Ухвала суду № 41432956, 19.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/3117/14 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі по тексту - позивач) звернулося з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 березня 2014 року № 0001362201.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 26 червня 2014 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду не підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 вересня 2007 року позивач був зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АД № 522857.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД - 2010 є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; розведення свійської птиці, розведення інших тварин; змішане сільське господарство; допоміжна діяльність у рослинництві; після урожайна діяльність; виробництво м'яса; виробництво м'яса свійської птиці; виробництво м'ясних продуктів; виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості; виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

04 березня 2014 року відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з контрагентом ТОВ "ЦЕНТУРІОН ЮГ", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 квітня 2013 року по 30 листопада 2013 року, за результатами якої 04 березня 2014 року було складено акт перевірки № 634/22-01/30160757 (далі - акт перевірки № 634/22-01/30160757).

31 березня 2014 року на підставі названого акту перевірки № 634/22-01/30160757 відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001362201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 633 296 грн. 00 коп., з якої за основним платежем - 1 088 864 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 544 432 грн. 00 коп.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Згідно з вимогами п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до вимог п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з вимогам п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Як вбачається з п. 186.1 ст. 186 ПК України, місцем постачання товарів є: фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Із аналізу положень ст. ст. 138 і 198 ПК України вбачається, що скористатися правом на формування валових витрат і податкового кредиту можливо лише при наявності первинних бухгалтерських документів, оформлених у відповідності до Закону. Відсутність таких документів зумовлює неможливість включення позивачем до складу валових витрат і податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними документами у періоді фізичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що 01 червня 2012 року між ТОВ "ЦЕНТУРІОН ЮГ" (охороною) та позивачем (замовником) та його філіями (Кагарлицькою, Тернопільською, Броварською, «Кагарлицький елеватор», «Київкомбікорм», «Бориспільський комбікормовий завод») було укладено договори про надання охоронних послуг № № 12-952/КАМ-Ю, 12-953/КФ-Ю, 12-954/КАМ-Ю, 12-955/КЕ-Ю, 12-956/КК-Ю, 12-957/БФ-Ю, 12-958/БрФ-Ю (далі - договори № 12-952/КАМ-Ю, 12-953/КФ-Ю, 12-954/КАМ-Ю, 12-955/КЕ-Ю, 12-956/КК-Ю, 12-957/БФ-Ю, 12-958/БрФ-Ю).

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 названих договорів замовник взяв на себе зобов'язання передати під охорону, а охорона - прийняти об'єкти, вказані в дислокації.

Відповідно до п.п. 1.3 п. 1 даного договору додаток 1 - «Дислокація об'єктів», додаток 2 - «Інструкція по охороні об'єкта замовника», додаток 3 - «штрафні санкції» є невід'ємними складовими договору.

На виконання договорів № 12-952/КАМ-Ю 12-953/КФ-Ю, 12-954/КАМ-Ю, 12-955/КЕ-Ю, 12-956/КК-Ю, 12-957/БФ-Ю, 12-958/БрФ-Ю ТОВ "ЦЕНТУРІОН ЮГ" було надано позивачу охоронні послуги, що підтверджується: актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними.

Дані документи були підписано посадовою особою ТОВ "ЦЕНТУРІОН ЮГ" та завірені печаткою цього товариства.

Оплата позивачем за куплений у ТОВ "ЦЕНТУРІОН ЮГ" товар підтверджується квитанціями, які завірені печаткою публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк".

Також, на дату укладення та виконання договору поставки, у розпорядженні позивача були документи на підтвердження державної реєстрації ТОВ "ЦЕНТУРІОН ЮГ", а саме: копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АД № 552876, згідно з яким названий контрагент зареєстрований, як юридична особа, а його засновником є ОСОБА_2

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що доводи, якими податковий орган мотивував правомірність оскаржуваного податкового рішення, є необґрунтованими, а тому укладення та виконання позивачем договорів про надання охоронних послуг № № 12-952/КАМ-Ю, 12-953/КФ-Ю, 12-954/КАМ-Ю, 12-955/КЕ-Ю, 12-956/КК-Ю, 12-957/БФ-Ю, 12-958/БрФ-Ю дійсно мало місце та було вчинено з метою здійснення господарської діяльності. Виконання позивачем договорів про надання охоронних послуг № № 12-952/КАМ-Ю, 12-953/КФ-Ю, 12-954/КАМ-Ю, 12-955/КЕ-Ю, 12-956/КК-Ю, 12-957/БФ-Ю, 12-958/БрФ-Ю призвело до зміни його майнового стану. На дату укладення та виконання позивачем вищезазначених договорів про надання охоронних послуг, ТОВ "ЦЕНТУРІОН ЮГ" мало дійсну державну реєстрацію, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія АД № 552876.

Наведене свідчить про реальність укладення та виконання договору поставки між позивачем та ТОВ "ЦЕНТУРІОН ЮГ".

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно взяв до уваги посилання представника відповідача на акт перевірки від 11 листопада 2013 року № 78/22/37969462 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЦЕНТУРІОН ЮГ" з питання правомірності формування податкового кредиту та встановлення факту існування фінансово-господарських відносин з ТОВ «Навчальний центр «АПЕКС» в квітні та липні 2013 року, оскільки даний акт жодним чином не стосується господарських відносин між позивачем та ТОВ "ЦЕНТУРІОН ЮГ".

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ЦЕНТУРІОН ЮГ", а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 19.11.2014.

.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.