Постанова № 41437234, 05.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" листопада 2014 р. Справа№ 910/19174/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Майданевича А.Г.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 05.11.2014 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України

на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року

у справі №910/19174/14 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі:

1) Державного концерну "Укроборонпром";

2) Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спецресурс"

про стягнення 63 500,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року у справі №910/19174/14 позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду.

Не погодившись із вказаним рішенням, Військовий прокурор Хмельницького гарнізону Західного регіону України подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року у справі №910/19174/14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року у справі №910/19174/14 прийнято апеляційну скаргу Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України до провадження та призначено її до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

Представник позивача 2 та прокурор у судовому засіданні 05.11.2014 року надали пояснення, якими підтримали доводи викладені в скарзі та просили апеляційну скаргу задовольнити.

Представники позивача 1 та відповідача у судове засідання 05.11.2014 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач 1 та відповідач повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а отже наявні підстави щодо можливості розгляду справи за відсутності їх представників.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, Хмельницький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі ДК "Укроборонпром" та ДП "Красилівський агрегатний завод" з позовом до ТОВ "Торговий дім "Спецресурс" про стягнення заборгованості у розмірі 63 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року у справі №910/19174/14 позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Вказана ухвала мотивована тим, що Хмельницьким прокурором з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України неправильно визначено позивача.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" (далі - закон) при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право, зокрема, звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно з ст. 36-1 даного закону унормовано, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, у тому числі, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 року "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" унормовано, що суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України; Державний концерн "Укроборонпром".

Згідно з ст. 4 вказаного Закону ДК "Укроборонпром" є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства, на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності.

Відповідно до п. 1 Статуту ДК «Укроборонпром», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №993 від 31.08.2011 року (далі - статут), Концерн є державним господарським об'єднанням.

Згідно з додатком до статуту ДК «Укроборонпром» до складу підприємств-учасників Концерну входить ДП "Красилівський агрегатний завод".

Відтак, оскільки позивач 1 є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі, а позивач 2 входить до його складу, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову Хмельницького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України в інтересах держави в особі ДК "Укроборонпром" та ДП "Красилівський агрегатний завод".

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково та прийняти нове рішення.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року у справі №910/19174/14 підлягає скасуванню.

Згідно з п. 4.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вказується що, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч. 7 ст. 106 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 49 ГПК.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Військового прокурора Хмельницького гарнізону Західного регіону України на рішення господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року у справі №910/19174/14 задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.09.2014 року у справі №910/19174/14 скасувати.

3. Справу №910/19174/14 повернути до господарського суду міста Києва для вирішення питання щодо прийняття до провадження.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді А.Г. Майданевич

А.І. Тищенко