Постанова № 41436880, 17.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 листопада 2014 року 09 год. 00 хв. № 826/13441/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

Головуючого - судді Дегтярьової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент Лтд»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про

визнання протиправними дій та зобов’язання вчините певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Сегмент Лтд» (далі – позивач, ТОВ «Сегмент Лтд») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про з наступними позовними вимогами: 1) визнати протиправними дії та скасувати наказ ДПІ від 16 червня 2014 року № 1818 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»; 2) визнати протиправними дії ДПІ з проведення заходів позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складений Акт від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141; 3) визнати протиправними дії ДПІ щодо коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов’язань) ТОВ «Сегмент Лтд» в розрізі контрагентів на підставі Акта від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за період з січень 2014 року; 4) зобов’язати ДПІ вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов’язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі Акта від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за період з січень 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем неправомірно прийнято спірний наказ, оскільки позивач надав всі документи на запити ДПІ, а також відповідачем в наказі не зазначено строк проведення перевірки. За таких умов, а також приймаючи до уваги безпідставність висновків в акті перевірки від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 дії ДПІ з проведення заходів позапланової невиїзної перевірки є протиправними. В свою чергу, висновки вказаного акту стали підставою для коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов’язань) ТОВ «Сегмент Лтд» в розрізі контрагентів, що є протиправним та, відповідно, є підстави для зобов’язання ДПІ вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов’язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року.

Представник відповідача проти позову заперечував. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що оскаржуваний наказ прийнято правомірно, оскільки відповіді на запити ДПІ надані не у повному обсязі. Висновки, викладені в акті перевірки від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 є також правомірними та обґрунтованими. При цьому, ДПІ не визначала ТОВ «Сегмент Лтд» суму грошового зобов’язання, не виносила податкові-повідомлення рішення та, відповідно, не було здійснено коригування в обліковій картці ТОВ «Сегмент Лтд», а було лише зібрано податкову інформацію та результати її опрацювання внесено до бази даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту».

В судових засіданнях призначених у даній справі представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у призначених судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

06 листопада 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2013р. начальником ДПІ видано наказ № 1818 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сегмент Лтд» з питання дотримання вимог дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р.

ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сегмент Лтд» з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р, за результатами якої складено акт від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПК України), що призвело до завищення податкових зобов’язань з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 256337,00 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2014 року на суму 249889,00 грн., а також за результатами перевірки ТОВ «Сегмент Лтд» не підтверджено задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ за січень 2014 року, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з ПДВ за січень 2014 року.

Таким чином, як встановлено судом з письмових пояснень представника відповідача, ДПІ зібрано податкову інформацію та результати її опрацювання внесено до бази даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту».

Відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до вимог п. 79.3 ст. 79 ПК України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у відповідності до вимог ст.ст. 16, 20, 42, 62, 73 та 85 ПК України направлено позивачу запит від 24.03.2014р. № 14189/10/26-55-22-07-10 про надання інформації та її документального підтвердження, оскільки за результатами аналізу податкової звітності ТОВ «Сегмент Лтд», отриманої в установленому законом порядку, виявлені факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства, у зв’язку з чим ДПІ просила позивача надати інформацію та її документальне підтвердження для проведення перевірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по господарських відносинах та підтвердження факту включення до податкових зобов’язань податкових накладних виписаних на адресу ДТГО «ПЗЗ» за січень 2014 року.

Листом від 01.04.2014р. вих. № 01/04 позивачем на адресу відповідача було направлено відповідь на такий запит.

В наступному, у зв’язку з надходженням інформації, що свідчить про можливі випадки порушення податкового законодавства при нарахуванні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ «Сегмент Лтд» з ПП «Еко-Строй-Град» та ДП «Украерорух» за період з 01.01.2013р. по 30.04.2014р. ДПІ у відповідності до вимог ст.ст. 19, 20, та 73 ПК України направлено позивачу запит від 12.05.2014р. № 21924/10/26-55-22-08-10 про надання пояснень та їх документального підтвердження, у якому ДПІ просила протягом 10 робочих днів, наступних за днем отримання цього запиту, надати пояснення та їх документальне підтвердження стосовно фінансово-господарських операцій ТОВ «Сегмент Лтд» з ПП «Еко-Строй-Град» та ДП «Украерорух» за період з 01.01.0213р. по 30.04.2014р.

Листом від 12.06.2014р. вих. № 11/06 позивачем на адресу відповідача було направлено відповідь на вказаний запит.

Водночас, з письмових пояснень відповідача судом встановлено, що позивачем не надано обґрунтованого пояснення та його документального підтвердження, оскільки, документи, які витребовувалися контролюючим органом, надано позивачем не в повному обсязі, зокрема, не надано у повному обсязі копії первинних бухгалтерських та податкових документів, що підтверджують придбання товарів та послуг від СГД, а також використання складських, виробничих приміщень та обладнання тощо.

Посилання позивача на незазначення відповідачем в оскаржуваному наказі строку проведення перевірки судом не приймається до уваги, оскільки з наданої суду позивачем завіреної копії спірного наказу чітко видно, що такі строки зазначені, а саме: перевірку провести у термін з 16.06.2014р. по 19.06.2014р.

При цьому, суд зауважує, що незначні недоліки в спірному наказі, зокрема, в заповненні певних реквізитів не є підставою для висновку про його неправомірність та не роблять його недійсним.

Таким чином, наказ ДПІ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сегмент Лтд» за висновком суду є правомірним та скасуванню не підлягає.

Разом з тим, підпунктом 62.1.3 п. 6.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до вимог п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Твердження позивача щодо неправомірності висновків акта від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 судом до уваги не приймається, оскільки правомірність таких висновків не є предметом розгляду в межах даної адміністративної справи.

За змістом п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 2, ст. 104 КАС України судовому захисту в порядку адміністративного судочинства підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб’єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов’язковою умовою здійснення такого захисту судом є об’єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб’єктивних прав та обов’язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов’язку.

А тому дії суб’єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб’єктивних прав та обов’язків особи.

Однак дії контролюючого органу з проведення перевірки не відповідають наведеним критеріям, позаяк такі дії є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх посадових обов’язків із збирання доказової інформації щодо дотримання суб’єктом господарювання вимог чинного законодавства. Тому саме по собі проведення перевірки не створює для суб’єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав.

Слід також зазначити, що оспорювані за цим позовом процедурні дії контролюючого органу з проведення перевірки не мають самостійного правового значення, оскільки не являють собою остаточне волевиявлення владного суб’єкта; в подальшому з урахуванням вчинених дій податковим органом може бути прийнято рішення стосовно прав та обов’язків позивача. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20.03.2013 у справі № К/9991/75343/12.

За таких умов, вимога позивача про визнання протиправними дій ДПІ з проведення заходів позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складений Акт від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141, задоволенню не підлягає.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ДПІ за наслідками перевірки здійснено коригування в електронній базі даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту».

Статтею 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При розгляді спорів, пов’язаних із оскарженням формування облікових даних щодо платника податків суд повинен виходити з того, що обробка відповідних даних є формальним рівнем податкового контролю. На цьому етапі органи доходів і зборів не повинні робити висновків про достовірність даних податкового обліку, задекларованих платником податків.

Дані інформаційних баз органів доходів і зборів можуть безпосередньо впливати на обсяг прав та обов’язків платників податків. Так, відповідно до пп. 200.19.4 п. 200.19 ст. 200 ПК України право на автоматичне відшкодування ПДВ з бюджету має той платник податку, у якого, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов’язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування.

При цьому органи доходів і зборів використовують інформаційні бази даних для визначення відповідної суми розбіжностей. Виходячи з викладеного, для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ платник податку може вимагати від контролюючого органу достовірності даних інформаційних баз. Тому до інформаційних баз даних органів доходів і зборів мають включатися або дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені) або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному чи судовому порядку.

Дані інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, відповідачем за висновком суду безпідставно проведено коригування в електронній базі даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту», оскільки за наслідками вищевказаної перевірки не приймались податкові повідомлення-рішення, відповідно, податкові зобов’язання не узгоджувались. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Вищого адміністративного суду України від 04.11.2014р. у справі № К/800/12147/14.

Отже, позовні вимоги в цій частині та, вимоги про зобов’язання ДПІ вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту (АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту») в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі Акта від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправними дій ДПІ щодо коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту в електронній базі даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту» ТОВ «Сегмент Лтд» в розрізі контрагентів на підставі акта перевірки від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року; зобов’язання ДПІ вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту, в тому числі АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту», в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту перевірки від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегмент Лтд» задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту в електронній базі даних АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту» ТОВ «Сегмент Лтд» в розрізі контрагентів на підставі акта перевірки від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту, в тому числі АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту», в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акта перевірки від 19.06.2014р. № 537/26-55-22-07/37883141 щодо підтвердження взаємовідносин з контрагентами, реальності та повноти відображення в обліку за січень 2014 року

4. У решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 – 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова