Вирок № 41433341, 18.11.2014, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 477/1799/14-к

Провадження № 1-кп/477/150/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої по справі - судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання - Федоровській Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження № ЄДРДР 12013160080000232 від 11.10.2013 року відносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Ціоми В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

представника потерпілих - ОСОБА_3,

потерпілої - ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 16-30 годині, водій ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки «Renault-11 GTA1» реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом «SCHMITZ» з реєстраційним номером НОМЕР_9, у світлий час доби, при добрій видимості, рухався у крайній лівій смузі руху проїзної частини автодороги «Дніпропетровськ-Миколаїв», яка має по дві смуги руху у кожному напрямку, зі сторони м.Миколаєва в напрямку м.Дніпропетровськ.

При цьому ОСОБА_1 мав намір виконати маневр повороту ліворуч на Т-образному перехресті, що розташоване в районі 317 км+88м. вищевказаної дороги.

У цей же час, у зустрічному напрямку, у крайній лівій смузі руху, рухався автомобіль марки «ВАЗ 2109 9420» реєстраційний номер НОМЕР_10 під керуванням водія ОСОБА_5, з пасажиркою ОСОБА_4

При наближенні до Т-образного перехрестя, ОСОБА_1 в порушення п.п.1.3, 1.5, п.2.3 «б», 10.1, 16.13 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, маючи можливість заздалегідь побачити, що у зустрічному напрямку по головній дорозі прямо до Т-образного перехрестя наближається автомобіль ВАЗ2109, перед виконанням маневру повороту ліворуч не впевнився в безпеці свого маневру, як для себе так і для інших учасників дорожнього руху, перед перехрестям не зупинив свій транспортний засіб та не надав переваги в русі автомобілю ВАЗ під керуванням ОСОБА_5.

Так в порушення вищевказаних правил дорожнього руху ОСОБА_1 почав виконувати маневр повороту ліворуч у напрямку с.Мішкове-Погорілове Жовтневого району Миколаївської області, не надавши переваги в русі автомобілю ВАЗ, що рухався у зустрічному напрямку по головній дорозі, в результаті чого, допустив зіткнення правою боковою частиною керованого ним автомобіля«Renault-11 GTA1» реєстраційний номер НОМЕР_6, напівпричепом до нього «SCHMITZ» з реєстраційним номером НОМЕР_9, з передньою частиною автомобілю «ВАЗ 2109 9420» реєстраційний номер НОМЕР_10 під керуванням ОСОБА_5.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5. від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці, а пасажир ОСОБА_4 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.

В ході розгляду справи по суті обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення не визнав та вказав, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_5, який значно перевищив допустиму швидкість рузху на зазначеному автошляху, в зв,зку з чим не зміг своєчасно загальмувати побачивши перед собою перешкоду в русі, про що свідчить довжина його тормозного шляху зафіксована на схемі ДТП, стрілка спідометра яка застигла на показнику 90 км. Та значні пошкодження автомобілю ВАЗ. Крім того, пояснив, що рухаючись у час та місці, які зазначені в обвинувальному акті, та маючи намір здійснити маневр повороту ліворуч в напрямку с.М-Погорілове, знизив швидкість, пропустив легковий автомобіль білого кольору, що рухався у зустрічному напрямку, інших автомобілів на зустрічній смузі не бачив, повільно почав поворот ліворуч та відчув удар у причеп свого автомобілю з боку, одразу зупинився та вийшов з кабіни. Вважає, що водій ОСОБА_5. рухався із значною швидкістю, та в зоні видимості з'явився вже після того як він почав маневр повороту.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 11 жовтня 2013 року, разом із ОСОБА_5, на керованому ним автомобілі ВАЗ, о 15.45 вони виїхали в напрямку м.Миколаєва та дійсно поспішали, швидкість руху була біля 110 км.за год. Водій ОСОБА_5 від керування не відволікався. В районі Погорілівського перехрестя вона бачила великий автомобіль "Рено - Магнум", який рухався по зустрічній для них смузі. В ході пергляду документів за дорожньою обстановкою не слідкувала, коли стався удар вона втратила свідомість та прийшла до тями вже на узбіччі проїздної частини. Заявлений нею цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди підтримала в повному обсязі, вказавши що внаслідок ДТП настала її інвалідність.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що мешкає в безпосередній близькості від місця ДТП та в момент ДТП знаходився біля автотраси, бачив виконання водієм ОСОБА_1 повороту. Свідок пояснив, що водій ВАЗ рухався в напрямку м. Миколаєва на великій швидкості. При цьому свідок вказав, що автомобіль ВАЗ був у зоні видимості водія "Рено Магнум", та останній мав можливість виявити вказаний автомобіль на зустрічній смузі руху.

Свідок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що при огляді автомобілю ВАЗ було встановлено, що шини автомобіля були з різними малюнками та типами протекторів, що могло ускладнити гальмування автомобіля, а також, стрілка спідометру була зафіксована на позначці 90 км. Заміри на місці ДТП проводили вони втрьох ОСОБА_8, ОСОБА_9 та слідчий.

Свідок ОСОБА_10 пояснив, що на прохання ОСОБА_1 він був присутнім при експертному дослідженні на місці ДТП. Автомобіль ВАЗ мав різні малюнки протектору, гальмова система автомобілю мала несправності.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що приїхала на місце ДТП одразу після дзвінка чоловіка ОСОБА_1 На місці ДТП була ОСОБА_4, якій надавали медичну допомогу. В машині ВАЗ було розкидано безліч документів, на що ОСОБА_4 пояснювала, що вони з ОСОБА_5 поспішали. На її пропозицію про надання матеріальної допомоги потерпілій, на лікування ОСОБА_4 відмовилася.

Свідок ОСОБА_12 також пояснив, що зі слів ОСОБА_4 йому відомо, що вони з ОСОБА_5. поспішали до банку, тому їхали на великій швидкості.

Крім пояснень потерпілої ОСОБА_4, свідків, вина обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення підтверджується дослідженими судом в ході розгляду справи по суті письмовими доказами.

Так, відповідно до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від ІНФОРМАЦІЯ_2 та акту обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги і схеми до нього (а.с. 48-), було оглянуто 317 км+88м. автодороги «Дніпропетровськ-Миколаїв». Проїзна частина - горизонтальної ділянки, пряма, покриття - асфальтобетонне, сухе, чисте, призначене для руху в двох напрямках, в кожному з них по три смуги для руху в одному напрямку, загальна ширина проїзної частини 24 метри, ширина смуги для руху за напрямком проведення огляду та у зустрічному напрямку по 12 метрів, роздільна лінія преривчаста. Дорога не регульована.

Ліворуч до проїзної частини примикає автодорога, що веде в напрямку с.Мішкове-Погорілове. Вказано напрямок руху автомобіля ВАЗ з сторони м.Дніпропетровськ до м. Миколаєва, автомобіля Renault від м.Миколаєва в напрямку с.М-Погорілове.

Автомобіль Renault розташований в 2,7 метрів від краю проїзної частини, автомобіль ВАЗ - 2,8 метри від передньої осі та 3,7 м. від задньої осі.

Автомобіль ВАЗ має гальмовий шлях лівого колеса задньої осі 63,1 м. та правого - 68,5 м.

Розташування автомобілю ВАЗ на проїздній частині та слід гальмування свідчить про схил його напрямку в бік узбіччя його смуги руху.

Автомобіль ВАЗ має повну деформацію кузова, автомобіль Renault без пошкоджень, причеп до вказаного автомобілю має пошкодження правої бокової частини.

Постановами слідчого від 12 жовтня 2013 року автомобіль «ВАЗ 2109 9420» номерний знак НОМЕР_10 та марки «Renault-11 GTA1» реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом «SCHMITZ» з реєстраційним номером НОМЕР_9 визнано речовими доказами та направлено на зберігання до майданчику для затримання автотраспорту за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 7 (а.с. 204-205).

За даними висновку експерта авто-техніка № 2/258 від 18.11.2013 року (а.с. 86-96), на момент експертного огляду ходова частина, рульове керування і робоча гальмова система автомобіля ВАЗ-2109 НОМЕР_10 знаходились в непрацездатному стані. Пошкодження ходової частини, рульового керування і робочої гальмової системи виникли в процесі розвитку ДТП.

Несправності ходової частини і робочої гальмової системи автомобілю не знаходяться у причинному зв'язку з ДТП, вони могли бути виявлені водієм при проведенні робіт, пов'язаних з технічним обслуговуванням транспортного засобу.

В ході судового розгляду справи експерт ОСОБА_13 підтвердив свій висновок, в тому числі і висновки про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між несправностями гальмової частини автомобілю ВАЗ та дорожньо-транспортною пригодою.

Згідно висновку експерта № 2/257 від 19.11.2013 року (а.с. 100-106), на момент експертного огляду ходова частина, рульове керування і робоча гальмова системи автомобіля «Renault-11 GTA1» НОМЕР_6 з напівпричепом НОМЕР_9, а також покажчики повороту знаходились в працездатному стані.

За даними схеми до висновку експертизи № 4/150 від 20.11.2013року (а.с. 111-130) та змісту самого висновку, під час первісного контактування автомобілів ВАЗ та Renault, автомобіль ВАЗ розташовувався передньою лівою частиною (лівою частиною переднього бампера, лівою фарою головного освітлення, лівою частиною передньої панелі кузова, лівою частиною капота та крила кузова) до середньої правої частини напівпричепа «SCHMITZ» р.н. НОМЕР_9. Повздовжні осі автомобілів ВАЗ і Renault з напівпричепом знаходились під кутом близько 87 градусів. За поясненнями експерта ОСОБА_13, з допустимою похибкою в 5-7 градусів. Вказані висновки експерт також підтвердив в судовому засіданні.

Згідно висновку експерта ОСОБА_15 - експертний висновок № 96 від 12.03.2014 року (а.с. 152-157), водію автомобілю ВАЗ у своїх діях, в умовах що викладені у постанові, слід було керуватися п. 12.6 (г'), 12.3 ПДР. Дії водія автомобілю ВАЗ не відповідали вимогам п. 12.6 (г').

Однак з початку виконання маневру повороту до зіткнення, що вказані водієм ОСОБА_1 в ході слідчого експерименту, водій автомобілю ВАЗ, навіть при умові дотримання ним вимог 12.6 (г') ПДР не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем РЕНО з напівпричепом.

Водію автомобілю РЕНО з напівпричепом, в своїх діях слід було керуватися п. 16.13, 10.1 ПДР, згідно яких, перед поворотом ліворуч чи розворотом водій не рельсового транспортного засобу зобов'язаний надати дорогу транспортному засобу, що рухається по рівнозначній дорозі у зустрічному напрямку прямо чи праворуч (п. 16.13). Перед початком руху, перестроєнням чи будь-якою зміною напрямку руху водій має впевнитися, що це буде небезпечним та не здійснить небезпеки для руху іншим учасникам дорожнього руху.

За умов, що вказані водієм автомобілю РЕНО в ході слідчого експерименту, його дії, що передували ДТП не відповідають пунктам 16.13, 10.1 ПДР.

Свої висновки експерт ОСОБА_15 також підтримав в ході судового засідання та пояснив, що в умовах вищевказаної ДТП, дії водія автомобілю ВАЗ щодо перевищення швидкості дорожнього руху не знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із ДТП. Водій ОСОБА_5 рухався по головній дорозі, та мав переваги в русі. Водій ОСОБА_1, який повертав на другорядну дорогу, мав виконати вимоги ПДР 16.13 та 10.1 ПДР та надати водію автомобілю ВАЗ перевагу в русі. Згідно свідчень самого водія ОСОБА_1 та наданих на експертизу документів, водій ОСОБА_1 об'єктивно міг побачити автомобіль ВАЗ, що рухався по головній дорозі, та відреагувати, тобто надати перевагу в русі.

Крім того, згідно мотивувальної частини вказаного висновку (№ 96 від 12.03.2014 р.), експерт зазначив, що сліди гальмування автомобілю ВАЗ на великий протяжності прямолінійні, тобто на значній протяжності нахилу автомобілю в бік не виникло. Більш того, правий слід гальмування навіть більший, отже несправність гальмового механізму заднього правого колеса не привело до суттєвого зниження ефективності гальмування. В силу конструктивної особливості автомобілю, при екстреному гальмуванні, особливо незавантаженого автомобілю, відбувається «кивок» передньої частини автомобілю внаслідок гальмування передніх коліс, та через що відбувається перерозподіл мас та гальмових сил, та зменшення впливу на ефективність гальмування.

Ці висновки експерт також підтвердив в судовому засіданні та пояснив, що несправності гальмової системи автомобілю ВАЗ також не перебували у причинно-наслідковому зв'язку із ДТП.

Аналогічні висновки вбачаються зі змісту експертизи № 1/76 від 10.07.2014 року щодо дослідження обставин та механізму ДТП (а.с. 166-173).

Так, за даними висновку, у ситуації, що склалася водій автомобілю РЕНО мав діяти згідно з п.9.2, 9.4 10.1, 10.4, 16.13 ПДР України та мав технічну можливість запобігти дорожньо - транспортній пригоді.

Дії водія автомобілю ВАЗ в частині вибору швидкості руху регламентувалися п. 12.6 (г') ПДР, а з моменту виникнення небезпеки для руху- п.12.3 Правил дорожнього руху.

Водій автомобілю ВАЗ не мав технічної можливості запобігти зіткненню шляхом гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху, як при допустимій, та і при фактичній швидкості руху, тому невідповідність дій водія автомобілю ВАЗ вимогам п. 12.4 ПДР не знаходяться в причинному зв'язку з ДТП. В діях водія ВАЗ невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР не вбачається.

Оскільки водій автомобілю Renault мав технічну можливість запобігти події в даній дорожній ситуації шляхом дотримання вимог ПДР, а водій ВАЗ не мав технічної можливості запобігти ДТП, то з технічної точки зору дії водія автомобілю Renault знаходяться в причинному зв'язку з настанням ДТП.

Свої висновки експерт ОСОБА_17 також підтвердив в ході судового розгляду справи та на них наполягав. Крім того експерт пояснив, що швидкість автомобілю ВАЗ могла бути більшою ніж 140 км/год, однак вона в будь-якому разі не перебуває в причинно-слідовому зв,зку з ДТП.

Дані щодо задовільних умов видимості у час та місці ДТП також підтверджуються відомостями Миколаївського обласного центу з гідрометеорології (а.с. 177), та поясненнями обвинуваченого, потерпілої та свідків.

Окрім вказаних письмових доказів, судом було оглянуто в судовому засіданні диск з відеозаписом з реєстратора (а.с. 275), що було встановлено на автомобілі, який не був учасником ДТП, але рухався до автотраси Дніпропетровськ-Миколаїв з напрямку с. М-Погорілове в момент ДТП та на якому було зафіксовано момент появи автомобілю Renault перед поворотом на с. М-Погорілове, маневр повороту та зіткнення автомобілів Renault і ВАЗ.

Так, з відеозапису вбачається, що в момент наближення автомобілю Renault до повороту на с. М-Погорілове, водій, не зупиняючи свого транспортного засобу, не зменшуючи швидкості руху, відразу почав маневр повороту наліво.

В момент наближення автомобілю Renault до повороту та початку повороту відео реєстратором зафіксовано час 16.13.52 год., а в 16.13.57 год. кабіна автомобілю Renault вже знаходилась поза межами автотраси, а напівпричіп - на проїзній частині, і саме в це час, в районі напівпричепу виник стовп пилу, внаслідок зіткнення з ним автомобілю ВАЗ.

Дані вказаного відео спростовують пояснення ОСОБА_1 про гальмування в районі Т-образного перехрестя до виїзду в бік с.М-Погорілове та незначної, майже нульової швидкості руху керованого ним автомобілю., з врахуванням ваги його транспортного засобу, яка за поясненнями обвинуваченого сладає 17 тон, та його довжини разом з причепом, яка складє 16 метрів 60 см.

Зафіксований проміжок часу від початку повороту автомобілю Renault до зіткнення із ним автомобілю ВАЗ (5,6 секунди), а також характеристики автотраси в місці ДТП (пряма в плані) свідчить про те, що водій автомобілю Renault мав реальну можливість виявити на смузі зустрічного руху автомобіль ВАЗ та запобігти зіткненню шляхом дотримання Правил дорожнього руху, а саме п. 10.1 та п. 16.13.

Так, згідно п. 10.1 Правил дорожнього руху - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 16.13 - Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч.

Як встановлено в ході судового розгляду, вказані правила дорожнього руху водієм ОСОБА_1 було порушено.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні, а також в ході слідчих експериментів за його участю в ході досудового розслідування, проаналізувавши обставини ДТП та висновки експертів, пов'язані із технічним станом транспортних засобів, їх місцем розташування на проїзній частині та відносно один одного до та під час ДТП, розвитком обставин події ДТП, автотехнічної експертизи, які є науково обґрунтовані та повні, при проведенні яких експертами були враховані всі наявні у справі докази та фактичні обставини вчиненого, в тому числі з пояснень обвинуваченого, суд дійшов висновку, що саме дії водія ОСОБА_1 з недотримання пунктів 10.1 та 16.13 ПДР стали наслідком вищевказаної дорожньої-транспортної пригоди.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 2289 від 12.11.2013 року, смерть ОСОБА_5. настала в результаті тупої закритої травми тіла з переломами кісток черепу, ребер, грудини, розриву аорти, що супроводжувалася внутрішньо плевральною кровотечею. При дослідженню трупу виявлено тілесні ушкодження, що виникли прижиттєво, від дії тупих твердих виступаючих предметів салону автомобілю в умовах ДТП.

За ступенем тяжкості у ОСОБА_5. були виявлені тяжкі тілесні ушкодження, що потягли за собою смерть особи.

При судово-токсикологічному дослідженні крові трупу ОСОБА_5 етиловий спирт не виявлено (а.с. 75-79).

Згідно висновку судово-медичного експерта № 1853 від 21.11.2013 року, у ОСОБА_4 мали місце тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку, забійної рани лобної області, переломів 2-7, 9 ребер зліва, лівостороннього гідроторакса, перелому нижньої челюсті зліва зі зміщенням, забоїв, ссадн рук, обличчя, розтяжки м'язово - зв'язкового апарату шиї, що могли виникнути від дії тупих твердих предметів.

Виникнення даних тілесних ушкоджень в строк та при обставинах ДТП в салоні автомобілю 11.10.2013 року не виключається.

За ступенем тяжкості, вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії середньої тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я на строк більше 21 дня (а.с. 81-82).

За висновком додаткової експертизи №919/1853-13 від 15.07.2014 року (а.с. 175) підтверджені тілесні ушкодження, їх тяжкість та можливість отримання саме при вищевказаній ДТП.

Також за висновком додаткової судово-медичної експертизи, діагноз - ушиб головного мозку 1 ст. при оцінці ступеню тяжкості до уваги не приймався, так як не підтверджувався даними комп'ютерного дослідження головного мозку, а симптоматика відповідає діагнозу струсу головного мозку. Тривалість знаходження на лікуванні при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до уваги не приймалось згідно п. 4.7 «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», так як пов'язана із соматичним захворюванням, діагноз: струс головного мозку є легкою черепно-мозковою травмою, симптоми якої регресують на 5-7 добу з моменту лікування.

Аналізуючи зібрані за справою докази, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху України особою, що керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження, та смерть ОСОБА_5., що вірно кваліфіковано органами досудового розслідування за ч.2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання щодо заявлених цивільних позовів, суд дійшов наступного висновку.

Так, потерпілою ОСОБА_4 заявлено позов про стягнення з ОСОБА_1 матеріальних витрат на лікування від ДТП в сумі 9320 грн. та моральної шкоди в сумі 200 000 грн.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто винною особою, за такого, вимоги до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди внаслідок ДТП є обґрунтованими в межах наданих письмових доказів щодо розміру цих витрат на суму 7340, 28 грн.

Щодо заявлених ОСОБА_4 вимог про відшкодування моральної шкоди, то відповідно до ст. 1167 ЦК України, з урахуванням перенесених нею фізичного болю та душевних страждань, необхідністю організації умов життя після ДТП, суд вважає, що з урахуванням вимог розумності та справедливості, на користь потерпілої слід стягнути у відшкодування моральної шкоди 30 тис. грн.

Щодо пояснень ОСОБА_4 про настання її інвалідності внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, то суду доказів такого не надано, у зв'язку з чим, суд визначаючи розмір морального відшкодування не брав до уваги наявність у ОСОБА_4 третьої групи інвалідності.

Відповідно до ст.ст. 1167, 1168 ЦК України вимоги ОСОБА_18 про стягнення моральної шкоди, що настала в наслідок смерті її чоловіка в результаті дорожньо-транспортної події, є обґрунтованими.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує глибину моральних страждань ОСОБА_18, пов'язаних з передчасною трагічною втратою нею чоловіка, невідворотністю цієї трагедії, що безперечно негативно вплинуло на її душевний та психічний стан. При цьому, з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд приходе до висновку, що ці позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 80 000 грн.

Вимоги прокурора щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської ради витрат медичних установ на лікування потерпілої ОСОБА_4 на суму 3406,70 грн. (а.с. 218), з урахуванням положень ст. 1206 ЦК України та Порядку обчислення розміру і фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ №545 від 16.07.1993 року, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує особу обвинуваченого, його позитивну характеристику за місцем проживання та роботи, притягнення його до кримінальної відповідальності вперше, скоєння кримінального правопорушення, що не є умисним, однак враховуючи тяжкість наслідків які настали , та думку потерпілої сторони з приводу призначення покарання, суд приходить до висновків про можливість виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним інших кримінальних правопорушень в умовах його ізоляції від суспільства.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області та Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз процесуальні витрати з залучення експертів в загальному розмірі 10535,88 грн.

Витрати з товарознавчої експертизи транспортного засобу віднести на рахунок держави.

Накладений арешт на майно ОСОБА_1 суд вважає необхідним залишити без змін до набрання вироком законної сили та вирішення питання про його виконання в частині цивільних позовів.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 У вигляді тримання під вартою до набрання вироку законної сили суд вважає необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню, так як прокурором не наведено будь яких доказів існування та наявності ризиків та посилання на докази, що підтверджують обставини необхідності обрання такого запобіжного заходу.

Керуючись ст. ст. 366, 367, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати всіма видами транспортних засобів строком на три роки.

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою до набрання чинності вироком суду - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у відшкодування матеріальної шкоди 7340 (сім тисяч триста сорок) грн. 28 коп. та у відшкодування моральної шкоди 30 000 ( тридцять тисяч)грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_18 у відшкодування моральної шкоди 80 000 (вісімдесят тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (54003, м. Миколаїв, вул. Кіма, 2»а») процесуальні витрати по справі із залучення експертів в сумі 10043 грн. 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (54038, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27) процесуальні витрати по справі із залучення експерта в сумі 492 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської міської раді (54027, м. Миколаїв, вул.Адміральська, 20, р/р 31413544700003, отримувач - місцевий бюджет Заводського району м.Миколаєва, код ЄДРПОУ 37992781, банк - ГУДКСУ в м.Миколаєві, МФО 826013, код платежу 24060300) витрати, понесені медичним закладом на лікування потерпілої ОСОБА_4 в сумі 3406 (три тисячі чотириста шість) грн. 70 коп.

Накладений арешт на майно ОСОБА_1 під час досудового розслідування залишити без змін до набранням вказаним вироком чинності та вирішення питання щодо виконання вироку в частині цивільних позовів.

Речові докази по справі: автомобіль «ВАЗ 2109 9420» номерний знак НОМЕР_10, що зберігається на штрафному майданчику Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області - передати ОСОБА_18, автомобіль марки «Renault-11 GTA1» реєстраційний номер НОМЕР_6 з напівпричепом «SCHMITZ» з реєстраційним номером НОМЕР_9, повернути власнику ОСОБА_1, з урахуванням накладеного на це майно арешту, що забороняє будь-які дії з його відчуження.

Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити засудженому, захиснику, прокурору, потерпілій ОСОБА_4 та представнику ОСОБА_18

Суддя Л.М. Семенова