Ухвала суду № 41437211, 30.10.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15703/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

30 жовтня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Кобаля М.І.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та просив визнати протиправною та скасувати постанову № 133/13 від 25.04.2013 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 23.04.2013 ІДАБК у м. Києві на підставі наказу від 23.07.2012 № 52 «з» та вимоги Київської міжрайонної екологічної прокуратури Дніпровської екологічної прокуратури від 05.04.2013 № 41-631 за вих.№13 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ФОП ОСОБА_3 на території парку культури та відпочинку «Гідропарк» на острові Долобецькому у Дніпровському районі м. Києва.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.04.2013, та видано припис від 23.04.2013 (отриманий позивачем 23.04.2013) з вимогою заборонити експлуатацію зазначеного об'єкта з 23.04.2013 та усунути порушення у відповідності до діючого законодавства до 31.05.2013.

В ході проведення перевірки встановлено, що вищевказаною адресою на час перевірки будівельні роботи не виконувалися, будівельники були відсутні, будівельної техніки не було. Разом з тим, за вказаною адресою розташований самочинно побудований у 2009 році об'єкт II категорії складності без оформлення документів, що дають право на виконання будівельних робіт, а також встановлено експлуатацію вказаної будівлі під сауну без прийняття її в експлуатацію в установленому законодавством порядку. Загальна площа вказаної будівлі за зовнішніми контурами складає близько 25 кв.м., основою будівлі є фундаментні блоки, розташовані у певній послідовності і з'єднані між собою цементно-пісчаною сумішшю, стіни - металевий каркас, оздоблений зовні дерев'яною вагонкою з утеплювачем всередині (товщиною близько 200 мм). Крім того, у санітарно-гігієнічному приміщенні було виявлено сантехнічне обладнання, а в сауні - електрична кам'янка. Вказане обладнання було підключене до інженерних мереж КП «Плесо».

Вищевказане підтверджено висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04.03.2014 № 8711/13-42, згідно якого спірна будівля відноситься до будівель ІІ категорії складності, а за конструктивними характеристиками дану споруду за групою капітальності у відповідності до Збірника укрупнених показників відновної вартості будівель та споруд 1969 - 1971 рр. можна віднести до IV групи капітальності.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ч. 1 ст. 34 та ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

В подальшому, відповідачем було складено стосовно ФОП ОСОБА_3 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.04.2013 та за результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 25.04.2013 було винесено постанову № 133/13, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 51 615,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» здійснив усі заходи, спрямовані на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Згідно статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції» від 23.05.2011 № 549 утворено територіальний орган - ІДАБК у м. Києві та наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 02.06.2011 № 22 затверджено Положення про Інспекцію.

Згідно пункту 3 Положення про Інспекцію основними завданнями інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм.

Згідно статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Згідно частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, згідно з переліком об'єктів будівництва; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

Відповідно до частини 8 статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно із зазначеним реєстром дозволи на виконання будівельних робіт та інші документи дозвільного характеру, які б давали право на виконання будівельних робіт відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на території парку культури та відпочинку «Гідропарк» на острові Долобецькому у Дніпровському районі м. Києва ФОП ОСОБА_3 не видавались та не реєструвались, зазначений об'єкт в експлуатацію не приймався.

Посилання апелянта на договір №38 від 25.03.2011 про розміщення тимчасової споруди, укладений між позивачем та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Плесо», як на підставу до задоволення позову колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки строк дії даного договору закінчився 25.02.2012 (п. 9.1 договору) та не був пролонгований у відповідності до пункту 9.3 договору, а що додаткового свідчить про незаконність розміщення спірного об'єкту нерухомості на земельній ділянці.

Також колегія суддів відхиляє посилання апелянта на технічний висновок оцінювача ОСОБА_4, відповідно до якого спірна будівля може відноситись до тимчасової споруди, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Так, висновок оцінювача не є висновками експертизи, а є нічим іншим, як результатом дослідження, проведеним поза межами визначеної законом процедури проведення судових експертиз, - про що вказує пункт 1.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 08. 10.1998 р. N 53/5.

ОСОБА_4 маючи статусу експерта, не попереджався про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

В свою чергу, відповідно до статті 69 КАС України висновок спеціаліста не є засобом доказування. Доказом, за приписами даної статті, може бути тільки висновок експерта, який попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку.

Крім того, вказаний висновок спростований в ході розгляду справи судом першої інстанції висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 04.03.2014 №8711/13-42 за результатом будівельно-технологічної експертизи призначеної в рамках кримінальної справи №42013110130000009 від 14.06.2013 за фактом самовільного будівництва на території о. Долобецького в Дніпровському районі м. Києва.

Посилання апелянта на лист ДП «Спеціалізована державна експерта організація-Центральна служба української державної будівельної експертизи» також, на розсуд колегії суду, не підтверджують віднесення спірного об'єкту будівництва до категорії малої архітектурної форми, оскільки такі висновки були зроблені ДП «Спеціалізована державна експерта організація-Центральна служба української державної будівельної експертизи» на підставі містобудівного розрахунку, тобто без візуального вивчення об'єкту.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при винесенні оскаржуваної постанови ІДАБК у м. Києві діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 квітня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 04 листопада 2014 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Кобаль М.І.

Шостак О.О.