Ухвала суду № 41437282, 11.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/6040/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Межевича М.В.,

при секретарі: Бєліцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трак Маркет» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Трак Маркет» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.02.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувальним засобом при розгляді справи не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 13.05.2013 податковим органом проведено документальну планову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Трак Маркет» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012. За результатами перевірки складено акт від 12.06.2013 №361/22-01/36263933.

У ході перевірки встановлено, що за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 ТОВ «Трак Маркет» укладалися договори з ТОВ «Дніпроторгінвест», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Укртехномас-сервіс», ТОВ «Імпульс плюс 2010». В Акті перевірки здійснено посилання на отримання відповідачем від інших податкових органів документів (актів про неможливість проведення зустрічних звірок, актів перевірок), які стосувалися, як безпосередніх контрагентів позивача, так і контрагентів по ланцюгу постачання.

Крім того, податковим органом в ході перевірки встановлено неутримання податку з доходів фізичних осіб з перерахованого доходу ОСОБА_2 у 2010 р. за надані послуги в сумі 49614,68 грн, ОСОБА_3 у 2010 році за запчастини в сумі 18630 грн, а також з виплачених коштів підзвіт ОСОБА_4 12.12.2011 за проживання в сумі 873,25 грн та за пальне в сумі 1196,20 грн.

На підставі Акту перевірки від 12.06.2013 №361/22-01/36263933 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 27.06.2013 №0002432300, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6054 грн, №0002412300, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 144000 грн, №00024002300, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на 33120 грн, № 0002422300, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 250925 грн, у тому числі за основним платежем на 217474 грн, за штрафними санкціями - на 33451 грн, та від 01.07.2013 №0011661702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 13184 грн, у тому числі за основним платежем - на 10547 грн, за штрафними санкціями - на 2637 грн.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою-підприємцем 25.09.2007 Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, має свідоцтво про сплату єдиного податку від 23.11.2009, в якому видом діяльності зазначено технічне обслуговування та ремонт автомобілів; торгівля автомобільними деталями та приладдям. Виконання робіт фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 підтверджується актами здачі-приймання робіт, копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та виписками по рахунках позивача (т.2 а.с.138-201).

ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою-підприємцем 04.02.1992 Луцькою районною державною адміністрацією Волинської області. Між позивачем та ОСОБА_3 25.01.2010 укладено договір купівлі-продажу та обслуговування №009 на поставку автошин та дисків колісних. На виконання цього договору позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, рахунки фактури та банківські виписки (т.2 а.с.116-136).

Витрати на проживання та оплату пального у відрядженні в Польщі директора підприємства позивача ОСОБА_4 підтверджується чеками та рахунками-фактури, звітами про використання коштів, посвідченням про відрядження, запрошення, дозволом та наказом про відрядження (т.1 а.с.50-62).

Крім того, що позивачем за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 укладено низку договорів із вказаними в акті податкового органу контрагентами.

Так, між позивачем та ТОВ «Дніпроторгінвест» 30.09.2010 укладено договір купівлі-продажу товару (запасні частини до транспортних засобів). Факт надання товару (робіт, послуг) оформлювався податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами. На підтвердження транспортування товару транспортом позивача надано копії довіреностей на отримання матеріальних цінностей, подорожні листи. На підтвердження подальшої реалізації отриманої продукції від ТОВ «Дніпроторгінвест» позивачем надано податкові та видаткові накладні. Всі документи мають належні реквізити, підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача (т.1 а.с.181-206, т.2 а.с.233-245, т.3, т.4, т.5, т.6, т.7, т.8, т.9, т.10 а.с.1-118).

12 вересня 2009 року позивачем (покупець) з ТОВ «Кредит Європа Лізинг» (продавець) укладено договір №120913 купівлі-продажу товару (навантажувач електричний ОМ ХЕ12з) та специфікацію до нього. Факт надання товару оформлювався видатковою накладною та актом приймання. Всі документи мають заповнені реквізити, підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача (т.2 а.с.60-67).

Між позивачем та ТОВ «Альфакем Україна» 01.04.2010 укладено договір поставки товару - водний розчин сечовини 32,5%, торгова марка Airl. Факт надання товару оформлювався податковою та видатковою накладними, рахунком-фактурою. Всі документи мають належні реквізити, підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача (т.2 а.с.70-74).

Між позивачем та ТОВ «Імпульс плюс 2010» та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» в грудні 2010 року та у вересні 2011 року укладені усні договори на поставку товару. Факт надання товару (робіт, послуг) оформлювався податковими та видатковими накладними, рахунками-фактурами. Подальша реалізація позивачем отриманої продукції від ТОВ «Імпульс плюс 2010» та ТОВ «Укртехномас-Сервіс» підтверджується податковими та видатковими накладними. Всі документи мають належні реквізити, підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача (т.2 а.с.78-97, а.с.108-114).

Оплата по цих операціях здійснювалось позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки контрагентів, що підтверджується виписками по оплаті за товар (т.2 а.с.206-230, т.2 а.с.75-77, 98-107).

На підтвердження наявності складських приміщень позивачем надано договір оренди нежитлового приміщення №10-ю/01-001 від 31.08.2009, укладений між позивачем та ТОВ «Трак Сервіс», акти здачі-приймання, податкові накладні, договір оренди нежитлового приміщення №1 від 01.06.2010, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_5, акти здачі-приймання (т.1 а.с.149-173). Наявність транспортних засобів у позивача підтверджується копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (т.1 а.с.207-208).

На підтвердження наявності основних засобів, які перебувають на балансі товариства, позивачем надано відповідні оборотно-сальдові відомості по рахунках (т.1 а.с.212-245, т.2 а.с.1-59). Маса отриманого товару та можливість його транспортування належним позивачу транспортом підтверджується відповідними таблицями (т.1 а.с.209-211).

Факт поставки товарів позивачем від ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Укртехномас-Сервіс», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Дніпроторгінвест», подальша реалізація отриманого товару третім особам та оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, а право позивача на віднесення понесених витрат до складу валових витрат і податкового кредиту підтверджується представленими суду первинними фінансово-господарськими документами та наявністю очевидного зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Отже, за змістом зазначеної норми, державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

На момент вчинення та виконання господарських договорів ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Укртехномас-Сервіс», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Дніпроторгінвест» є належним чином зареєстрованими юридичними особами, які мають право вчиняти правочини, на дату здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані платниками податку на додану вартість і мали право виписувати податкові накладні.

Відповідно до статті 18 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення реєстрації юридичних осіб: ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Укртехномас-Сервіс», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Дніпроторгінвест» на час вчинення цих правочинів.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Оскільки ст. 228 ЦК України передбачено, що для правочину, який порушує публічний порядок, передбачено наявність умислу сторін на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватися під час розслідування кримінальної справи і розгляду її судом або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасників такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав законної сили, чи постанова суду (компетентних органів) про притягнення названих осіб до адміністративної відповідальності. Відомостей про наявність таких судових рішень відповідачем не надано. Посилання відповідача на рішення суду у справі щодо керівника і засновника ТОВ «Укртехномас-Сервіс» ОСОБА_6 не заслуговують на увагу, оскільки цю постанову суду до матеріалів справи не долучено, а у наведених в акті перевірки відомостях про вказане судове рішення відсутня інформація щодо дослідження у ньому умислу сторін саме тих правочинів, які є предметом дослідження у цій адміністративній справі.

Під час розгляду даної справи судом першої інстанції встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом правочини не віднесено законом до нікчемних та відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Позивачем на підставі первинних документів по господарських відносинах з ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Укртехномас-Сервіс», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Дніпроторгінвест» було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, визначено валові доходи і валові витрати, грошові зобов'язання з податку на прибуток.

В Акті перевірки відповідачем наведено перелік податкових накладних, які були виписані ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Укртехномас-Сервіс», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Дніпроторгінвест» для позивача. Таким чином, при отриманні податкових накладних від ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Укртехномас-Сервіс», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Дніпроторгінвест», які засвідчують отримання товарів (робіт, послуг), у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ у відповідному періоді 2010-2012 р.

Доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований, як платник податку на додану вартість, у встановленому законодавством порядку, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг) відповідачем не надано.

Податкові накладні, які надавались для проведення перевірки, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару (робіт, послуг), з дати отримання яких у платника виникає право на податковий кредит, та які підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Отже, дослідженими у справі доказами підтверджено рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій, встановлено наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій, підтверджено зв'язок між фактом придбання товарів і господарською діяльністю платника податку.

Що стосується нарахування позивачу податковим органом зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб, то слід зазначити наступне.

Відповідно до пп.165.1.36 п.165.1 ст.165 розділу IV Податкового кодексу України до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається дохід фізичної особи - підприємця, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування відповідно до ПК України.

Згідно із ст. 6 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» платник єдиного податку не є платником податку на доходи фізичних осіб саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком.

Відповідно до п.177.8 ст.177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним видів діяльності, суб'єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою-підприємцем, який отримує такий дохід, надано копію свідоцтва про державну реєстрацію його, як суб'єкта підприємницької діяльності.

Взаємовідносини між ТОВ «Трак Маркет» та фізичними особами - підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбулися в межах того виду діяльності, що визначений в свідоцтві про сплату єдиного податку та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Щодо коштів, виданих під звіт ОСОБА_4 слід зазначити, що акт перевірки не містить ні відомостей про конкретне порушення, ні жодного посилання на правові та фактичні підстави для нарахування грошових зобов'язань і формування зроблених висновків. Витрати на проживання та оплату пального у відрядженні на території іншої держави підтверджуються належним чином оформленими документами, що є достатніми доказами здійснення таких витрат.

З огляду на наведене, висновок податкового органу про порушення відповідачем при визначенні грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб є безпідставним, а винесене з цього приводу податкове повідомлення-рішення є протиправним, тому підлягає скасуванню.

Що стосується посилання відповідача в Акті перевірки на акти про неможливість проведення зустрічної звірки зазначених контрагентів позивача, то вони не є належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст. 70 КАС України.

Так, відповідно до п.73.5 ст.75 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

При цьому, вказані акти відповідачем не надано.

Разом з тим, як вбачається з акту перевірки, податковий орган, який надіслав відповідачу акти про неможливість провезення зустрічної звірки контрагентів позивача, безпосереднього дослідження первинних бухгалтерських та інших документів цього суб'єкта господарювання не здійснював, наявність у нього виробничих потужностей, місць зберігання і відпуску товару, орендованих транспортних засобів чи осіб, які працюють за наймом або на підставі інших договорів, не перевіряв, відтак висновки, викладені в цьому акті, суперечать приписам п.73.5 ст.73 ПК України та не є належними і допустимими доказами відсутності вчинених цим контрагентом господарських операцій з позивачем.

Отже, податковим органом всупереч вимог статті 71 КАС України не доведено суду належними та достатніми доказами, що зазначені господарські операції є фіктивними чи безтоварними, не доведено фактів неправильного формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Укртехномас-Сервіс», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Дніпроторгінвест» за 2010-2012 р. та неправомірне віднесення коштів, сплачених за придбання товару (робіт та послуг) до податкового кредиту та до валових витрат, не спростовано твердження позивача з цих обставин справи, не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування, а відтак, не доведено правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Позивачем було надано всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договору, укладених між позивачем та ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Укртехномас-Сервіс», ТОВ «Альфакем Україна», ТОВ «Дніпроторгінвест», а отже твердження відповідача про порушення позивачем вимог п. 1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.2 п. 198.3 п.198.6 ст. 198, п. 201.6 ст.201 Податкового кодексу України; п.п.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є безпідставними.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 158, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міністерства доходів у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

М.В. Межевич

Повний текст ухвали виготовлено 14.11.2014 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.