Рішення № 41432654, 10.11.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" листопада 2014 р.Справа № 924/1230/14

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Шпак В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання", м. Славута

про стягнення 6 020 798,90 грн., з яких 4 685 242,12 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 489 609,44 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 189 231,43 грн. три проценти річних, 656 715,91 грн. інфляційних втрат

Представники сторін:

від позивача : Безпалюк О. Л. - представник за довіреністю № 14-95 від 18.04.2014 року.

від відповідача: Коробчук Ю. Л. - представник за довіреністю № 9 від 01.10.2014 року.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" м. Київ звернулось до суду із позовом до Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання", м. Славута про стягнення 6 020 798,90 грн., з яких 4 685 242,12 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 489 609,44 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 189 231,43 грн. три проценти річних, 656 715,91 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №13/2689-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу.

В своїх пояснення від 09.1014 року повідомляє, що відповідачем у період з 24 липня - 15 вересня 2014 року здійснено розрахунок за договором №13/2689-ТЕ-34 від 28.12.2012. на суму 124500 грн., тому, станом на 06.10.2014 заборгованість відповідача за договором №13/2689-ТЕ-34 від 28.12.2012 складає 4 560 742,12 грн. (чотири мільйони п'ятсот шістдесят тисяч сімсот сорок дві гривні 12 коп.), а не 4 469 696,55 грн.

Відповідач у запереченнях просить відмовити в задоволені позовних вимог, свої доводи обґрунтовує тим, що заборгованість з спожитий природний газ, що є предметом розгляду справи, виникла як різниця в тарифах на теплову енергію внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджуються відповідним органом місцевого самоврядування, і на сплату яких державою перераховуються субвенції, і яка повністю буде погашена бюджетними коштами як різниця в тарифах, що також підтверджується: розпорядженням заступника голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 10.10.14 року № 394/2014-р «Про розподіл коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах» місту Славута виділено субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію в сумі 6615545, 00 грн.

Окрім того, зазначає, що 24.09.14 року між сторонами по справі, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів у Хмельницькій обласній державній адміністрації укладено договір №372/30 про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, предметом якого є організація - та проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14, п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30 „Про затвердження порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, то затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Відповідно до умов Договору про організацію взаєморозрахунків сторони дійшли згоди погасити заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором у розмірі 4560742,12 грн. за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевому бюджету для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню.

На думку відповідача, сторони по справі відповідно до вимог ст. 604 Цивільного кодексу України замінили первісне зобов'язання про оплату природного газу на умовах договору поставки природного газу новим зобов'язанням про оплату Відповідачем на користь Позивача обсягів газу вартістю 4560742,12 грн. за рахунок коштів субвенції з державного бюджету, припинивши первісне зобов'язання в цій частині.

Укладення договорів про проведення взаєморозрахунків за рахунок субвенцій з державного бюджету в силу вимог чинного законодавства є диспозитивним правом його учасників. Посилання Позивача щодо відсутності у нього волевиявлення на заміну первісного зобов'язання новим є безпідставними. Про припинення первісного зобов'язання свідчить також факт погодження сторонами у підп. 2 п. 9 Договору про організацію взаєморозрахунків обов'язку не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору.

Строк виконання нового зобов'язання пов'язаний з моментом перерахування територіальним органом Казначейства грошових коштів з державного бюджету.

Відповідач зазначає, що згідно платіжного доручення від 27.10.14 року № 168 грошові кошти на підставі Договору про організацію взаєморозрахунків у розмірі 4560742.12 грн. сплачені Відповідачем на користь Позивача.

Виходячи з того, що зобов'язання з оплати природного газу в заявленому розмірі на умовах Договору сторонами припинено за домовленістю сторін, прострочення оплати на умовах Договору про організацію взаєморозрахунків Відповідачем не допущено, то у стягненні пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення указаної суми відповідно до вимог ст.ст. 604, 624, 625 ЦК України слід відмовити.

Відповідач звертає увагу суду на те у відповідності до ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Укладаючи Договір про організацію взаєморозрахунків на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. №30, сторони здійснили новацію у розумінні ч. 2 ст. 604 ЦК України, в частині порядку та способу виконання зобов'язання, в результаті новації припинено первісне зобов'язання та виникло нове, яке містить умови про інший спосіб виконання, тобто Відповідач виконав зобов'язання по сплаті коштів за Договором в порядку та строки визначені умовами розділу «Порядок проведення взаєморозрахунків» Договору про організацію взаєморозрахунків.

Застосування санкцій, передбачених Договором, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених Договором про організацію взаєморозрахунків.

Розрахунок Відповідачем за поставлений природний газ відбувся у порядку та строки, передбачені у Договорі про організацію взаєморозрахунків, таким чином, відсутні підстави для стягнення пені, передбаченої Договором, і стягнення 3% річних та інфляційних втрат, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки уклавши Договір про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору.

В засіданні суду 10 листопада 2014 року відповідачем повідомлено про сплату основного боргу в розмірі 4560742.12 грн., на підтвердження сплати ним подано платіжне доручення згідно платіжного доручення від 27.10.14 року № 168.

Повноважним представником позивача в засіданні суду підтверджено сплату даної заборгованості.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

28.12.2012р. між НАК „Нафтогаз України" та Комунальне підприємство "Славутське житлово-комунальне об'єднання", м. Славута укладено договір №13/2689-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу.

Пунктами 1.1, 1.2 передбачено, що продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2013р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ „Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Відповідно до п.2.1 продавець передає покупцеві з 01 січня 2013р. по 31 грудня 2013 року газ обсягом до 6424,5 тис. куб. м. у тому числі по місяцях кварталів.

Згідно із п.3.3, п.3.4 приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузлі/вузлів обліку газу покупця. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна за 1 000куб.м. природного газу становить 1 091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000куб.м. природного газу - 1091,00грн., крім того ПДВ - 20% - 218,20грн., всього з ПДВ - 1 309,20грн. (п.5.2).

Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання Договору Продавець з січня по грудень 2013 року передав, а Покупець отримав природний газ об'ємом 5 810,559 тис. м3 разом на суму 7 607183,84 грн.

Факт приймання-передачі природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу:

- Акт приймання-передачі природного газу від 26 вересня 2013 року на суму

1 557 899,56 грн. (газ, спожитий у січні 2013 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 26 вересня 2013 року на суму

1 237 618,17 грн. (газ, спожитий у лютому 2013 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 26 вересня 2013 року на суму

1381 439,04 грн. (газ, спожитий у березні 2013 року);

- Акт приймання-передачі природного газу від 26 вересня 2013 року на суму

527 573,56 грн. (газ, спожитий у квітні 2013 року)

Акт приймання-передачі природного газу від 31 жовтня 2013 року на суму 790 402,01грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 30 листопада 2013 року на суму

815 935,34 грн.;

- Акт приймання-передачі природного газу від 31 грудня 2013 року на суму

1296 316,16 грн.;

Відповідач перерахував на рахунок позивача грошові кошти в якості оплати поставленого природного газу в сумі 2 921 941,72 грн., що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо яка долучена до матеріалів справи.

Позивач зазначає, що відповідачем не повністю виконано зобов'язання з оплати поставленого природного газу, тому станом на момент подання позову сума заборгованості відповідача за поставлений природний газ по договору №13/2689-ТЕ-34 від 28 грудня 2012 року складає 4 685 242,12 грн.

24.09.14 року між сторонами по справі, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Департаментом фінансів у Хмельницькій обласній державній адміністрації укладено договір №372/30 про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, предметом якого є організація та проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до п. 24 ст. 14, п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 р. № 30 „Про затвердження порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, то затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування".

Досліджуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги таке:

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що підставою для стягнення заборгованості позивач зазначає неналежне виконання договору №13/2689-ТЕ-34 купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012р.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Щодо договору про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014 року №30 за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету №372/30 суд бере до уваги наступне:

Новація - це угода про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими же сторонами. Юридичною підставою для зобов'язання, яке виникає при новації, є домовленість сторін про припинення первісного зобов'язання новим, при цьому заміна може стосуватися як основного, так і додаткового зобов'язання.

Аналізуючи зміст договору про організацію взаєморозрахунків, господарський суд не погоджується з його оцінкою як новації та зазначає, що предметом є організація проведення взаєморозрахунків на підставі постанови КМУ від 29 січня 2014р. №30 між державним бюджетом, постачальником та споживачем природного газу з метою погашення заборгованості, яка виникла при виконанні договорів купівлі-продажу природного газу. Таким чином, договорів про організацію взаєморозрахунків стосуються процедури виконання раніше укладених договорів, не змінюючи їх умов, і за своїм правовим змістом є угодою про взаємне зарахування, метою якого є погашення боргу.

Отже, договір про організацію взаєморозрахунків №372/30 від 24.09.14 року не може бути новацією в договорах купівлі - продажу природного газу і не впливають на права і обов'язки сторін цих угод, а відтак і не припиняють дію тих умов договорів купівлі-продажу природного газу, якими встановлено порядок і строки оплати придбаного природного газу та відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідачем сплачено суму основного боргу 4 685 242,12 грн. по договору №13/2689-ТЕ-34 від 28.12.2012р, яка заявлена позивачем у позові платіжними дорученнями:

№201 від 24.07.14 року - 6800 грн;

№207 від 31.07.14 року - 6700 грн;

№208 від 01.08.14 року - 1900 грн;

№209 від 04.08.14 року - 4000 грн;

№210 від 06.08.14 року - 16000 грн;

№213 від 12.08.14 року - 4500 грн;

№214 від 13.08.14 року - 5000 грн;

№215 від 14.08.14 року - 3000 грн;

№216 від 15.08.14 року - 9000 грн;

№ 217 від 18.08.14 року - 10000 грн;

№218 від 19.08.14 року - 11000 грн;

№219 від 20.08.14 року - 4700 грн;

№220 від 21.08.14 року - 9000 грн;

№221 від 22.08.14 року - 5000 грн;

№ 222 від 26.08.14 року - 4900 грн;

№223 від 28.08.14 року - 20000 грн;

№224 від 29.08.14 року - 3000 грн.

№168 від 27 жовтня 2014 року - 4560742,12 грн.

Враховуючи те, що основна заборгованість в розмірі 96600,00 грн., сплачена відповідачем до звернення позивача із позовом до суду, в частині стягнення 96600,00 грн. заборгованості за поставлений природний газ необхідно відмовити.

В частині стягнення основної заборгованості в розмірі 4588642,12 грн., за поставлений природний газ, провадження по справі в ці частині необхідно припинити відповідно до п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем сплачено заборгованість після звернення до суду.

Позивачем нараховано 489 609,44 грн. пені.

Пунктам 7.2 договору від 28.12.2012р. передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цих договорів він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до ст. 551. ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У відповідності до п.3.17.4. Постанови Вищого Господарського Суду України 26.12.2011 № 18 вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У відповідності до ст. 233 ГК України зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть згідно ст. 233 ГКУ, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи те, що сума пені заявлена позивачем є надмірно великою для відповідача, оскільки відповідачем добровільно сплачено основну заборгованість в повному розмірі (що свідчить про намагання відповідача найскоріше усунути негативні для позивача наслідки у зв'язку із несвоєчасним здійсненням платежів) оскільки, відповідач є комунальним підприємством, знаходиться в скрутному матеріальному становищі, що підтверджується звітом про фінансові результати за 9 місяців і балансом, суд пришов до висновку, що з урахуванням засад цивільного законодавства, справедливості, добросовісності та розумності сума заявленої пені повинна бути зменшена і відповідно підлягає стягненню пеня в розмірі 50 % від заявленої 489 609,44 грн. грн. та становить 489 609,44 грн*50% = 244804,72грн.

В частині стягнення 244804, 72 грн. пені відмовити.

Доводи відповідача про те, що у зв`язку з укладенням договору про організацію взаєморозрахунків від 24.09.14р. в стягненні пені належить відмовити судом не приймається, оскільки, позивачем пеню нараховано за період з 14.02.13 року по 14 .07.14 року (по кожному акту приймання-передачі окремо). Договір про проведення взаєморозрахунків укладено 24.09.14 року, тобто позивачем нараховано штрафні санкції до укладення договору про організацію взаєморозрахунків.

Приймаючи до уваги, що укладення указаного договору не є новацією по відношенню до договору про купівлю продажу природного газу №13/2689-ТЕ-34 від 28 грудня 2012 року дії позивача по нарахуванню пені є правомірними.

Позивачем нараховано 189 231,43 грн. три проценти річних, 656 715,91 грн. інфляційних втрат

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних та 3% річних, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача 189 231,43 грн. три проценти річних та 656 715,91 грн. інфляційних втрат

Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що має істотне значення.

За змістом наведених норм господарський суд взявши до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу і оцінивши співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, може зменшити розмір пені, що підлягає до стягнення.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судовий збір у справі належить покласти пропорційно відповідно до заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, п.1.1.ст.80, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання", м. Славута про стягнення 6 020 798,90 грн., з яких 4 685 242,12 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 489 609,44 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, 189 231,43 грн. три проценти річних, 656 715,91 грн. інфляційних втрат задоволити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання", м. Славута, вулиця Миру, буд.14А (код 34432514) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6 (код 20077720) 244804,72 грн. (двісті сорок чотири тисячі вісімсот чотири гривні, 72 копійки) пені, 189231,43 (сто вісімдесят дев'ять тисяч двісті тридцять одна гривня 43 копійки ) - 3% річних, 656715,91 грн. (шістсот п'ятдесят шість тисяч сімсот п'ятнадцять гривень 91 копійка) - інфляційних втрат та 71907,48 грн. (сімдесят одна тисяча дев'ятсот сім гривень, 48 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення 96600,00 грн. заборгованості за поставлений природний газ відмовити.

Провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства "Славутське житлово-комунальне об'єднання", м. Славута в частині стягнення 4588642,12 грн. заборгованості за поставлений природний газ припинити.

В частині стягнення 244804,72 грн. пені відмовити.

Повний текст складено 17.11.14 року

Суддя Шпак В.О.