Постанова № 41431149, 13.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7109/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Губська О.А.

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атрибуд Груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 14 травня 2014 року №0006412211.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, з 09.04.2014 року по 23.04.2014 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідач) проведена позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Атрибуд Груп» (далі - позивач) з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними операціями по Контракту від 30.09.2013 року №3 за період з 30.09.2013 року по 31.03.2014 року згідно листа ПАТ «Укрексімбанк» від 07.02.2014 року №153-02/375 (вх.ДПІ від 10.02.2014 року №10276/10).

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт №1019/2211/38688501 від 29.04.2014 року, висновками якого встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» через несвоєчасне надходження на територію України товару за контрактом від 30.09.2013 року №3 з фірмою «Altuntas Havalandirma Turizm San. A.S.» (Турція) на суму 5641,50 євро (екв. 65807,27 грн.) (а.с.8-11).

Підставою для висновку податкового органу про наявність порушень було те, що у періоді, що перевірявся, позивач на виконання умов контракту від 30.09.2013 року №3 отримав від нерезидента фірми «Altuntas Havalandirma Turizm San. A.S.» (Турція) товар згідно митної декларації від 11.02.2014 року №201444 на загальну суму 11283,00 євро (фактурна вартість товару в перерахунку по курсу НБУ на дату оформлення МД склала 131614,55 грн.), в тому числі на суму 5641,50 євро (екв. 65807,27 грн.) з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків.

Окрім того, містяться посилання на Постанову Правління Національного Банку України від 14.05.2013 року №163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14.05.2013 року за N 718/23250, положеннями якої установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. У зв'язку з чим граничним терміном отримання товару по імпорту є 01.01.2014 року.

Вищевикладене, на думку відповідача, з урахуванням відсутності висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики на перевищення термінів розрахунків по контракту та документу уповноваженого органу країни, що підтверджує виникнення форс-мажорних обставин за контрактом, свідчить про несвоєчасність надходження товару на загальну суму 5641,50 євро (екв. 65807,27 грн.) та порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якою регламентовано, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

14.05.2014 року відповідачем на підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0006412211 форми «У», згідно якого встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України та ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями), нараховано грошове зобов'язання (пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) в розмірі 7580,19 грн. (а.с.7).

Суд першої інстанції задовольняючи позов, дійшов висновку, що на імпортні операції позивача дійсно поширюються вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Водночас через відсутність посилання в спірному податковому повідомлені на порушення певних норм законодавства, які встановлюють інші строки ніж ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», суд дійшов висновку, що він позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність порушень позивачем податкового або іншого законодавства. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що про порушення позивачем Постанови №163 зазначається лише в описовій частині акту перевірки, який, в свою чергу не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, виходячи з положень ст. 17 КАС України, а лише є засобом відображення юридичних фактів та не може створювати юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення. Також пунктом 9 Постанови №163 встановлено строк її дії до 19.11.2013 року, як наслідок, встановлений нею 90-денний строк розрахунків не поширювався на проведену позивачем 11.02.2014 року імпортну операцію, хоча в період її дії, тобто з моменту здійснення попередньої оплати, і почав перебіг, встановлений нею строк.

Апеляційний суд не може погодитись із наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, в силу приписів ст.1 та ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

06 листопада 2012 року до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» було внесено зміни: ст.2 доповнено ч.4, згідно якої Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

14 травня 2013 року Правління Національного банку України прийняло постанову «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» №163, якою установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з 20 травня 2013 року та діє до 19 листопада 2013 року.

З наведеного вбачається, що за експортно-імпортними операціями, які здійснюються починаючи з 20 травня 2013 року, діє такий порядок: виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності; імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Поряд з цим, порядок розрахунків за експортно-імпортними операціями не залежить від моменту (дати) укладання зовнішньоекономічного контракту. А тому, за експортно-імпортними операціями, які здійснюються починаючи з 20 травня 2013 року, застосовується 90-денний строк розрахунків незалежно від дати укладання зовнішньоекономічного контракту.

За змістом ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених ст.1 та ст.2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до ст.1 і ст.2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Зокрема, з матеріалів справи убачається, що 30.09.2013 року між позивачем та фірмою «Altuntas Havalandirma Turizm San. A.S.» (Турція) укладено контракт №3 (надалі - контракт), згідно якого останній зобов'язався продати, а позивач як покупець оплатити та прийняти обладнання технологічне для елеваторно-складського господарства (надалі - обладнання), специфікація якого передбачається в додатку №1 до цього контракту (а.с.28-32).

Відповідно до додатку №1 до контракту, сторони домовились про поставку обладнання у кількості 2-ох одиниць, загальною вартістю 11283,00 євро (а.с.33).

Згідно п. 3.1 названого контракту поставка обладнання здійснюється не пізніше 30 днів з дати оплати позивачем першого платежу у відповідності до вимог, встановлених пп. 4.1.1.

Відповідно до пп. 4.1.1 контракту сума 50% від загальної вартості контракту сплачується шляхом здійснення банківського переказу в якості авансового платежу протягом 10 днів з моменту підписання контракту, на розрахунковий рахунок продавця.

Позивач на виконання умов контракту здійснив переказ грошових коштів в розмірі 5641,50 євро на підставі платіжного доручення в іноземній валюті №10 від 02.10.2013 року, яке згідно штампу банківської установи (АТ «Укрексімбанк») виконано 03.10.2014 року (а.с.35).

Як вбачається з матеріалів справи факт поставки товару позивачу на суму 11283,00 євро (екв. 131614,55 грн.) підтверджується митною декларацією від 11.02.2014 року №201444 (а.с.37-39).

Тобто, останній платіж 11 лютого 2014 року на суму 5641,50 євро були здійснено після 20 травня 2013 року, а тому в даному випадку застосовується 90-денний строк для завершення операцій.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем порушено законодавчо встановлений термін по платежу від 11 лютого 2014 року на суму 5641,50 євро складає 41 день, з розрахунку періоду прострочення з 02.11.2014 року по 11.02.2014 рік, що підтверджується розрахунком пені у сфері зовнішньоекономічної діяльності за результатами перевірки ТОВ «Атрибут Груп» (а.с.15).

Щодо доводів суду першої інстанції про відсутність посилань в спірному податковому повідомлені на порушення певних норм законодавства, які встановлюють інші строки ніж ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», колегія суддів зауважує на те, що на час здійснення позивачем платежу від 11 лютого 2014 року на суму 5641,50 євро ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» діяла в редакції з урахуванням постанови Правління Національного банку України «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» №163 від 14 травня 2013 року. При цьому, згідно мотивувальної частини акту перевірки №1019/221138688501 від 29.04.2014 року, відповідач посилається на порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» саме з урахуванням норм цієї постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За таких обставин є помилковими, також висновки суду першої інстанції про те, що встановлений Постановою №163 90-денний строк розрахунків не поширювався на проведену позивачем 11.02.2014 року імпортну операцію, оскільки строк її дії встановлено до 19.11.2013 року.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що податковим органом правильно встановлено допущене позивачем порушення несвоєчасного надходження на територію України товару, що правомірно потягло за собою нарахування пені.

Окремо, колегія суддів зазначає, що оскільки з моменту здійснення платежу від 11 лютого 2014 року на суму 5641,50 євро до моменту поставки товару - 11.02.2014 року, за вказаним платежем, пройшло 41 день, то порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», мало місце як в разі дії Постанови №163 так і у період, в який дана постанова припинила свою дію.

Більше, того, апеляційний суд звертає увагу на те, що Постановою правління Національного банку України від 14.11.2013 № 453, яку зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.11.2013 за № 1951/24483 також закріплено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Важливою обставиною у даному випадку є те, що вказана вище Постанова НБУ набрала чинності з 20 листопада 2013 року (п. 8), тобто фактично правило 90-денного терміну розрахунків в іноземній валюті своєї дії не переривало.

Відтак, висновки суду першої інстанції про обґрунтованість доводів позивача і про недоведеність відповідачем законності винесення оскаржуваного рішення є помилковими.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення, не правильно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Таким чином, оскільки судом допущено порушення норм матеріального права, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207, 212, 254, 267 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атрибуд Груп» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів України у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Атрибуд Груп» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Судді: А.Б. Парінов

О.О.Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.