участі її захисника ОСОБА_6, а виступаючи в судових дебатах, просила застосувати до обвинуваченого більш суворе покарання, ніж штраф, оскільки вона стала майже інвалідом, цивільний позов щодо відшкодування шкоди, завданої злочином, пред'являтиме в порядку цивільного судочинства.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 просив не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами тому, що це майже одна з можливостей знайти роботу в умовах проведення антитерористичної операції, яка проводиться в даний час на території Донецької області, зокрема у м. Донецьку. Обвинувачений живе з матір'ю, сам потребує лікування. Також повідомив, що цивільний позов прокурора обвинувачений визнав, але сплатити його не мав можливості у зв'язку з важким матеріальним становищем та обставинами, що склалися у зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Донецькій області.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, враховуючи те, що обвинувачений раніше не судимий, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 286 КК України у виді штрафу.

Цивільний позов Артемівського міжрайонного прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Центральної районної лікарні м. Артемівська до ОСОБА_2 про стягнення коштів слід задовольнити, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що трапилась 06 травня 2014 року, потерпілі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 перебували на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні, внаслідок чого підлягають відшкодуванню кошти, затрачені на їх лікування та утримання, на суму 2 864,61 грн. та 2 318,97 грн. відповідно, а всього 5 183, 58 грн., що підтверджено документально (а.к.п.122, 123).

З урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, позиції прокурора, суд призначає винному покарання у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією статті Кримінального кодексу України. Таке покарання, як вважає суд, відповідає тяжкості та обставинам вчиненого злочину, особі обвинуваченого і є необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Враховуючи, що ОСОБА_2 має намір працевлаштуватися, що буде запорукою термінового відшкодування шкоди як потерпілим, так і державі, суд не призначає додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами. Крім того, санкцією ч. 1 ст. 286 КК України позбавлення права керування транспортними засобами, згідно ст. 55 КК України, є факультативним додатковим покаранням і питання про його призначення є правом суду, а не обов'язком.

Запобіжний захід на досудовому слідстві обвинуваченому не обирався. Суд вважає, що немає підстав для обрання обвинуваченому будь - якого запобіжного заходу.

Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченого на користь держави мають бути стягненні витрати на залучення експерта. У кримінальному провадженні є витрати ДНДІСЕ на проведення автотехнічної експертизи в сумі 1845,00 гривень, які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України

Керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у пред'явленному обвинуваченні за ст. 286 ч.1 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн., без позбавлення права керування транспортними засобами.

Цивільний позов Артемівського міжрайонного прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Центральної районної лікарні м. Артемівська до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3, на користь Центральної районної лікарні м. Артемівська, р/р 35412031002151 ГУДКУ в Донецькій області УДК м. Артемівська МФО 834016, ЄДРПОУ 01990217 витрати на лікування потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в сумі 5 183 (п'ять тисяч сто вісімдесят три) грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_3 на користь держави Україна витрати ДНДІСЕ на проведення автотехнічної експертизи в сумі 1845,00 гривень.

Речові докази:

- Автобус марки «Fiat Doblo», реєстраційний номер НОМЕР_1, повернути власнику за належністю;

- «Opel Vivaro», реєстраційний номер НОМЕР_2, повернути власнику за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, оскільки відповідно до розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 27/10/38-14 від 02.09.2014 року провадження в суді апеляційної інстанції за територіальною підсудністю здійснює Апеляційний суд Запорізької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Вирок складений та надрукований в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Головуючий суддя Л. В.Шевченко