Рішення № 4143664, 08.07.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" липня 2009 р. Справа № 14/2439

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін

від позивача Шепель Л.І. дов. № 306 від 19.12.2007р.

від відповідача Павлюк В.О. - керівник

представник прокуратури Новосад Л.П. - посвідчення № 65.

Розглянув справу за позовом Прокурора Корольовського району м. Житомира в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики в особі Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (м. Київ) в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб України - Полісся" (м. Житомир)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" (с.Очеретянка Червоноармійського району)

про зобов'язання повернути 108,7 тонн пшениці 3 класу

Прокурором пред'явлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 108,7 тонн пшениці 3 класу вартістю 95112,50 грн.

08.07.2008р. подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 69724,66 грн. з яких: 24787,48 грн. основного боргу, 41118,31 грн. інфляційних нарахувань, 3818,87 грн. 3% річних.

18.05.09 прокурор подав заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 15 т.2), згідно якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 108,7 т пшениці 3 класу за ціною 1251,43 грн. вартістю 136030 грн.

Відповідач позов не визнає. Вказав на відсутність у господарстві первинних документів. Вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Крім того, відповідач заявив клопотання про проведення почеркознавчої експертизи підпису на довіреності та на накладній про отримання мінеральних добрив Сидорчуком В.М. (а.с. 23 т.2).

Господарський суд Житомирської області 21.07.08 по даній справі було винесено рішення про часткове задоволення позову.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.11.08р. рішення господарського суду Житомирської області від 21.07.08р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.02.09р. постанову Житомирського апеляційного господарського суд від 18.11.08 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 21.07.08р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Житомирської області.

Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши матеріали справи, врахувавши обставини, які викладені в постанові Вищого господарського суду України від 18.02.09 по даній справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На виконання постанови Кабінету Міністрів України №977 від 03.09.1997р. "Про умови забезпечення мінеральними добривами потреб сільського господарства під урожай 1998 року" (а.с. 8), спільним наказом Міністерства агропромислового комплексу, Міністерства фінансів України, Державної акціонерної компанії "Хліб України" від 14.10.1997р. за №65/213/77 був затверджений "Порядок забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року" (а.с.9 -12 т.1).

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 вищезазначеної Постанови КМУ, умови виконання цієї постанови визначаються за тристоронніми угодами між постачальниками мінеральних добрив, об'єднанням "Украгрохім", Державною акціонерною компанією "Хліб України", а також за угодами із сільськогосподарськими товаровиробниками.

Згідно пункту 5 "Порядку забезпечення сільськогосподарських товаровиробників мінеральними добривами під урожай 1998 року" взаємодія між постачальниками мінеральних добрив, ВАТ "Агрохімцентр" та Державною акціонерною компанією "Хліб України" визначається за тристоронніми договорами та цим порядком.

Власником отриманих райагрохімами мінеральних добрив є ДАК "Хліб України", який доручає ВАТ "Агрохімцентр" надавати погоджені розпорядження на відвантаження, зберігання і передачу сільськогосподарським товаровиробникам мінеральних добрив на підставі тристоронніх договорів між райагрохімом, сільгосптоваровиробником і заготівельним або переробним підприємством.

Взаємодія між постачальниками мінеральних добрив та підприємствами визначається за двосторонніми договорами, де передбачається зобов’язання оптового постачальника по забезпеченню виробництва міндобрив енергоносіями і сировиною у межах витратних коефіцієнтів, умови оплати витрат за переробку, упакування, залізничного тарифу з урахуванням податків на додану вартість та інших обов'язкових платежів, передбачивши, при цьому, порядок нарахування та сплати зазначених платежів до бюджетів.

Відповідно до п. 6 Порядку, райагрохіми укладають з сільськогосподарськими товаровиробниками, заготівельними та переробними підприємствами договори на оплату за отримані мінеральні добрива коштами, зерном або іншою сільськогосподарською продукцією з урожаю 1997 - 1998 рр., які погоджуються з відділеннями Державного казначейства України.

Пунктом 7 Порядку зазначено, що підтвердженням факту одержання мінеральних добрив є акт їх передачі-приймання, що підписаний райагрохімом, заготівельним підприємством і сільськогосподарським товаровиробником та погоджений з відділенням Державного казначейства України в районі.

Відповідно до вказаного Порядку був укладений тристоронній договір за №8 від 13.11.1997р. (а.с.17-19 т.1) між ВАТ "Вікторія" (Райагрохім), Курненським ХПП (Заготівельник) та КСП "Полісся" (Одержувач).

Згідно листа управління агропромислового розвитку Червоноамійської райдержадміністрації (а.с. 38 т.1) правонаступником КСП "Полісся" є Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся". Факт правонаступництва вбачається і з п. 2.1 Статуту СТОВ "Полісся" (а.с. 75-82 т.1).

Згідно з п. 2.1 договору № 8 від 13.11.97, райагрохім зобов'язався поставити відповідачу мінеральні добрива в обмін на сільськогосподарську продукцію за затвердженими еквівалентами (згідно з додатком до договору (а.с. 19 т.1).

Відповідно до п. 4.1 вищезазначеного договору, заготівельник зобов'язався прийняти від відповідача сільськогосподарську продукцію (зерно і соняшник), але не пізніше 01.12.1998р. в обсягах, еквівалентних визначеними актами приймання-передачі міндобрив.

Згідно п.п. 3.1, 3.2 договору №8 від 13.11.1997р. відповідач зобов'язався прийняти від райагрохіму на баланс засоби хімізації по акту передачі-приймання згідно з Порядком та поставити заготівельнику в обумовлені договором строки до 01.12.1998р. на адресу ДАК "Хліб України" за свій рахунок сільськогосподарську продукцію (зерно і соняшник) у кількості згідно з додатком (а.с. 19 т.1).

Відповідно до реєстру відвантаження мінеральних добрив (а.с. 20 т. 1) на виконання умов договору № 8 від 13.11.1997р. ДАК "Хліб України" передав відповідачу мінеральних добрив в кількості 108,00 тонн на загальну суму 28145,81 грн. Як на доказ поставки добрив у вказаній кількості позивач посилається також на акти звірки від 20.12.1999р. (а.с. 21, 22 т.1), які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін.

Згідно п. 3.2 договору № 8 від 13.11.1997р. та додатку №1 до договору № 8 від 13.11.1997р. (еквіваленту обміну сільськогосподарської продукції на мінеральні добрива), за одержані мінеральні добрива відповідач зобов'язався поставити ДАК "Хліб України" 117,632 тонн пшениці 3 класу.

Взяті на себе зобов"язання відповідач виконав частково, поставивши на хлібоприймальне підприємство в 2000 році пшеницю четвертого класу в кількості 2,76 т, що в перерахунку на пшеницю 3 класу, згідно еквіваленту обміну становить 2,49 т та в 2002 році - жито гр. "А" в кількості 7,145 т., що в перерахунку на пшеницю 3 класу згідно еквіваленту обміну становить 6,44 т.

Таким чином, як зазначив позивач, заборгованість відповідача становить 108,7 т. пшениці 3 класу.

Позивач в письмовому поясненні від 06.07.09 вказав, що за ТОВ "Полісся" рахується заборгованість лише за отримані мінеральні добрива по постанові КМ України № 977 від 03.09.97. А тому 31.10.2000р. між сторонами було укладено мирову угоду, згідно п. 2.1. якої, відповідач зобов'язався погасити борг перед ОДП ДАК "Хліб України" до 01.10.2003р. шляхом щорічної поставки пшениці 3 класу слідуючими частками:

2001р. 62,3 тн. до 01.10.2001р.

2002р. 62,3 тн. до 01.10.2002р.

2003р. 62,3 тн. до 01.10.2003р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з тих підстав, що в господарстві відсутня будь-яка документація щодо поставки мінеральних добрив, а відсутність вказаних документів робить недоведеними обставини щодо наявності заборгованості.

Вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності при зверненні до суду, а тому просить суд застосувати у даній справі позовну давність за період з 03.09.1997р. по 02.10.2007р., строк якої сплинув на момент подачі позовної заяви прокурором, про що зазначив у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.41 т.1, 20-22 т.2).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 690 від 15.05.03 шляхом виділення зі складу ДАК "Хліб України" утворено Державне підприємство "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (надалі "Агентство").

Згідно з п. 3 цієї постанови за актом передачі-приймання від 31.07.03 (а.с. 29 т.1) ДАК "Хліб України" передало Агентству дебіторську заборгованість, що виникла у зв'язку з виконанням постанови Кабінету Міністрів України №977 від 03.09.97.

16 лютого 2005 року Агентство відповідно до договору доручення № 84 (а.с.30-32 т.1, 5 т.2) доручило ТОВ "Хліб України-Полісся" виконувати від імені та за рахунок довірителя дії щодо стягнення з боржників на користь довірителя дебіторської заборгованості.

Згідно з п. 3.1 договору доручення Агентство передало ТОВ "Хліб України-Полісся" належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують наявність та суму заборгованості боржників Агентства із складанням акту приймання -передачі.

Згідно додатку № 1 до договору доручення від 16.02.2005 №84 (а.с.144, 145 т.1), укладеного між Агентством та ТОВ "Хліб України-Полісся", Агентство доручило ТОВ "Хліб України-Полісся" стягнути заборгованість з підприємств-дебіторів Житомирської області за постановою КМУ №977, в тому числі і з відповідача заборгованість в сумі 24787,48грн., яка виникла у нього внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань.

Незважаючи на відсутність первинних документів, які вказують на відпуск відповідачу мінеральних добрив, суд вважає, що позивач довів факт їх поставки іншими доказами, які розцінюються як належні та допустимі.

Зокрема, факт поставки мінеральних добрив вбачається з Реєстру відвантажень мінеральних добрив (а.с. 20 т. 1), який складений за участю ВАТ "Вікторія" (Райагрохім), Курненським ХПП (Заготівельник) та Відділення Держказначейства Червоноармійського району.

Крім того, ДАК "Хліб України" та КСП "Полісся" були підписані акти звірки розрахунків (а.с. 21, 22 т.1), зі змісту яких вбачається, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.97 КСП "Полісся" отримання 11200 т. нітроамофоски на суму 5096,44 грн. та 96800 кг. аміачної селітри на суму 23049,37 грн.

До того ж 31.12.2000 р. сторони підписали Мирову угоду, згідно якої відповідач визнав заборгованість перед ОДП ДАК "Хліб України" та зобов"язався щорічно протягом 2001-2003 рр. поставляти пшеницю 3 класу в загальній кількості 186,9 т.

Представник позивача, виконуючи вимоги суду щодо наявності зв"язку між договором № 8 від 13.11.1997 та Мировою угодою, вказав, що інші договори, згідно яких у відповідача виникли зобов"язання поставки пшениці 3 класу сторонами не укладались, а тому мирова угода підписана сторонами тільки на виконання положень постанови КМ України № 977 від 03.09.1997 р.

Відповідач, в спростування пояснень позивача, ніяких доказів та пояснень не надав.

Доказів поставки пшениці або іншої продукції на виконання умов договору № 8 від 13.11.97 чи мирової угоди сторони також не надали.

З огляду на вищевикладені обставини, в тому числі постанову КМ України № 977 від 03.09.1997, укладений договір № 8 від 13.11.97, суд вважає, що відповідачу здійснена поставка мінеральних добрив в кількості 108000 кг, а тому в останнього виникло зобов"язання щодо оплати їх вартості шляхом поставки сільськогосподарської продукції урожаю 1997-1998 рр. або коштами.

Як наголошувалось вище, позов прокурором заявлено в інтересах держави в особі Агентства, якому передано право вимоги до дебіторів ДП ДАК “Хліб України”, зокрема до СТОВ "Полісся" на суму 24787,48грн. за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.1997 року № 977, і стосується спонукання до виконання обов’язку в натурі.

Суд, враховуючи вартість пшениці 3-го класу - 1251,43грн. за одну тонну згідно наказу Міністерства аграрної політики України від 27.02.08р. №96 "Питання діяльності Аграрного фонду на організованому аграрному ринку у 2008/2009 маркетинговому році" та дебіторську заборгованість відповідача, яка передана до стягнення ТзОВ "Хліб України - Полісся", переводить грошовий борг відповідача, переданий по акту, в реальний, який становить 19,807 тн пшениці 3-го класу на суму 24787,48грн., (24787,48 грн. / 1251,43 = 19,807 тн).

Стосовно заяви відповідача про пропуск прокурором строку позовної давності, слід зазначити наступне.

Як зазначалось вище, згідно п.5.2 договору № 8 від 13.11.1997 року договір набирає чинності з моменту отримання засобів хімізації і діє до повного виконання всіма сторонами своїх зобов’язань.

Отже, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору.

Одержувач за договором (правонаступником якого є відповідач), не поставивши зерно в строк, передбачений договором, порушив право заготівельника (правонаступником якого є Агентство) на отримання сільськогосподарської продукції в строк, передбачений договором, тобто, право отримати належне виконання.

Однак, починаючи з 02.12.1998 року, враховуючи строк дії договору, одержувач припустився продовжуваного порушення прав заготівельника на отримання взагалі виконання за договором. Оскільки зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.216 ЦК УРСР, ст.599 ЦК України), то невиконане зобов’язання за договором, який діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань, не припинялось, отже, строк позовної давності не пропущено.

Така правова позиція за аналогічними спорами зазначена в постановах Вищого господарського суду України в справах №6/2325, №6/2324, №14/2439.

Клопотання про проведення почеркознавчої експертизи судом також відхиляється, оскільки первинні документи, щодо підпису на яких відповідач просить провести почеркознавчу експертизу, в матеріалах справи відсутні і позивач не обгрунтовує ними свої вимоги .

Враховуючи викладене, позов задовольняється частково. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача, уповноваженою особою якого являється ТОВ "Хліб України-Полісся", 19,807 тн пшениці 3-го класу на суму 24787,48 грн. В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся", с. Очеретянка Червоноармійського району Житомирської області, ідентифікаційний код 03745485:

- на користь Державного підприємства "Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу" (м. Київ), уповноваженою особою якого являється Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб України-Полісся" (10028, м.Житомир, вул. Максютова,157-а, ідентифікаційний код 33178059)

-19,807 тн пшениці 3-го класу на суму 24787,48грн.;

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся", с. Очеретянка Червоноармійського району Житомирської області, ідентифікаційний код 03745485:

- в дохід Державного бюджету України - 247,87 грн. державного мита;

4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся", с. Очеретянка Червоноармійського району Житомирської області, ідентифікаційний код 03745485:

- в дохід Державного бюджету України - 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

5. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 20 липня 2009 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 ,3- сторонам

4,5- прокурору.