Постанова № 41430813, 23.10.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2014 року ( 12 год. 35 хв.)Справа № 808/6103/14 ДО/808/113/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Максименко Л.Я., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА», м. Докучаєвськ Донецької області

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, м. Полтава

про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту № 648/16-01-22-02-12/33660324 від 15.07.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «АЛЬЯНС-ПРОФІ» за травень 2013 року та ТОВ РБФ «РЕМ» за лютий 2014 року» та зобов'язати відповідача відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» за травень 2013 року, лютий 2014 року, що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість та були відкориговані на підставі акту № 648/16-01-22-02-12/33660324 від 15.07.2014.

В обґрунтування позову товариство посилається на те, що фахівці податкового органу при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки нібито здійснили перевірку та внесли зміни в АІС «Податковий блок» «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» чим перевищили свої службові повноваження, оскільки перевірки взагалі не було. Зазначає, що при складанні акту про неможливість проведення зустрічної звірки не може бути встановлений факт відсутності підприємства за місцезнаходженням, а останній в свою чергу не може бути підставою для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ. За змістом описаних в актах порушень вимог податкового законодавства вважає, що податковий орган не довів не реальність правочинів. Посилається на порушення відповідачем вимог п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, абз. 1, 2 п. 58.1 ст. 58 ПК України оскільки контролюючий орган не виносив податкове повідомлення-рішення за фактом виявлення заниження платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування. Також зазначає, що самостійна зміна податковим органом на підставі акту звірки і без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення задекларованих платником податків показників податкового кредиту чи податкових зобов'язань, як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства, не передбачений. Вважає, що такі дії контролюючого органу порушують його права як платника податків, у зв'язку із чим останній звернувся за судовим захистом своїх прав.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, клопотанням від 23.10.2014 вх. № 41719 просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 13.10.2014 вих. № 982 посилається на те, що відповідно до положень п. 62.1 ст. 62, п.п. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72, п. 73.5 ст. 73 ПК України органи Міндоходів мають право здійснювати податковий контроль шляхом проведення зустрічних звірок. В свою чергу дії по проведенню та оформленню результатів проведення зустрічної звірки, відображення її результатів в інформаційних системах для службового користування є лише реалізацією органом державної податкової служби визначених ПК України повноважень стосовно отримання інформації необхідної для виконання функцій покладених на контролюючі органи. Вказує, що внесення до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» податкової інформації, отриманої внаслідок проведення звірки позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Отже, така діяльність працівників контролюючого органу є діяльністю на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій. Самі по собі такі дії не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків. З огляду на викладене, просить у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання прибув представник відповідача Прокопчук О.О. та підтримав заперечення.

Проте, відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 41 КАС України, відповідно до якої у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Полтавської міської ради 22.07.2005 за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд, 47-Б, кв. 106, про що до Єдиного державного реєстру внесено запис № 15881020000002494. Товариство взято на податковий облік в органах ДПС 25.07.2005 за № 1242.

На підставі службового посвідчення серія ПЛ № 131565 від 30.10.2013 старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту, інспектором податкової та митної справи ІІІ рангу Лобачем О.О., згідно із п. 73.5 ст. 73 ПК України встановлено факт, що не дає змогу провести зустрічну звірку ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» з питань підтвердження господарських відносин із ТОВ «АЛЬЯНС-ПРОФІ» за травень 2013 та ТОВ РБФ «РЕМ» за лютий 2014, про що складено акт від 15.07.2014 № 648/16-01-22-02-12/33660324. При цьому в акті зазначено про те, що відсутній факт реального здійснення господарської діяльності ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» з ТОВ «АЛЬЯНС-ПРОФІ» за травень 2013 року та ТОВ РБФ «РЕМ» за лютий 2014.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо корегування показників податкової звітності в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів», здійснених на підставі акту від 15.07.2014 № 648/16-01-22-02-12/33660324 та з вимогою зобов'язати їх відновити, ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» звернулось до суду.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.61.1 ст. 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю (п.п. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України).

Пунктом 73.5 статті 73 ПК України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами податкової служби зустрічних перевірок регламентується Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних перевірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (далі - Порядок).

Так, згідно з пунктами 2, 3 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Відповідно до п. 4, 6, 7 Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Слід зазначити, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

В даному випадку, контролюючим органом 15.07.2014 складено акт № 648/16-01-22-02-12/33660324 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КРЕС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «АЛЬЯНС-ПРОФІ» за травень 2013 року та ТОВ РБФ «РЕМ» за лютий 2014 року.

З метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби, наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року № 236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі по тексту - Методичні рекомендації).

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Суд звертає увагу, що в зразку «Акт про неможливість проведення зустрічної звірки», який є додатком 3 до Методичних рекомендацій, не передбачено зазначення інформації про порушення норм податкового законодавства та чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Тобто, в даному випадку, посадова особа податкового органу встановивши, що перевірку не має можливості провести у зв'язку із відсутністю платника податків за місцем реєстрації, мала скласти акт довільної форми. В такому акті засвідчується тільки факт неможливості проведення такої звірки без надання висновків стосовно факту відсутності факту документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу та якості операцій та розрахунків, що здійснюються між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Проте, контролюючий орган, склавши акт про неможливість проведення зустрічної звірки виклав у ньому обставини, які, на думку перевіряючого, свідчать про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» з ТОВ «АЛЬЯНС-ПРОФІ» за травень 2013 року та ТОВ РБФ «РЕМ» за лютий 2014.

Однак, будь-які висновки, викладені в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки, зокрема щодо невідповідності укладених правочинів вимогам законодавства, самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача. Тому, посилання товариства з цього приводу суд вважає безпідставними.

В той же час, відомості про акт від 15.07.2014 № 648/16-01-22-02-12/33660324 були внесені до інформаційної бази даних системи АІС «Податковий блок».

Крім цього, контролюючим органом за результатами внесення до інформаційної бази даних системи АІС «Податковий блок» інформації про акт від 15.07.2014 № 648/16-01-22-02-12/33660324 було відкореговано раніше задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Вказана обставина підтверджується наданими представником відповідача та долученими до справи копіями витягів з бази АІС «Податковий блок».

Суд вважає такі дії податкового органу протиправними з огляду на таке.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

У п.п. 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Згідно ст. 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Згідно з положеннями статей 72, 74 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної податкової служби від 24.12.2012 № 1197 в органах державної податкової служби усіх рівнів введено в експлуатацію з 01.01.2013 інформаційна система «Податковий блок» .

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України № 948 від 31.10.2012, інформація щодо проведення перевірки та результати перевірки вноситься до підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок».

Конституційний Суд України визначив поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)" від 01.12.2004 № 18-рп/2004).

Таким чином, у позивача є легітимний інтерес, який полягає в достовірності податкової інформації, відносно нього, яка міститься в інформаційній базі «Податковий блок» податкового органу, згідно раніше поданих позивачем податкових декларації з податку на додану вартість.

Аналізуючи положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що передбачений у ст.ст. 37, 38 Податкового кодексу України податковий обов'язок в грошовому еквіваленті підлягає відображенню платником податків у складеній за правилами ст.46 Податкового кодексу України і поданій до контролюючого органу в порядку ст.49 Податкового кодексу України податковій декларації або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України податковому повідомленні-рішенні.

При цьому, відповідно до ст.54 ПК України підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору). Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку, в тому числі і у спосіб зменшення розміру грошового зобов'язання з податку і збору, закон не містить.

Складений контролюючим органом акт від 15.07.2014 № 648/16-01-22-02-12/33660324 не віднесений законодавцем до тих обставин, котрі зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Ці показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст.56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями - рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд приходить до висновку, що внесення відповідачем змін до інформаційної системи показників відповідної податкової звітності позивача на підставі акту від 15.07.2014 № 648/16-01-22-02-12/33660324 не ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України, порушує права позивача як платника податків.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту № 648/16-01-22-02-12/33660324 від 15.07.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «АЛЬЯНС-ПРОФІ» за травень 2013 року та ТОВ РБФ «РЕМ» за лютий 2014 року»; зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» за травень 2013 року, лютий 2014 року, що були відкориговані на підставі акту № 648/16-01-22-02-12/33660324 від 15.07.2014.

У зв'язку із викладеним, позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо корегування показників податкової звітності ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» в АІС «Податковий блок» «Підсистемі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на підставі акту № 648/16-01-22-02-12/33660324 від 15.07.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «АЛЬЯНС-ПРОФІ» за травень 2013 року та ТОВ РБФ «РЕМ» за лютий 2014 року».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області відновити в АІС «Податковий блок» «Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» показники податкової звітності ТОВ «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» за травень 2013 року, лютий 2014 року, що були відкориговані на підставі акту № 648/16-01-22-02-12/33660324 від 15.07.2014.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕСС-ЦЕНТР ПОЛТАВА» 73,08 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко