Постанова № 41431789, 11.11.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2014 р. Справа№ 910/20380/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників сторін:

позивача: Волкова М.Ю., довіреність б/н від 11.08.2014 року,

відповідача: Сердюк М.О., довіреність № 103-25-д від 01.09.2014 року,

третьої особи: Гарус О.О., довіреність № 01-13/14/2124 від 29.10.2014 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами

на рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2014 року

у справі №910/20380/13 (головуюча суддя - Митрохіна А.В., судді Босий В.П., Паламар П.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Президент-готель"

до Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами

про стягнення 2 620 839, 72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Президент-готель" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами про стягнення з останнього заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №08/05 від 08.05.2012 у розмірі 2 620 839,72 грн., з яких 2 600 000,00 грн. - основного боргу, 20 839,72 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.11.2013 р. залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами.

Рішенням господарського суду м. Києва від від 02.06.2014 р. у справі №910/20380/13 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства "Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 05905668) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Президент-готель" (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 12; код ЄДРПОУ 30058128) заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №08/05 від 08.05.2012 року у розмірі 2 657 912,33 грн., з яких 2 600 000,00 грн. - основного боргу, 57 912,33 грн. - 3% річних.

Стягнуто з Державного підприємства "Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами (03047, м. Київ, просп. Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 05905668) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Президент-готель" (01601, м. Київ, вул. Госпітальна, 12; код ЄДРПОУ 30058128) - 53 158,25 грн. - судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Державне підприємство "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2014 р. по справі №910/20380/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Президент-готель".

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Крім того, в апеляційній скарзі відповідачем подано заяву про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України.

Розглянувши подану заяву про залучення третьої особи, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Іх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

При цьому, метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду і допущення або притягнення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви про залучення третьої особи, у зв'язку з її недоведеністю, оскільки прийняте в межах даного спору рішення не може вплинути на права та обов'язки вказаної особи.

Також, відповідачем в апеляційній скарзі подано клопотання про витребування доказів, в якому останній просить витребувати у позивача затверджений Державним управлінням справами та Фондом державного майна України фінансові плани на 2013 та 2014 роки для долучення до матеріалів справи №910/20380/13.

Розглянувши подане клопотання про витребування доказів, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні з огляду на його необґрунтованість та не відповідність вимогам ст. 38 Господарського процесуального кодексу України.

14.10.2014 р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла заява про затвердження мирової угоди. Відповідно до поданої заяви сторони дійшли згоди укласти в порядку ст. 78 Господарського процесуального кодексу України мирову угоду з врегулювання спору у справі №910/20380/13, що перебуває на розгляді Київського апеляційного господарського суду з розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" на рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2014 р. за позовом Приватного акціонерного товариства "Президент-готель" до Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами про стягнення 2 620 839, 72 грн. (мирова угода додається). Крім того, в поданій заяві сторони просили суд скасувати рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2014 року та прийняти нове рішення, яким затвердити мирову угоду та припинити провадження у справі №910/20380/13 в порядку ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

11.11.2014 р. до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління надійшли письмові пояснення у справі в яких відповідач просить суд затвердити мирову угоду та припинити провадження у справі №910/20380/13 за позовом Приватного акціонерного товариства "Президент-готель" до Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне управління справами про стягнення 2 620 839, 72 грн. Свої вимоги апелянт обґрунтовує доданою до письмових пояснень судовою практикою, що підтверджує можливість затвердження мирової угоди господарськими судами на стадії апеляційного оскарження.

Розглянувши подану заяву про затвердження мирової угоди, колегія суддів відзначає, що апеляційний господарський суд позбавлений права затверджувати мирову угоду на стадії апеляційного провадження, оскільки відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1. неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2. недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3. невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4. порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, затвердження мирової угоди на стадії апеляційного провадження та скасування на цій підставі рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2014 року не передбачено ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Однак сторони не позбавлені права звернутися до суду першої інстанції для затвердження вказаної мирової угоди відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, встановив наступне.

08 травня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Президент-готель" (далі - Позикодавець, позивач) та Державним видавництвом "Преса України" (далі - Позичальник, відповідач) було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №08/05 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1) Позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується її повернути в порядку та на умовах, встановлених цим договором.

У пунктах 3, 4 Договору сторони погодили, що Поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, що передані Позикодавцем у користування Позичальнику на визначений строк відповідно до Договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування Допомогою. Дана допомога використовується для поповнення обігових коштів Позичальника з метою фінансування проекту будівництва житлово-офісно-торгівельно-розважального комплексу стосовно якого 15 грудня 2011 року Київська міська рада прийняла рішення №924/7160 "Про надання Державному видавництву "Преса України" Державного управління справами земельної ділянки для проекту будівництва житлово-офісно-торгівельно-розважального комплексу на вул. Анрі Барбюса, 52/1 у Печерському районі м. Києва".

Згідно п. 4 Договору Позикодавець надає Позичальнику Допомогу в національній валюті України в розмірі не більше 12 800 000,00 гривень (без ПДВ) шляхом її перерахування на підставі майбутніх листів Позичальника на рахунок останнього зазначений в цьому договорі шляхом перерахування до 3 000 000,00 гривень протягом травня місяця 2012 року, до 1 700 000,00 гривень протягом червня 2012 року, до 1 500 000,00 гривень протягом наступних календарних місяців, але не більше загальної суми позики, визначеної цим договором.

Пунктом 5 Договору сторони погодили, що кожна частка Допомоги підлягає поверненню Позичальником на рахунок Позикодавця, зазначений в цьому договорі, у строк не довше 364 календарних днів з моменту одержання такої частки Позики.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю зобов'язання ДП "Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами по поверненню на користь позивача позики.

Даний Договір є договором позики, а відтак між сторонами виникли правовідносини, що регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

На виконання умов Договору Позикодавець надав Позичальнику поворотну фінансову допомогу у розмірі 6 100 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями:

-№827 від 10.05.2012р. на суму 3 000 000,00 грн.,

-№852 від 01.06.2012р. на суму 700 000,00 грн.,

-№875 від 02.07.2012р. на суму 450 000,00 грн.,

-№881 від 03.07.2012р. на суму 400 000,00 грн.,

-№118 від 05.07.2012р. на суму 150 000,00 грн.,

-№904 від 20.07.2012р. на суму 1 000 000,00 грн.,

-№914 від 26.07.2012р. на суму 400 000,00 грн. (копії яких містяться в матеріалах справи).

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, приписів п. 5 Договору строк повернення відповідачем грошових коштів за Договором на момент розгляду справи настав.

Відповідач в порушення зазначених норм та умов Договору свого зобов'язання щодо своєчасного повернення позики не виконав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач частково повернув грошові кошти у розмірі 3 500 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача у період з серпня по вересень 2012 року.

Факт невиконання відповідачем зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, відповідачем не спростований, а отже розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 2 600 000,00 грн. (6 100 000,00 грн. - 3 500 000,00 грн.).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

За таких обставин, позовна вимога Приватного акціонерного товариства "Президент-Готель" про стягнення з Державного видавництва "Преса України" заборгованості за неповернутою позикою у сумі 2 600 000,00 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Крім суми основної заборгованості, позивач за невиконання договірних зобов'язань за Договором просить суд стягнути з відповідача 57 912,33 грн. - 3% річних.

Щодо стягнення штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Частиною 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦКУ).

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" №01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом здійснено перерахунок заявленого позивачем розміру 3% річних за Договором, який підлягає стягненню з відповідача, та встановлено, що зазначена сума є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладених в позові обставин.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 620 839, 72 грн. є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2014 року у справі №910/20380/13 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 02.06.2014 року у справі №910/20380/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Державне видавництво "Преса України" Державного управління справами - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов