Ухвала суду № 41437197, 11.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2562/14 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М. Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

У Х В А Л А

Іменем України

11 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Межевича М.В.,

при секретарі: Бєліцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерок» до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Аерок» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 5 грудня 2013 року №0001872201/1234 та №00018882201/1235.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ДПІ в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на її думку, судове рішення та постановити нове про відмову в позові у повному обсязі.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 5 листопада 2013 року по 11 листопада 2013 року, посадовою особою Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 5 листопада 2013 року №274, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АЕРОК» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Еволюшин» за період з 1 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року та ТОВ «ПБІ» за період з 1 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року.

Результати перевірки оформленні актом від 20 листопада 2013 року №1079/10-16-22-00/34840150.

На підставі висновків акту перевірки, Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління у Київській області прийнято:

податкове повідомлення-рішення форми «П» від 5 грудня 2013 року №0001872201/1234, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідно до декларації за вересень 2011 року №9010948128 у розмірі 363923,00 грн. (т.1, а.с. 8).

податкове повідомлення рішення форми «В4» від 5 грудня 2013 року 0001882201/1235, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість відповідно до декларації за грудень 2012 року №9081908021 у розмірі 72784,00 грн. (т.1, а.с. 9).

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

За змістом інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі № 21-47а10.

Як вбачається із Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом економічної діяльності ТОВ «АЕРОК» є «виготовлення виробів із бетону для будівництва» (КВЕД 23.61) (т.1, а.с. 89).

ТОВ «АЕРОК» здійснює виробництво широкого асортименту бетонних блоків та інших будівельних матеріалів із бетону. З огляду на специфіку виробництва, а також обмежену кількість постачальників сировини, якість якої відповідає вимогам підприємства, позивачем було досягнуто домовленостей з ТОВ «ПБІ» на поставку піску річкового.

Так, 1 березня 2011 року ТОВ «АЕРОК» (Покупець) уклало з ТОВ «ПБІ» (Постачальник) договір поставки №9/01-1, у силу якого Постачальник зобов'язувався передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та сплатити пісок самовивозом або на умовах доставки товару транспортом Постачальника (далі - договір поставки). (т.2, а.с. 1-4)

Згідно пункту 3.2 договору поставки розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється шляхом переказу Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Умовами договору передбачено, що кількість, якість, загальна вартість товару визначається у специфікаціях до договору, Постачальник гарантує, що якість Товару відповідає вимогам державних стандартів та технічним умовам, що діють на території України (пункти 1.2, 1.3 договору поставки).

Як вбачається з пояснень представника позивача, з метою підтвердження показників якості ТОВ «АЕРОК» витребувано у контрагента документи, що підтверджують походження піску а також сертифікати якості та безпечності. Оскільки ТОВ «ПБІ» є посередником, позивачу надано договір від 4 січня 2011 року №04 (т.1, а.с. 57-59), що свідчить про виробника піску річкового, паспорт радіаційної якості №083-07/11 (т.1, а.с. 60-61), сертифікат відповідності (т.1, а.с. 62).

При цьому, позивач зазначив, що ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», яке є безпосереднім виробником піску річкового, працює лише з певним колом посередників, що зумовило укладення договору саме з ТОВ «ПБІ».

На виконання умов договору поставки від 1 березня 2011 року №9/01-1, ТОВ «ПБІ» у серпні 2011 року поставило та передало у власність ТОВ «АЕРОК» пісок річковий у загальній кількості 4802,3 тон, що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. № № 139-236).

В оплату за поставлений товар, позивач, відповідно до платіжних доручень (т.2, а.с. 5-16), перерахував на користь ТОВ «ПІБ» кошти на загальну суму 436707,00 грн.

На підтвердження розрахунків та сплати у складі ціни товару сум податку на додану вартість за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ «ПБІ» податкові накладні (т.1, а.с. 105-137).

Суму податку на додану вартість (72784,00 грн.), що підтверджена податковими накладними, виданими ТОВ «ПБІ», позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2011 року.

Перевезення товару здійснювалось силами ТОВ «ПБІ», про що позивачем надані товарно-транспортні накладні(т. 1 а.с. № № 139-236).

Щодо одержання та оприбуткування піску річкового, то ТОВ «АЕРОК» для здійснення господарської діяльності має у приватній власності земельну ділянку, площею 8,8914 га, по вул. Войкова, 44а, м. Березань, де розміщено виробничі потужності товариства та знаходяться склади, загальною площею 1224 кв. м. (т.1, а.с. 94-97).

З огляду на систематичний характер поставок, сторонами на підставі частини 3 пункту 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» узгоджено, що товар буде отримуватись начальником транспортно-сировинного відділу ТОВ «АЕРОК», шляхом проставляння відповідних відміток на видаткових і товарно-транспортних накладних за результатами зважувань та контрольних вимірювань.

Листом від 1 березня 2011 року №89 позивач надіслав до ТОВ «ПБІ» зразки підпису відповідальної особи за приймання-перадачу товару та зразок печатки (штампу) (т.1, а.с. 102).

У перевіряємому періоді безпосереднє приймання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «ПБІ» здійснював начальник транспортно-сировинного відділу ТОВ «АЕРОК» ОСОБА_2, відповідно до затверджених посадових інструкцій (т.1, а.с. 98-101).

Підприємством на підтвердження заявлених у паспорті радіаційного контролю та сертифікаті характеристик піску здійснюється візуальний та лабораторний контроль показників засміченості, вологості, тощо, про що свідчить відповідний витяг з журналу (т.2, а.с. 19).

Відповідно звіту по проводкам за серпень 2011 року на завод ТОВ «АЕРОК» в м. Березані надійшло 4802,3 тон піску річкового (т.1, а.с. 77-79). При цьому, представник позивача зазначив, що ТОВ «ПБІ» у перевіряємому періоді був єдиним постачальником піску на завод ТОВ «АЕРОК» у місті Березань.

Поставлений пісок був задіяний у виробництві газобетону, що здійснювалось згідно специфікації від 1 серпня 2011 року (т.1, а.с. 82).

Виробництво продукції на підприємстві автоматизоване, за результатами доби програмою на підставі даних зважувань друкуються звіти, на основі яких формуються місячні відомості про витрати матеріалів (т.2, а.с. 20), на підставі яких здійснюється списання матеріалів.

Про кількість виготовленої продукції із поставленого піску свідчить оборотно-сальдова відомість по рахунку 26 за серпень 2011 року (т.1, а.с. 80-81) та внутрішні накладні на готову продукцію (т.2, а.с. 21-23).

Готова продукція позивачем у перевіряємий період реалізовувалась контрагентам-замовникам, згідно видаткових накладних, перелік яких позивачем наведено в реєстрі за серпень 2011 року (т.2, а.с. 25-58).

Аналіз первинних документів позивача та його контрагентів дає підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів дійсно відбулися, спричинили реальні зміни у майновому стані сторін, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності ТОВ «АЕРОК» та ТОВ «ПБІ». Складені на користь позивача первинні документи, якими сторони супроводжували господарські операції і податкові накладні, не суперечать вимогам чинного законодавства, містять вичерпні дані щодо переліку придбаних послуг, поставлених товарів, у повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій.

Натомість, відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які б об'єктивно ставили під сумнів фактичне здійснення цих операцій. Також, відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх фіктивність чи про те, що дії позивача і його контрагента були спрямовані на отримання незаконної податкової вигоди.

Сам акт перевірки не містить жодного документального підтвердження стосовно наведених порушень податкового законодавства, а викладені у ньому висновки щодо безтоварності операцій суперечать первинним бухгалтерським документам підприємця та під час розгляду справи не підтвердилися.

Податковий кодекс України не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу витрат у податковому обліку. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", тобто документи повинні мати ті обов'язкові реквізити, про які йшлося раніше.

Надані позивачем до перевірки документи (у тому числі товарно-транспортні накладні) є первинними документами у розумінні вимог статті 9 цього Закону та у своїй сукупності повністю підтверджують факт здійснення спірних господарських операцій. Податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «ПБІ», відповідають вимогам податкового законодавства, а відповідачем не ставиться під сумнів, що контрагент ТОВ «АЕРОК» у момент видачі накладних був зареєстрований у встановленому порядку, як платник податку на додану вартість.

Відповідно до матеріалів справи, змістом господарських операцій між позивачем та ТОВ «ПБІ» є поставка піску річкового. Як вбачається з акту про неможливість проведення зустрічної звірки, відповідачем не досліджувалось жодних первинних документів ТОВ «ПБІ» та не встановлювалось характеру і змісту договірних відносин ТОВ «ПБІ» з іншими контрагентами.

З наданих пояснень та документів встановлено, що пісок ТОВ «ПБІ» набувало у ТОВ «Будіндустрія-сервіс ЛТД», що підтверджується відповідним договором, паспортом та сертифікатом, яким пісок супроводжувався до позивача, за таких обставин, незрозуміло, яким чином відсутність поставок між ТОВ «ПБІ» та ТОВ «Бізнес Столиця» створюють наслідки у вигляді безтоварності операцій позивача та ТОВ «ПБІ». Про відсутність поставок в ланцюгу, у першу чергу, свідчить тотожність товару, який переміщувався за цим ланцюгом, але акт перевірки містить лише загальні відомості, отримані податковим органом з інформаційних баз та податкової звітності.

У контексті вищезазначеного, жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про порушення його контрагентами вимог податкового законодавства та невідображення в податковому обліку операцій з поставки товару позивачеві, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди, відповідач не надав.

Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого Кодекс адміністративного судочинства України покладає тягар доказування правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового, господарського і цивільного законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, висновки відповідача про порушення ТОВ «АЕРОК» пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 138 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 363923,00 грн., і пункту185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 187.1 статті 187, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пунктів 201.6, 201.7, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 72784,00 грн., є безпідставним. Тому, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що прийняті Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Київської області податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги та представника апелянта в судовому засіданні не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вони не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області - відмовити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В. Земляна

М.В. Межевич

Повний текст ухвали виготовлено 14.11.2014 року.

.

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.