Ухвала суду № 41432045, 13.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 760/14460/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Українець В.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Губар М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» (зі змінами) та статей 9, 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей; стягнути на користь ОСОБА_4 з Міністерства оборони України недоплачену частину одноразової грошової допомоги у разі інвалідності у розмірі 79938,90 грн.; зобов'язати Міністерство оборони України провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги відповідно до статей 9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 54-місячного грошового забезпечення на момент призначення II групи інвалідності за аналогічною посадою, що займав ОСОБА_4 на момент звільнення, з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, які мають постійний характер відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за відрахуванням виплаченої суми.

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року позов задоволено частково - визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги в порушення вимог Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та зобов'язано Міністерство оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі, встановленому Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року на день встановлення інвалідності (враховуючи ухвалу від 23 вересня 2014 року про виправлення описки у постанові Солом'янського районного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року).

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представниками Міністерства оборони України подано апеляційні скарги, в яких відповідач просив його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Представник позивача до суду з'явився, проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню із залишенням позову без розгляду з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу в складі Збройних Сил України, з якої його було звільнено 15 червня 1992 року.

4 лютого 2010 року ОСОБА_4 встановлена друга група інвалідності у зв'язку із травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, про що свідчить довідка МСЕК серія КВ №-1 № 008898 від 4 лютого 2010 року.

У зв'язку з цим, він звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги відповідно до вимог статті 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва від 02.11.2011 року зобов'язано МО України нарахувати та сплатити ОСОБА_4 одноразову грошову допомогу по інвалідності, пов'язаній з виконанням обов'язків військової служби в розмірі 24 місячного грошового забезпечення і в подальшому державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із виконанням судового рішення.

У зв'язку із цим позивач звертався до суду за захистом своїх прав, посилаючись на те, що йому було призначено одноразову допомогу у розмірі 24 місячного грошового забезпечення, визначеному на день звільнення з військової служби у розмірі 1 грн 44 коп, визначивши місячне грошове забезпечення майора у відставці, інваліда 2 групи розміром у 6 коп.

Вказані обставини встановлені судовим рішенням у справі №754/12632/13-а, яке набрало законної сили, тому, в силу положень частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду 04 лютого 2014 року у справі №754/12632/13-а позов ОСОБА_4 до Міністерства Оборони України задоволено частково:

визнано неправомірним рішення комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства Оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання військової служби з порушенням вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в сумі 1 грн. 44 коп. ;

зобов'язано Міністерство Оборони України провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до статей 9, 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 24-місячного грошового забезпечення на момент призначення інвалідності за аналогічною посадою, що займав ОСОБА_4 на момент звільнення, з урахуванням усіх отримуваних на військовій службі видів грошового забезпечення, які мають постійний характер відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" за відрахуванням виплачених сум.

Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

В даному ж випадку, позивач звертається до суду із позовними вимогами про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання Міністерства оборони України провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 499 та статей 9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 54-місячного грошового забезпечення на момент призначення II групи інвалідності. Інші вимоги є похідними від зазначеної.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не заперечує проти того, що спірні правовідносини виникли 04.02.2010 - з моменту встановлення йому другої групи інвалідності у зв'язку із травмою, пов'язаною з виконанням обов'язків військової служби, про що свідчить довідка МСЕК серія КВ №-1 № 008898 від 4 лютого 2010 року, та набуття, на його думку, у зв'язку із цим права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до наведених вище положень законодавства, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 499 у редакції, чинній на момент встановлення йому інвалідності.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач до суду із даним позовом звернувся 08.07.2014, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів враховує, що із позовом про виплату йому разової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення, позивач до суду до даного моменту не звертався.

Згідно з частиною 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Проаналізувавши позов та додані до нього матеріали, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивач, погоджуючись із тим, що спірні правовідносини виникли 04.02.2010, в той же час не наводить причин звернення до суду із даним позовом поза межами встановленого процесуальним законом строку, своїм процесуальним правом подати клопотання про поновлення цього строку не скористався і колегія суддів підстав для цього не вбачає.

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув та їх не дослідив.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Таким чином, на думку судової колегії, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, із залишенням позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 24 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді колегією у складі трьох суддів.

Відповідачем у даній справі є Міністерство оборони України.

В силу вимог частини 11 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства, не допускається розгляд у порядку скороченого провадження адміністративних справ, які належить розглядати колегією суддів, а також адміністративних справ щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

В даному ж випадку, постанова суду першої інстанції прийнята суддею районного суду одноособово у порядку скороченого провадження.

На думку колегії суддів, вказане свідчить про розгляд і вирішення справи неповноважним судом, що в силу положень пункту 4 частини 1 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є самостійною і безумовною підставою для скасування судового рішення.

Таким чином, на думку колегії суддів, доводи апеляційних скарг відповідача частково знайшли своє підтвердження, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції прийнята неповноважним судом, при цьому із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, а отже судове рішення підлягає скасуванню, в той же час позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 9 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 157, 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Міністерства оборони України на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року - скасувати.

Постановити ухвалу, якою позовні вимоги ОСОБА_4 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 17 листопада 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.