Рішення № 41432585, 18.11.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р.Справа № 922/4771/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом КП "Комплекс з вивозу побутових відходів , м. Харків до КП "Харківгорліфт", м. Харків про стягнення коштів в сумі 78075,25 грн. за участю сторін:

позивача -Семикопенко А.І.

відповідача -Лялін В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство "Комплекс з вивозу побутових відходів" звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, Комунального спеціалізованого підприємство "Харківгорліфт" про стягнення заборгованості за договором №163 від 05.03.2013 року на надання послуг з вивезення побутових відходів в сумі 78075,25 грн. та покласти на відповідача судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №163 від 05.03.2013 року в частині оплати за надані послуги.

11.11.2014 року позивач надав уточнену позовну заяву та просить суд стягнути з відповідача суму 68075,25 грн. ( а.с.44-46).

Відповідач проти заявлених вимог не заперечує та просить суд надати розстрочку виконання рішення суду строком на 7 місяців.

Згідно положень ст.ст. 4-3, 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

05.03.2013 р. між Комунальним підприємством «Комплекс з вивозу побутових відходів» (позивач по справі) та Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт" (відповідач по справі) був укладений договір № 1638 на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів.

Згідно з пунктом 1 договору позивач зобов'язався надавати відповідачеві згідно з графіком послуги з вивезення побутових відходів, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 12. Договору відповідач зобов'язаний здійснювати попередню оплату за 1 місяць у розмірі 8142,75 грн .

Відповідно до п. 18 після закінчення звітного періоду впродовж 5-ти робочих днів відповідач повинен отримати у позивача акт здачі-прийняття робіт (виконаних робіт) та оформити його належним чином, відповідно до діючого законодавства України, і впродовж 3-х днів зобов*язаний повернути в адрес позивача підписаний акт, або мотивовану відмову .

Пунктом 20 договору встановлено, що відповідач зобов'язується сплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення побутових відходів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за умовами договору, надав відповідачеві послуги з вивезення побутових відходів за період з 05.03.2013 року по 31.08.2014 року, що підтверджується актами наданих послуг з вивезення побутових відходів .

Відповідач в свою чергу свої зобов'язання за умовами договору в частині сплати грошових коштів виконав частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 78075,25 грн. , яку відповідач визнає в повному обсязі.

Позивачем 24.12.2013 року та 17.02.2014 року відповідачу було направлено претензію № 3396 та № 248 про сплату наданих послуг за Договором № 1638 від 05.03.2013 року, але останній залишив її без розгляду.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості за надані послуги не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Враховуючи, що сума основного боргу відповідачем не оспорена , відповідач не надав суду доказів про погашення заборгованості, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 68075,25 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідачем в судовому засіданні було заявлене клопотання щодо надання розстрочки виконання рішення суду на 7 місяців.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що приймається ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Виходячи зі змісту зазначеної статті обов'язково умовою надання відстрочки чи відстрочки виконання рішення є наявність виключно виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Причому обов'язок доказування обставин щодо ускладнення чи неможливості виконання рішення покладається на особу, яка звертається із заявою про надання відстрочки чи розстрочки рішення.

При наданні відстрочки чи розстрочки рішення судом повинні враховуватись інтереси як відповідача так і позивача.

Відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, господарський суд не зобов'язаний задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з заявою про надання розстрочки виконання рішення відповідач надав звіт про фінансові результати за 9 місяців 2014 року, який свідчить про збитковість підприємства, лист на адресу директора Департаменту житлового господарства з проханням надати фінансову допомогу на виплату заробітної плати та довідку про зменшення об*єму робіт по обслуговуванню ліфтів.

Судом розглянуте клопотання, та враховуючи, що позивач не заперечує проти надання розстрочки виконання рішення суду, суд задовольняє клопотання щодо надання розстрочки на 7 місяців , рівними частинами по 9725,03 грн. щомісячно.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 526 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України ,-

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 11.11.2014 року.

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунлаьного спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" ( м. Харків, вул. Петровського, 30 р/р 26003220446600 АТ "УкрСиббанк" МФО 351005 код ЄДРПОУ 34754617) на користь Комунального підприємства "Комплекс з вивозу побутових відходів" ( м. Харків, пров. Золотий, 4 р/р 26004376254400 в АТ"УкрСиббанк" МФО 351005, код ЄДРПОУ 33290649) суму основного боргу 68075,25 грн. та судовий збір 1827 грн.

Розстрочити виконання рішення суду на 7 місяців рівномірними частинами , починаючи з 01 грудня 2014 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.11.2014 р.

Суддя Л.С. Лаврова