Постанова № 41432230, 17.11.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року м. Черкаси справа № 823/3075/14

16 годин 56 хвилин

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Трофімової Л.В., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 823/3075/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Облагрохім-Черкаси» (надалі - ТОВ «Облагрохім-Черкаси») [представник позивача Осколкова К.В. - за довіреністю]

до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - ДПІ у м. Черкасах) [представник відповідача Зубенко С.М. - за довіреністю]

про скасування податкового повідомлення-рішення, прийняв постанову.

ТОВ «Облагрохім-Черкаси», звернувшись до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Черкасах, просить скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення (надалі за текстом - ППР) від 05.09.2014 №0002812301 на загальну суму - 107 397 грн., у тому числі: сума основного платежу - 71 598 грн. та штрафні санкції - 35 799 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами ДПІ у м. Черкасах проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Облагрохім-Черкаси» з питань дотримання вимог податкового законодавства у господарських взаємовідносинах з ТОВ «Твін Стар Груп» (ЄДРПОУ 38905771) за період з 01.11.2013 до 30.11.2013, встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755) та ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (надалі за текстом - Закон №996). За результати перевірки складено акт від 15.08.2014 №288/23-01-22-04/30956059 (надалі за текстом - акт від 15.08.2014) та прийнято ППР від 05.09.2014 на загальну суму 107 397 грн. Представником позивача зазначено, що працівниками ДПІ у м. Черкасах під час складання акту від 15.08.2014 було використано висновки, що викладено в акті від 16.07.2014 №1613/26-59-22-07/38905771 (надалі за текстом - акт від 16.07.2014) з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2013 до 30.11.2013. ТОВ «Облагрохім-Черкаси» не погоджується з висновками відповідача, оскільки припущення працівників ДПІ у м. Черкасах не можуть слугувати висновками для акту від 15.08.2014 щодо формування податкового кредиту у розрізі контрагентів ТОВ «Облагрохім-Черкаси» за рахунок ТОВ «Твін Стар Груп» та відповідної розбіжності між сумою податкових зобов'язань ТОВ «Твін Стар Груп» та сумою податкового кредиту ТОВ «Облагрохім-Черкаси».

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивачем надано засвідчені копії: ППР від 05.09.2014 №0002812301 (а.с.11), акту від 15.08.2014 (а.с.12-21), договорів з додатками від 20.11.2013 №86/3, від 21.08.2013 №74, від 21.08.2013 №76 (а.с.29-31, 75-89, 99-103), актів №1 від 20.11.2013, від 30.11.2013 №2, від 29.11.2013 №14, від 18.11.2013 №ОУ-0000178, від 26.11.2013 №ОУ-0000186, 12.11.2013 №ОУ-0000176, від 28.11.2013 №ОУ-0000189 (а.с.32, 33, 34, 92, 98, 108), рахунку-фактури від 29.11.2013 №14 (а.с.35), податкових накладних (а.с.36, 90, 93, 96, 104, 106), запиту від 10.09.2014 №667 (а.с.37), листів від 08.10.2014, від 18.11.2013 №736, від 18.11.2013 №835 (а.с.38, 109, 110), витягу з ЄДР (а.с.39-43), картки рахунку (а.с.44), квитанцій (а.с.91, 94, 97, 105, 107, 112, 117, 141, 145, 150, 154), фіскального чеку від 21.11.2013 (а.с.111), податкових декларацій (а.с.113-116, 146-149, 155-157), реєстру (а.с.118-121), оборотно-сальдових відомостей (а.с.132-140), розшифровок до податкових накладних (а.с.142-144, 151-153), звіту (а.с.158-159), журналу-ордеру (а.с.160-163), виписок з рахунку (а.с.164-165).

Відповідач позов не визнав та подав 07.11.2014 заперечення проти задоволення адміністративного позову (а.с.55-57). Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та зазначив, що адміністративний позов є безпідставним і необґрунтованим, оскільки актом від 15.08.2014 встановлено порушення вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п201.1, п.201.2 ст.201 Кодексу №2755 та ст.9 Закону №996. У ході перевірки було досліджено первинні документи, зокрема договір, акт виконаних робіт, у яких не вказано основні реквізити, а саме: види та обсяги робіт, не зазначено відомості про державну реєстрацію орендованого транспортного засобу, а також не надано документів на підтвердження переміщення орендованої техніки. Актом від 16.07.2014 встановлено відсутність реальної можливості отримання та відвантаження товарів (робіт, послуг) підприємством ТОВ «Твін Стар Груп», а саме: відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, що необхідно для здійснення господарських операцій. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ, якщо не відбувається зміни активів платника.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення, відповідачем надано засвідчені копії: ухвали від 12.02.2014 у справі №К/800/42298/13, від 26.03.2014 у справі №К/9991/26540/11, №К/9991/28864/11 (а.с.58-60, 61-63), акту від 15.08.2014, від 16.07.2014 (а.с.65-75, 76-82), витягу з ЄДР (а.с.126-128), витягу з довідника (а.с.129), листа від 07.08.2014 (а.с.130).

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити з огляду на таке.

ТОВ «Облагрохім-Черкаси» зареєстровано як юридичну особу 12.05.2000 (ідентифікаційний код 30956059) згідно витягу з ЄДР (а.с.23). У зв'язку з тим, що перевірка позивача проводилась за період з 01.11.2013 до 30.11.2013 - розгляд та вирішення адміністративної справи здійснювався з урахуванням норм чинного податкового законодавства у відповідний період.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Кодекс №2755. Відповідно до ст.15 Кодексу №2755 платниками податків визнаються юридичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Згідно ст.75 Кодексу №2755 органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом п.54.3 ст.54 Кодексу №2755 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань. Згідно із п.123.1 ст.123 Кодексу №2755 якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Облагрохім-Черкаси» з питань дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з ТОВ «Твін Стар Груп» (ЄДРПОУ 38905771) за період з 01.11.2013 до 30.11.2013 та встановлено порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п201.1, п.201.2 ст.201 Кодексу №2755 та ст.9 Закону №996, відповідачем на основі акту прийнято ППР від 05.09.2014 на загальну суму 107 397 грн., за основним платежем у сумі 71 598 грн. та штрафними санкціями - 35 799 грн.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 Кодексу №2755 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Позивачем надано виписку з рахунку від 16.12.2013 (а.с.164-165) щодо сплати коштів ТОВ «Твін Стар Груп» у сумі 429 590 грн. 73 коп. із призначенням платежу «оренда сільськогосподарської техніки згідно договору №86/3 від 20.11.2013 у т.ч. ПДВ 20% 71 598 грн. 46 коп.», проте вказаний документ не є єдиним достовірним доказом на підтвердження фактичного здійснення господарської операції і правомірності відображення у податковому обліку операцій. Кодексом №2755 визначено, що операції, що не є об'єктом оподаткування (пп.196.1.2 п.196.1 ст.196) з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), у концесію, а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, у результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755).

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV (надалі за текстом - Кодекс №435) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно із ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181, надано визначення оренди: нею визнається угода, за якою орендар отримує право користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку.

У п.153.7 ст.153 Кодексу №2755 зазначено, що передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. Що стосується витрат у вигляді орендних платежів, то згідно з п.153.7 ст.153 Кодексу №2755 орендатор збільшує витрати на суму нарахованих орендних платежів у тому звітному періоді, в якому відбувається таке нарахування, за умови, що об'єкт оренди використовується у його господарській діяльності.

Як вбачається зі змісту акту прийому-передачі об'єкта оренди від 20.11.2013 №1 (а.с.32) та від 30.11.2013 №2 (а.с.33), що складені до договору оренди сільськогосподарської техніки від 20.11.2013 №86/3, у рядку «відомості про об'єкт оренди» зазначено «трактор John Deere 9630». В акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.11.2013 №14 (а.с.34) та рахунку-фактурі від 29.11.2013 №14 (а.с.35) зазначено послуги відповідно до договору від 20.11.2013 №86/3 «оренда трактора трактор John Deere 9630 для виконання робіт на полях Хмельницької області» на загальну суму 429 590 грн. 73 коп., у тому числі вартість робіт без ПДВ - 357 992 грн. 27 коп. та ПДВ - 71 598 грн. 46 коп. У податковій накладній від 29.11.2013 №331 (а.с.36) (розділ 1 таблиці): «оренда трактора John Deere 9630».

Підставою для формування валових витрат платника та податкового кредиту за наслідками здійснення операцій з надання такому платникові орендних послуг є, зокрема, безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних орендних послуг або ж призначення останніх для такого використання. Факт сплати позивачем орендних платежів за оренду цієї сільськогосподарської техніки підтверджується документально та податковим органом не заперечується.

Будь-якої інформації про те, які саме послуги (роботи) та у якому обсязі були надані позивачу, так само як і щодо використання трактора (паливно-мастильні матеріали, тимчасова реєстрація, позабалансовий облік орендованого майна) та в яких одиницях вимірювалися послуги (роботи), зазначені вище документи не містять. Відсутні докази пов'язаності цих робіт (послуг) з господарською діяльністю позивача, обґрунтування того, в яких цілях для господарства використовувався орендований трактор. Позивачем не надано документи на підтвердження як права власності ТОВ «Твін Стар Груп» (оренди, суборенди, реєстрації, тимчасової реєстрації) на зазначений у договорі 20.11.2013 №86/3 ктрактор John Deere 9630 так і щодо права користування вищевказаною технікою ТОВ «Облагрохім-Черкаси», про що і було встановлено контролюючим органом.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Кодексу №2755 для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз.1 цього пункту. У випадках, передбачених ст.216 Кодексу №435, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст.50 цього Кодексу. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз.2 п.44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абз.2, 4 п.44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п.44.6 ст.44 Кодексу №2755).

Згідно із п.198.6 ст. 198 Кодексу №2755 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Пунктом 201.1 ст.201 Кодексу №2755 передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством.

З наведених законодавчих положень слідує, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Пунктом 4.8 Порядку роботи, пов'язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22.11.2011 №644 передбачено, що у випадках, коли машини передаються в оренду або фінансовий лізинг тощо, талон тимчасового обліку видається на строк відповідно до укладених договорів, а свідоцтво про реєстрацію машин вилучається і долучається до справи з тимчасової реєстрації. Після закінчення строку тимчасового обліку талон тимчасового обліку машини повертається до інспекції та долучається до справи про перереєстрацію машини, а свідоцтво про реєстрацію машини повертається власникові. Судом встановлено, що позивачем не надано доказу на підтвердження права тимчасового користування трактором John Deere 9630, а саме талону тимчасового обліку, що згідно законодавства видається на строк відповідно до укладеного договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1 Закону №996 активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Згідно ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст.9 Закону №996 визначено обов'язкові первинних та зведених облікових документів, що можуть бути складені на паперових або машинних носіях.

Статтею 2 Закону №996 встановлено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність. Пункт 2 ст.3 Закону №996 визначає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції відповідно до п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704.

Обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що належить перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

В акті перевірки зазначено: витрати по контрагенту ТОВ «Твін Стар Груп» у декларацію з прибутку не включалися за самостійним рішенням підприємства (а.с.20), натомість у декларації з ПДВ у складі податкового кредиту за листопад 2013 року за податковою накладною від 29.11.2013 №331 у сумі 429590 грн.73 коп. (357992 грн. 27 коп. + ПДВ 71598 грн. 46 коп.) підписана ОСОБА_4 (а.с.36).

Збільшення залишку рахунку 01 відбувається при прийнятті орендарем на облік основних засобів, зменшення - при їх поверненні орендодавцю. Таких документів на відображення проведених операцій у бухгалтерському обліку як основи податкового обліку для визначення податків платником не надано.

Разом з тим, податок на додану вартість як частина новоствореної вартості на кожному етапі виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг) - це непрямий податок у вигляді надбавки до ціни (сплачується споживачами), що обчислюється при сплаті до бюджету як різниця між сумою податку, нарахованого у зв'язку із реалізацією товарів (робіт, послуг) та сумою податку, що сплачено постачальникам за придбані товари (виконані роботи, надані послуги), матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься на витрати виробництва та обігу відповідно до 3 розділу Кодексу №2755.

Судом встановлено, що докази на підтвердження нібито використання трактора з внесення аміаку у грунт (а.с.90-107) не мають причинно-наслідкового зв'язку зміни активів позивача з використанням трактора, оскільки має місце незаконне формування позивачем податкового кредиту за наслідками оренди трактора з посиланням на відповідне не включення витрат по контрагенту ТОВ «Твін Стар Груп» у декларацію з прибутку (а.с.155-159) (не включалися за самостійним рішенням підприємства), позаяк облікові та звітні дані не надано на підтвердження такого зв'язку, а відображення ПДВ у спірній операції щодо оренди рухомого майна без кореспонденції з понесеними витратами тільки з метою зменшення податкового обов'язку зі сплати ПДВ до бюджету та не врахуванням особливостей визначення об'єкта оподаткування ПДВ не дозволяє дійти висновку про неправомірність ППР.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Вирішуючи спір, суд враховує, що у силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає обов'язок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У цьому контексті суд зазначає, що заперечуючи проти позову за правилами ч.2 ст.71 КАС України, відповідач довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст.162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Якщо позивач без поважних причин ухиляється від надання доказів на вимогу суду, а наявних у справі матеріалів недостатньо для спростування підтверджених належними доказами висновків контролюючого органу, покладених в основу ухваленого ним спірного рішення, у задоволенні позову платника податків може бути відмовлено (лист ВАСУ від 01.11.2011 №1936/11/13-11). Суд запропонував особам, які беруть участь у справі, подати докази і з власної ініціативи витребував докази, яких, на думку суду, не вистачало для вирішення справи (ст.11 КАС України). За таких обставин, оцінивши надані сторонами і зібрані згідно ст.11 КАС України у справі, судом встановлено, що відповідачем надано достатні докази на підтвердження обґрунтованості прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 05.09.2014 №0002812301 (а.с.11).

З огляду на викладене, на підставі наявних у справі доказів, дослідивши обставини і докази адміністративної справи, застосувавши норми законодавства, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 94, 159, 160, 162, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, що може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 листопада 2014 року.

Суддя Л.В.Трофімова