Постанова № 41431933, 14.11.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2014 року Справа № 803/2172/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Шикун О.Є.,

за участю представника позивача Канівського В.К.,

представника відповідача Приходько Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер" до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2014 року №0001552201 та №0001562201,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер» (далі - позивач, підприємство, ТзОВ «Полімер») звернулося в суд з адміністративним позовом до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - відповідач, інспекція, Ківерцівська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2014 року №0001552201 та №0001562201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 17 липня 2014 року Ківерцівською ОДПІ на підставі акта перевірки №700/2301/32328478 від 24 вересня 2012 року, були винесені податкові повідомлення-рішення №0001552201 та №0001562201 про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 13523,00 грн. та відповідно з податку на прибуток приватних підприємств на суму 15550,00 грн. Підприємство посилається на порушення з боку податкового органу встановлених пунктами 86,1, 86.8 статті 86 Податкового кодексу України строків прийняття податкових повідомлень-рішень, з огляду на те, що перевірка проводилася у вересні 2012 року, однак податкові повідомлення-рішення за нею прийняті лише у липні 2013 року.

Крім того, на думку позивача, висновки податкового органу про відсутність господарських операцій між ТзОВ «Полімер» та ТзОВ «Науково-виробниче об'єднання «Мета» є безпідставними, оскільки сторони в повному обсязі виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами.

На підставі вищевикладеного просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17 липня 2014 року №0001552201 та №0001562201.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях. Суду пояснив, що вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 31.03.2014 року у справі №158/536/13-к встановлено безтоварність господарських операцій між ТзОВ «Полімер» та ТзОВ «НВО Мета», які були предметом перевірки у вересні 2012 року. Згідно даного вироку директора ТзОВ «Полімер» визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст.366 КК України, а саме: внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів щодо господарської діяльності ТзОВ «Полімер» та ТзОВ «НВО Мета». Крім того, за правилами пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України податкові повідомлення-рішення не приймаються до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З вищезазначених фактів вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТзОВ «НВО «Мета» здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства, що у свою чергу свідчить про нереальність здійснення господарської операції між вказаним контрагентом та ТзОВ «Полімер».

Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "Полімер" зареєстроване як юридична особа Ківерцівською районною державною адміністрацією 20 січня 2003 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №447870, довідкою АА №690351 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 4 грудня 2012 року. 27 січня 2003 року товариство зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №02399592.

У період з 27 серпня 2012 року по 14 вересня 2012 року Ківерцівською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "Полімер" з питань дотримання вимог податкового законодавств, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт за №700/2301/32328478 від 24 вересня 2012 року.

В ході перевірки виявлено взаємовідносини ТзОВ «Полімер» з підприємствами, в ході перевірок яких встановлено факти здійснення нікчемних правочинів.

Зокрема, згідно постанови від 20.06.2012 року старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м.Києві підполковника податкової міліції Бабія О.В. встановлено, що підприємства ТОВ «НВП «АРТ ПРОМ», ТОВ «ТК Поділля Інвест», ТОВ «НВО Мета» зареєстровані ОСОБА_4 без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

Згідно акту перевірки ТзОВ «НВО Мета» від 27.06.2012 року №454/22-8/37401232 ДПІ у Печерському районі міста Києва встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з вересня 2010 року по грудень 2011 року в розумінні статті 138, 185 Податкового кодексу України.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 134, 138, 185, пунктів 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати з податку на прибуток та податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «НВО Мета» в червні 2011 року на суму 81132,00 грн., в тому числі ПДВ 13522,00 грн.

За наслідками перевірки Ківерцівською ОДПІ 17 липня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0001552201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 13523,00 грн., в том числі 13522,00 грн. - основний платіж та 1,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція; за №0001562201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 15550,00 грн.

Висновки податкового органу базуються на тому, що правочин, укладений між позивачем та контрагентом-постачальником ТОВ «НВО Мета», Ківерцівською МДПІ визнаний нікчемним. На підтвердження своїх доводів податковий орган зазначає, що за адресою реєстрації ТОВ «НВО Мета» знаходиться 9-поверховий житловий будинок, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні умови для виготовлення, зберігання та реалізації продукції та сировини для її виготовлення.

Надаючи правову оцінку вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість суд з'ясовує рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Крім того, відповідно до підпункту 198.6. статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із принципів адміністративного судочинства є офіційне з'ясування всіх обставин у справі, зміст якого викладений у частині четверті статті 11 Кодексу та полягає у тому, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування реальності господарських операцій між ТзОВ «Полімер» та ТзОВ «НВО Мета».

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 31 березня 2014 року директора ТзОВ «Полімер» ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України.

Так, ОСОБА_5, будучи службовою особою - директором товариства з обмеженою відповідальністю «Полімер» в період з 02 по 09 червня 2011 року, переслідуючи мету ухилитись від сплати податків, що підлягали перерахуванню товариством «Полімер» до державного бюджету, обравши для цього спосіб незаконного завищення валових витрат та безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, шляхом створення документальної видимості понесених товариством витрат, в спосіб проведення по бухгалтерському та податковому обліках товариства документів про безтоварні господарські операції, яких в дійсності не відбувалось, для реалізації своїх злочинних намірів, у співучасті, за попередньою змовою з невстановленими особами, спільно з останніми склали та підписали завідомо неправдиві документи про укладення між ТОВ «Полімер» та ТОВ «НВО «Мета», згідно яких ТОВ «НВО «Мета» протягом 2011 року нібито поставило в адресу ТОВ «Полімер» каучук, диафеніл, а в дійсності ТОВ «НВО «Мета» ніяких із вищезазначених товарів для ТОВ «Полімер» не поставляли, людських та матеріальних ресурсів, а також засобів для постачання таких товарів не мали, а документи про постачання зазначеними суб'єктами господарювання в адресу ТОВ «Полімер» носили завідомо несправжній характер. При цьому, ОСОБА_5 особисто, власноручно проставляючи свій підпис, підписав зі сторони останнього вищевказані договори та видаткові накладні, достовірно знаючи, що зазначені у цих документах товари в дійсності ТОВ «НВО «Мета» в адресу ТОВ «Полімер» не постачались.

Крім того, внесення директором ТзОВ «Полімер» до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих документів щодо господарської діяльності ТзОВ «Полімер» та ТзОВ «НВО Мета» підтверджується актом № 700/2301/32328478 від 24.09.2012 року «Про результати планової виїзної перевірки ТзОВ «Полімер» (код 32328478) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01. 07.2009 року по 30.06.2012 року, згідно якого на підставі акту перевірки ТОВ «НВО «Мета» від 27.06.2012 року № 454/22-0/37401232 ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарі (послуг) у підприємств постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствами-покупцями за період з вересня 2010 року по грудень 2011 року в розумінні статей 138 та 185 Податкового кодексу України.

Таким чином, судом при розгляді вищезазначеної кримінальної справи встановлені обставини, що свідчать про нереальність господарських операцій між ТОВ «НВО «Мета» та ТОВ «Полімер» і саме цей висновок став підставою для винесення Ківерцівською ОДПІ оскаржуваних податкових-повідомлень рішень.

Згідно частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Оскільки вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили встановлені обставини нереальності господарських операцій між ТОВ «НВО «Мета» та ТОВ «Полімер», які були предметом податкової перевірки, тому в силу частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вищезазначені обставини є обов'язковими для адміністративного суду.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення податковим органом строку прийняття податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне.

За загальним правилом, яке визначено у пункті 86.8 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Однак, як визначено у пункті 86.9 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Оскільки податкові повідомлення-рішення від 17.07.2014 року прийняті Ківерцівською ОДПІ протягом десяти робочих днів з дня отримання відомостей про вирок Ківерцівського районного суду Волинської області, тому суд дійшов висновку, що податковим органом не порушено строків прийняття податкових повідомлень-рішень визначених у пунктах 86.8, 86.9 статті 86 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність висновків про нереальність господарських операцій між ТОВ «НВО «Мета» та ТзОВ «Полімер», а також правомірність процедури прийняття податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2014 року №0001552201 та №0001562201.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки вироком суду у кримінальній справі встановлено, що господарські операції ТзОВ «Полімер» та ТзОВ «Науково-виробниче об'єднання «Мета» не носять реального характеру, а отже не могли бути підставою для формування податкового кредиту та валових витрат і дані обставини судом взято як преюдиційні, враховуючи, що податковим органом були дотримані строки винесення податкових повідомлень-рішень передбачені статтею 86 Податкового кодексу України, тому суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 17 липня 2014 року №0001552201 та №0001562201 про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 13523,00 грн. та відповідно з податку на прибуток приватних підприємств на суму 15550,00 грн. є обґрунтованими та правомірними, а відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Крім того, за правилами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як слідує з матеріалів справи за подання даного позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімер» згідно з квитанцією №ПН1203 від 27 жовтня 2014 року сплатило 182,70 грн. судового збору (а.с.2).

При цьому дана позовна заява підлягає оплаті судовим збором в розмірі 1827,00 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 року).

Таким чином, оскільки суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги майнового характеру, тому решта суми ставки судового збору майнового характеру в розмірі 1644,30 грн. підлягає до стягнення з позивача на користь Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 17, 94, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер" до Ківерцівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2014 року №0001552201 та №0001562201 відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер" (45200, Волинська область, місто Ківерці, вулиця Некрасова, будинок 33/11, код ЄДРПОУ 32328478) на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 19 листопада 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський