Постанова № 41430527, 18.11.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2014 р.Справа № 915/298/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Головея В.М., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Корнелюк В.В. - за дорученням

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області

від 17 жовтня 2014 року

у справі № 915/298/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Евері"

про стягнення 2.223.213 грн. 26 коп.

В С Т А Н О В И Л А:

07.03.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт" (далі позивач, ПАТ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евері" (далі відповідач, ТОВ) про стягнення грошових коштів в сумі 2.223.213 грн. 26 коп.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.05.2014 р., що залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 р. позовні вимоги ПАТ залишені без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2014 р. вищевказані судові рішення скасовані, позов ПАТ задоволений у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто: 2.223.213 грн. 26 коп. - боргу; 44464 грн. 27 коп. - понесених витрат на сплату судового збору за подання позову; 22.232 грн. 14 коп. - понесених витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги; 22.232 грн. 14 коп. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання касаційної скарги ( а.с.222 том 1).

02.10.2014 р. ТОВ звернулось до господарського суду Миколаївської області із заявою про відстрочку виконання названого судового рішення строком на 6 місяців з наступними термінами виконання судового рішення: квітень 2015 року - 185 267, 77 грн.; травень 2015 року - 185 267, 77 грн.; червень 2015 року - 185 267, 77 грн.; липень 2015 року - 185 267, 77 грн.; серпень 2015 року - 185 267, 77 грн.; вересень 2015 року - 185 267, 77 грн.; жовтень 2015 року - 185 267, 77 грн.; листопад 2015 року - 185 267, 77 грн.; грудень 2015 року - 185 267, 77 грн.; січень 2016 року - 185 267, 77 грн.; лютий 2016 року - 185 267, 77 грн.; березень 2016 року - 185 267, 77 грн. та судові витрати в сумах: 44 464, 27 грн., 22 232, 14 грн., 22 232, 14 грн. (ак.с.2-3 том 2).

14.10.2014 р. ТОВ звернулось до місцевого суду із заявою щодо відстрочки виконання судового рішення в повному обсязі строком на 12 місяців до 18.10.2015 р. (а.с. 12 том 2), посилаючись на неможливість своєчасного виконання рішення суду щодо сплати стягнутої суми заборгованості, оскільки відповідач знаходиться у тяжкому фінансовому стані, що є прямим наслідком погіршення економічної ситуації в Україні внаслідок політичної нестабільності, зниження рівня замовлень на надання послуг, які надає відповідач у галузі складського господарства, транспортного оброблення вантажів, що спричинило погіршення фінансової спроможність ТОВ, дебіторською поточною заборгованістю контрагентів перед ТОВ, що підтверджується балансом товариства за І півріччя 2014 р. та Звітом про фінансові результати за І півріччя 2014 р. Зокрема, на сьогоднішній день на підприємстві відповідача працюють 220 осіб, нарахована заробітна плата за вересень 2014 року складає 1 098 000 грн., а тому арешт коштів призведе до того, що 220 осіб не будуть отримувати заробітну плату, а відповідач буде змушене звільняти працівників, що буде мати наслідком зупинення господарської діяльності підприємства, що підтверджується Звітом з праці за січень-серпень 2014 року (а.с. 9-10 том 2). При цьому, заявник вказує на те, що при негайному виконанні рішення суду, це призведе до неможливості погашення кредиту в строки, встановлені укладеним між ТОВ та ПАТ "Державний ощадний банк України" договором кредиту, арешту активів, що в свою чергу спонукає останнього вимагати дострокового погашення кредиту, що без будь-яких варіантів призведе до повного банкрутства підприємства.

У відзиві на заяву відповідача ПАТ заперечував проти її задоволення з посиланням на те, що наведені боржником обставини не є винятковими та ніяким чином не ускладнюють виконання рішення і не роблять його неможливим, а тому підстави для надання відстрочки виконання судового рішення - відсутні.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.10.2014 р. (суддя Олейняш Е.М.) заява ТОВ задоволена частково та виконання судового рішення у справі № 915/298/14 відстрочено на 6 місяців до 18.04.2015 р.

Ухвала суду мотивована тим, що ТОВ знаходиться у тяжкому фінансовому стані, що є прямим наслідком погіршення економічної ситуації в Україні внаслідок політичної нестабільності, зниження рівня замовлень на надання послуг, які надає відповідач у галузі складського господарства, транспортного оброблення вантажів, що спричинило погіршення фінансової спроможність останнього, дебіторською поточною заборгованістю контрагентів перед ТОВ, що підтверджується балансом товариства за І півріччя 2014 р. та Звітом про фінансові результати за І півріччя 2014 р. Також, на сьогоднішній день на підприємстві відповідача працюють 220 осіб, нарахована заробітна плата за вересень 2014 року складає 1 098 000 грн., а тому арешт коштів призведе до того, що 220 осіб не будуть отримувати заробітну плату, а відповідач буде змушене звільняти працівників, що буде мати наслідком зупинення господарської діяльності підприємства, що підтверджується Звітом з праці за січень-серпень 2014 року (а.с. 9-10 том 2). При цьому, негайне виконанні рішення суду, це призведе до неможливості погашення кредиту в строки, встановлені укладеним між ТОВ та ПАТ "Державний ощадний банк України" договором кредиту, арешту активів, що в свою чергу спонукає останнього вимагати дострокового погашення кредиту, що без будь-яких варіантів призведе до повного банкрутства підприємства.

При викладених обставинах місцевий суд дійшов висновку, що наведені обставини справи дійсно роблять неможливим виконання рішення суду разовим платежем з огляду на фінансову неспроможність відповідача та відстрочив виконання судового рішення на 6 місяця до 18.04.2015 р.

Відмовляючи в задоволенні заяви про надання відстрочки судового рішення терміном на 12 місяців, місцевий суд виходив з того, що надання відстрочки виконання судового рішення саме на 12 місяців порушуватиме права стягувача - ПАТ, оскільки фінансове становище останнього також є задовільним, а відстрочка виконання судового рішення на 12 місяців позбавить його можливості на досить тривалий час використовувати кошти на власні потреби.

В апеляційній скарзі ПАТ посилаючись на те, що ухвала місцевого суду прийнята з порушенням норм як процесуального, так і матеріального права та просить скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення суду, оскільки наведені боржником обставини не є винятковими та ніяким чином не ускладнюють виконання рішення і не роблять його неможливим, а тому підстави для надання відстрочки виконання судового рішення - відсутні.

В судовому засіданні представник ПАТ доводи апеляційної скарги підтримав.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Про день, час і місце розгляду справи скаржник був належним чином повідомлений. Проте, 18.11.2014р. до апеляційного суду надійшло клопотання скаржника про перенесення судового засідання у зв'язку з зайнятістю його представника в іншому судовому процесі.

Назване клопотання визнано колегією суддів необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що заявником не надано доказів зайнятості його представника в іншому судовому процесі. Крім того, вказана скаржником у клопотанні причина про перенесення судового засідання не є достатньою, оскільки представництво його інтересів може здійснюватися також любою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною перенесення судового засідання може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об'єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких обставин у даному випадку немає.

Враховуючи вищевказане та скорочений 15-денний строк перегляду судових ухвал місцевого суду в апеляційному порядку, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання скаржника про перенесення розгляду справи на іншу дату ще й з підстави того, що заявник не звертався до суду із заявою щодо продовження строку перегляду справи в апеляційному порядку, а представник ПАТ в судовому засіданні категорично заперечував проти продовження цього строку.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представника ПАТ, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.05.2014 р., що залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2014 р. позовні вимоги ПАТ залишені без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2014 р. вищевказані судові рішення скасовані, позов ПАТ задоволений у повному обсязі та з відповідача на користь позивача стягнуто: 2.223.213 грн. 26 коп. - боргу; 44464 грн. 27 коп. - понесених витрат на сплату судового збору за подання позову; 22.232 грн. 14 коп. - понесених витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги; 22.232 грн. 14 коп. - понесених судових витрат на сплату судового збору за подання касаційної скарги.

03.10.14 р. на виконання вищезазначеного судового рішення господарським судом Миколаївської області виданий наказ на його примусове виконання.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України „Про виконавче провадження".

В силу ст. 121 ГПК України господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом ч. 1 ст. 229 ГК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Тому, є помилковим посилання місцевого суду, як на підставу для надання відстрочки виконання рішення на зменшення попиту на послуги відповідача та тяжкий фінансовий стан останнього, так як на сьогоднішній час всі підприємства, організації та установи України, в тому числі і позивач знаходяться не в кращому фінансовому становищі

Крім того, задовольняючи відповідну заяву відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції фактично виходив не з того, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а помилково взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст. 121 ГПК України, так як тяжкий фінансовий стан ТОВ, за змістом названої норми права, не є винятковим випадком та підставою для відстрочення виконання рішення.

Також, місцевий суд не врахував того, що постановою Вищого господарського суду України від 18.09.2014 р. встановлено, що станом на 07.02.2014 р. у відповідача перед позивачем сформувався борг у сумі 2.223.213 грн. 26 коп. та на момент розгляду справи (17.10.2014 р.), тобто на протязі 8 місяців та 10 днів відповідач не сплатив позивачеві жодної копійки з цієї суми боргу. Тому надання відстрочки виконання судового рішення ще на 6 місяців суперечить не лише вищенаведеному законодавству України, а й принципам розумності та справедливості.

Оскільки, при прийнятті оскарженої ухвали місцевий суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та його висновки не відповідають обставинам справи, то колегія суддів вважає за необхідне цю ухвалу скасувати, а заяву відповідача про надання відстрочки виконання рішення залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" "Миколаївський річковий порт" - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 17.10.2014 року у справі № 915/298/14 - скасувати.

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Евері" про відстрочку виконання судового рішення у господарський справі № 915/298/14 на 12 місяців - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.11.2014 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Головей В.М.

Колоколов С.І.