Ухвала суду № 41431178, 13.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6314/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» (код ЄДРПОУ 22950423) перебуває на обліку в ДПІ у місті Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області як платник податків до місцевого бюджету та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України несе обов'язок по сплаті податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та законодавством з питань митної справи.

Податковим органом на підставі акта №14066/17-1/36017698 від 25.12.2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки філії «Спілловер. Шкіряний завод» ТОВ «Спілловер» з питань правильності, своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2011 року по 30.09.2012 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000241791 від 10.01.2013 року про нарахування податкових зобов'язань у розмірі 303 328,72 грн. (податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 14.01.2013 року).

На виконання вимог ст.59 ПК України органом державної податкової служби було направлено відповідачу податкову вимогу від 01.02.2013 року №135 на суму 311 782,95 грн. (отримана повноважним представником відповідача 14.02.2013 року) (а.с.5).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2013 року у справі №826/9198/13-а стягнуто з ТОВ з іноземними інвестиціями «Спілловер» суму податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 210 230,95 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих ТОВ з іноземними інвестиціями «Спілловер» (а.с.11).

На підставі рішення заступника начальника ДПІ у місті Івано-Франківську від 28 лютого 2013 року податковим керуючим (призначений наказом від 06.11.2012 року №1965) складено акт опису майна за №11 від 28.02.2013 року на загальну суму 478 545,38 грн. (а.с.13).

Як вбачається з акту опису майна №11 від 28.02.2013 року, в якості майна, на яке поширюється право податкової застави, визначена «будівля складу основних матеріалів (м. Івано-Франківськ, вул. Левицького, 8-Б)» вартістю 478 545,38 грн.

Податкова застава зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 13 березня 2013 року, що підтверджується відповідним витягом, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.51).

Вважаючи можливим погашення податкового боргу відповідача шляхом продажу його майна, позивач звернувся до суду з даним позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується апеляційний суд, про відмову в задоволенні позовних вимог, при цьому виходив з наступного.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.1 ст.59 ПК України).

У п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України закріплено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу майна, а також будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно положень, наведених у пункті 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України);

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу (п.п.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України).

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п.89.3 ст.89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі (п.89.8 ст.89 ПК України).

Відповідно до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Зокрема, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з акта опису майна №11 від 28.02.2013 року, в якості майна, на яке поширюється право податкової застави, визначена «будівля складу основних матеріалів (м. Івано-Франківськ, вул. Левицького, 8-Б)» вартістю 478 545,38 грн.

Разом з тим, 08 квітня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» (Іпотекодавець) укладено іпотечний договір №151311Z13, за умовами якого предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитному договорі зобов'язань Іпотекодавця, є нерухоме майно - земельна ділянка та розташовані на ній нежитлові виробничі будівлі, що розташовані за адресою: місто Івано-Франківськ, вулиця Романа Левицького, 8-Б, а саме: виробничі будівлі, загальною площею 10 733,0 кв. м., заставною вартістю 530 280,00 грн. (п.1.3 Іпотечного договору) (а.с.66-74).

Даний Іпотечний договір 08 квітня 2011 року внесено до Державного реєстру іпотек. Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 08 квітня 2011 року, до вказаного реєстру в цей же день внесено запис про об'єкт обтяження за Іпотечним договором №151311Z13 від 08.04.2011р. - «виробничі будівлі, номер за РПВН: 20346675, Івано-Франківська обл.., м. Івано-Франківськ, вулиця Левицького Романа (вулиця Соцзмагання), будинок 8б» (а.с.75-79).

Тобто, до Акта опису майна №11 від 28.02.2013 року було включено будівлю, яка є предметом Іпотечного договору, укладеного до дня складення цього Акта.

Водночас, згідно з положеннями, закріпленими в п.п.87.3.1 п.87.3 ст.87 ПК України (в редакції на день складення Акта опису активів) майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави не може бути використано як джерела погашення податкового боргу платника податків.

У відповідності до статті 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав, яка за своєю правовою природою є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

При цьому статтею 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що податковим керуючим під час складення Акту опису майна за №11 від 28.02.2013 року не дотримано вимог, закріплених в п.п.87.3.1 п.87.3 ст.87 ПК України.

Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер», що перебуває у податковій заставі.

Доводів на спростування встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та щодо норм матеріальних та процесуальних норм, які порушено на думку апелянта судом першої інстанції, податковим органом під час розгляду справи в апеляційному порядку суду не надано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Спілловер» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Судді: А.Б.Парінов

О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.