Рішення № 41433749, 06.05.2014, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1201/13-ц

Провадж.№ 2/481/441/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2014 р. Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Васильченко Н.О.,

за участю: секретаря - Юхименко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приват Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

В червні 2013 року позивач ПАТ КБ "Приват Банк" звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, в якій посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору № NKXRRX09940335, укладеного з ним 05.03.2008 року, просив стягнути з відповідача заборгованість по виплаті кредитних коштів за вказаним договором в розмірі 26865,56 грн. та судові витрати по справі.

Заочним рішенням Новобузького районного суду від 29.08.2013 року позовні вимоги позивача задоволені повністю. 16.12.2013 року за ухвалою цього суду відповідне заочне рішення скасовано, а справу призначено до нового судового розгляду.

В судове засідання позивач явку свого представника не забезпечив, втім надіслав на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду справи за відсутності свого представника, заявлені позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, втім надіслав до суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності.

Як видно з матеріалів справи про перегляд заочного рішення, відповідач не погоджувався з позовними вимогами відповідача, з огляду на наступне. Дійсно в березні 2008 року в м. Миколаєві в приміщенні магазину побутової техніки він підписав кредитний договір, однак згідно договору отримав кредит не у розмірі 3963 грн., а 2400 грн. за які він придбав мобільний телефон, проте у зв'язку з втратою роботи та тяжкими матеріальними обставинами, зокрема, те що його дружина також ніде не працює, а вони мають на утриманні двох неповнолітніх дітей 2005 та 2006 років народження, при цьому жодної державної соціальної допомоги вони не отримують. Наголосив, що ним не внесено в рахунок погашення кредиту жодного платежу, при цьому відповідач до пред'явлення відповідного позову жодного разу не направляв на його адресу претензій. Зазначив, що за умовами укладеного кредитного договору строк його дії складає один рік, однак, позивач по закінченні строку дії вказаного договору, що мало місце в березні 2009 року, на протязі наступних трьох років не пред'являв до нього позову, а тому, у зв'язку зі спливом строку позовної давності, просив у задоволені позову відповідача відмовити.

Дослідивши письмові докази, суд приходе такого висновку.

Судом встановлено, що 05.03.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № NKXRRX09940335, відповідно до якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 3396,73 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та поверненням коштів через 24 місяці (не пізніше 21.06.2009 року).

Згідно умов вказаного кредитного договору в рахунок погашення кредиту, комісії та відсотків позичальник повинен вносити в період з 21 по 25 число кожного місяця на певний рахунок банку мінімальну суму платежу у розмірі 393,77 грн.

Як видно з п.п. 1.5.20 та 1.5.25 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка", Стандарт), з положеннями якого відповідач ознайомлений під розпис. У випадку порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, а у разі такого прострочення більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплати ще й штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Згідно вимог ст. ст. 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ст. 526 та ч. 2 ст. 615 ЦК України боржник зобов'язаний виконати зобов'язання належним чином в установлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідач в порушення умов кредитного договору не виконав зобов'язання по сплаті кредиту, відсотків та комісії в результаті чого, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № NKXRRX09940335 від 05.03.2008 року, станом на 02.04.2013 року, сума заборгованості склала 26865,56 грн., що включає в себе: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3396,73 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 219,83 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у розмірі 1100,52 грн., пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 20392,98 грн., а також штрафи у розмірі 500 грн. фіксованої частини та 1255,50 грн. його процентної складової, яку позичальник, погасити добровільно відмовляється.

Згідно з положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За змістом ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання може настати такий правовий наслідок, як сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених правових норм сплата неустойки є одним видом відповідальності за порушення зобов'язання незалежно від виду неустойки (штраф або пеня).

У той же час із договору № NKXRRX09940335 від 05.03.2008 року вбачається, що у випадку порушення зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків та комісії боржник повинен сплатити банку як пеню так і вказані штрафи.

Атому зважаючи на те, що позивачем незаконно встановлено за кредитним договором для відповідача подвійну цивільну-правову відповідальність, суд вважає за необхідне позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк", в частині стягнення штрафів, залишити без задоволення.

При цьому, не можна погодитись з розміром нарахованої позивачем пені в сумі 20392,98 грн., яка в більш ніж в 6 разів перевищує розмір заборгованості відповідача за основним боргом (тілом кредиту).

Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України одним із загальних засад цивільного законодавства України є справедливість, добросовісність і розумність, а також судовий захист цивільного права та інтересу.

В силу вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи майновий стан боржника (наявність на його утриманні двох неповнолітніх дітей), ступінь виконання ним зобов'язання, причини його неналежного виконання, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання, співмірність розміру неустойки наслідкам порушення, суд вважає за можливе стягнути пеню з відповідача, нараховану станом 02.04.2013 року, лише у розмірі 3396,73 грн.

Посилання позивача на те, що ним було отримано позику саме у розмірі 2400 грн., а не 3396,73 грн., голослівні, оскільки як видно зі змісту заяви позичальника на отримання кредиту, позивач надав відповідачу строковий кредит саме у розмірі 3396,73 грн. як на придбання товару, так і на оплату 130,33 грн. страхового платежу, одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 544,40 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 91,71 грн., відтак очевидно, що позивач на руки отримав дещо меншу суму кредитних коштів. З розміром таких відрахувань відповідач був згодний, про що свідчить його підпис на відповідній заяві.

Доводи позивача про сплив строків позовної давності і наявність підстав для застосування наслідків такого пропуску, при судовому розгляді не знайшли свого підтвердження.

Так, статтями 526, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно вимог ч. 1. ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Водночас, як видно з п. 1.7.31 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка", Стандарт), з положеннями якого відповідач ознайомлений під розпис, термін позовної давності стосовно вимог повернення кредиту, оплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки (пені, штрафів) складає 50 років.

Відтак, позивачем пред'явлено позов в межах обумовленого сторонами строку позовної давності.

За таких обставин, з відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача ПАТ КБ "ПриватБанк" в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором № NKXRRX09940335 від 05.03.2008 року, станом на 02.04.2013 року: 3396,73 грн. заборгованості за тілом кредиту, 219,83 грн. заборгованості за відсотками, 1100,52 грн. заборгованості за комісією та 3396,73 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання, а всього 8113,81 грн.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судові витрати понесені позивачем на оплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, проживаючого в с. Шевченкове Новобузького району Миколаївської області, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором 8113 (вісім тисяч сто тринадцять) гривень 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 64993919400001) судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Новобузький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Новобузького районного суду

Миколаївської області Н.О. Васильченко