Постанова № 41430524, 18.11.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2014 року Справа № 904/5952/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М. ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження секретаря судової палати Коваль Л.А. від 14 листопада 2014року)

секретар судового засідання Ситникова М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Сова І.Г. представник, довіреність № 154/1001 від 12 травня 2014 року;

від відповідача: Шиян В.В. представник, довіреність № 26/28-06 від 08 січня 2014 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2014 року у справі № 904/5952/14

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго», м.Дніпропетровськ

до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

про стягнення 1 831 651,33 грн.

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2014 року по справі № 904/5952/14 (суддя Мельниченко І.Ф.) позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго» задоволено у повному обсязі, з відповідача - Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ стягнуто 1 831 651,33 грн., за надані у січні-грудні 2012 року послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії з яких: 1 556 529,20 грн. - сума заборгованості по Договору про постачання електричної енергії за державні кошти № 061266 від 26 січня 2012року, 91 105,69 грн. річних, 184 016,44 грн. - інфляційних втрат.

Рішення суду обґрунтоване належним виконанням позивачем умов Договору № 061266 від 26 січня 2012 року, про що свідчать залучені до матеріалів справи Акти про використану електричну енергію, складені відповідачем, та приписами статей 526, 625 Цивільного кодексу України.

Не погодившись із вказаним рішенням, до суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на те, що не згоден з кількістю кіловат-годин, виставлених позивачем у січні 2012 року та у червні 2012 року, а й відповідно і з сумами, нарахованими позивачем у дані періоди. Позивач в обґрунтування кількості спожитої у вищезазначених місяцях реактивної електричної енергії надав до суду копії Актів про використану електричну енергію, оформлення яких , на думку скаржника, не відповідає вимогам Договору про постачання електричної енергії за державні кошти № 061266 від 26 січня 2012року, а саме Акти за січень 2012 року та червень 2012 року не містять печатки відповідача.

Відповідачем 15 жовтня 2014 року подано до апеляційного суду клопотання про призначення судової експертизи про визначення сум заборгованості відповідача по Договору від 26 січня 2012 року № 061266.

Клопотання відповідача про призначення судової експертизи ( проти якого заперечував позивач) для визначення спеціалістом суми заборгованості відповідача за Договором постачання електричної енергії за державні кошти № 061266 від 26 січня 2012 року за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії за період січень-грудень 2012 року ( щомісячно та загальний розмір, сум 3% річних та інфляційних втрат), нарахованих позивачем за несвоєчасну сплату боргу не підлягає задоволенню, оскільки визначення цих сум є предметом спору, позовні вимоги підтверджуються, наданими до справи первинними доказами та визначення яких не потребує спеціальних знань ( стаття 41 Господарського процесуального кодексу України), а докази надані в обґрунтування позовних вимог повинні бути досліджені і оцінені в судовому засіданні згідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Дніпропетровської області слід залишити без змін з наступних підстав.

26 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Дніпрообленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Дніпрообленерго", (позивач, постачальник) та Комунальним підприємством „Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (відповідач, споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії за державні кошти № 061266 (далі - Договір, а.с.13-30).

Відповідно до пункту 1.1. вище зазначеного Договору, постачальник зобов'язується у 2012 році постачати споживачу електричну енергію у точку продажу електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача, величини якої по об'єктах споживача визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатком „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та/або „Загальна схема електропостачання", які є невід'ємними частинами Договору.

Згідно пункту 1.2. Договору, найменування товару: електрична енергія.

Кількість обсягу електричної енергії, які постачальник зобов'язується постачати споживачу, визначається згідно із додатками до Договору „Обсяги постачання електричної енергії споживачу", „Порядок розрахунків" та „Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії".

В пункті 3.1. Договору сторони передбачили, що ціна договору становить 135 900 253, 20 грн., в тому числі ПДВ 22 650 042, 20 грн., з урахуванням вартості активної, реактивної енергії та інших видів нарахувань, визначених умовами Договору.

Згідно до пункту 3.2 Договору прогнозована вартість активної електричної енергії визначається як добуток прогнозованого обсягу споживання активної електричної енергії за даними додатку «Обсяги постачання електричної енергії споживачу» на тариф, що діяв на дату укладання цього Договору.

Вартість фактично спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу електричної енергії, визначеного за фактичними показами розрахункових засобів обліку у розрахунковому періоді, та підтверджених Актом прийняття-передавання товарної продукції на тариф, що діяв протягом цього розрахункового періоду.

Сума прогнозованої плати за перетікання електроенергії визначається, виходячи із фактичної вартості плати за перетікання реактивної електроенергії, відповідно розрахункового періоду у році, що передує року укладання цього Договору.

На виконання умов Договору, у період з січня по грудень 2012 року, позивач поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 1 560 238, 29 грн., про що свідчать Акти про використану електричну енергію, залучені до матеріалів справи. (а.с. 35-79).

Відповідно до пункту 4.1. Договору, розрахунки за придбану електричну енергію проводяться споживачем на підставі рахунка на оплату спожитої у розрахунковому періоду електричної енергії.

Згідно пункту 2 Додатку 3 ( а.с.31-34) до Договору, споживач здійснює повну оплату вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним та самостійно отриманим у постачальника рахунком.

Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, 3% річних, індекс інфляції та інші платежі згідно з умовами Договору, здійснюється на рахунки постачальника зазначені в Договорі, на підставі самостійно отриманих у постачальника рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Заборгованість за активну електричну електроенергію за спірний період відповідачем погашена у повному обсязі.

Згідно до пункту 3.2 Договору сума фактичної плати за перетікання реактивної електроенергії визначається розрахунковим шляхом згідно додатку до Договору «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», який згідно до розділу 12 Договору від 26 січня 2012року № 061266 є невід»ємною частиною Договору ( Додаток № 9 до Договору про постачання електричної енергії від 01 квітня 2004року № 061266) (а.с.30).

Як вже зазначалось вище, позивач просить стягнути борг саме за реактивну електричну енергію, вартість якої за спірний період узгоджена у повному обсязі сторонами згідно до Актів звіряння від 01 вересня 2012 року ( а.с.161-163).

У період з лютого 2012 року по лютий 2013 рік, відповідач отримав рахунки на оплату компенсації втрат, які виникають через перетоки реактивної електричної енергії і розраховуються згідно до пункту 3.2 Договору та Методики по визначенню втрат електроенергії на підставі даних, наведених у додатку «Розрахунок втрат електричної енергії в мережах споживача», про що свідчать залучені до матеріалів справи розписки про отримання останніх відповідачем (а.с.97-99).

Докази надання позивачу зауважень по вказаним рахункам відповідачем до суду не надано.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2014 року по справі № 904/5952/14 позивач зобов'язувався надати до суду докладний розрахунок суми позову, згідно до пункту 3 Додатку 3 до Договору, де зазначити показники засобів обліку наданої електричної енергії за кожний місяць, розрахунок плати за перетікання реактивної електроенергії, і як вона розраховувалась по кожному місяцю; також докладні розрахунки інфляційних та 3% річних, докази розміру інфляції на розрахунковий період за кожний місяць.

Відповідач зобов'язувався надати витребувані документи по ухвалі Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 вересня 2014 року, а також надати докладний контррозрахунок суми боргу, за вимогами, викладеними у даній ухвалі до розрахунку позивача.

Сторони зобов'язувалися здійснити звірку розрахунків позову для чого відповідачу необхідно було з'явитися до позивача, а акт звірки надати до суду.

Позивачем надана до матеріалів справи телефонограма від 03 листопада 2014 року № 43475/РВЕ106000 ( а.с. 220 ), якою відповідач запрошувався до позивача для здійснення звірки розрахунків.

Зазначена телефонограма отримана відповідачем 03 листопада 2014 року.

Вимоги суду не виконані, відповідач не з'явився до позивача, зауважень по розрахунку 1556529,2 грн. суми заборгованості за реактивну електричну енергію до суду не надав, також не надав зауважень і до витребуваних апеляційним судом докладних розрахунків 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов'язань щодо оплати заборгованості в сумі 1 556 529, 20 грн., втрат які виникають через перетоки реактивної електричної енергії у січні-грудні 2012 року на момент розгляду спору, відповідач не надавав.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1556 529,20 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, як встановлено вище, основний борг підлягає стягненню з відповідача, вимоги позивача про стягнення 91 105,69 грн. - 3% річних та 184 016,44 грн. інфляційних втрат ( відповідно до розрахунку позивача наданого до матеріалів справи і перевірених колегією суддів) також слід визнати обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи скаржника про те, що заборгованість по компенсації втрат, які виникають через перетоки реактивної електричної енергії за січень 2012 року та червень 2012 року не повинні бути стягнуті, оскільки надані позивачем до справи Акти про використану реактивну електричну енергію, не містять печатки відповідача до уваги не приймаються, оскільки Акти складені та надані саме відповідачем. Відповідачем не доведено використання реактивної електричної енергії іншим споживачем, чи неподання електричної енергії відповідачу, так як кількість спожитої енергії фіксується засобами обліку і вказана різниця в показниках облікових засобів не відображена в Актах про використану електричну енергію відповідачем у попередніх та наступних за спірними періодах.

Доводи скаржника про те, що рішення підлягає скасуванню, так як відповідач не був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання до уваги не приймаються, оскільки матеріали справи містять поштове повідомлення про вручення ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2014 року про призначення розгляду справи на 02 вересня 2014 року о 11-50, яке відповідач отримав 28 серпня 2014 року ( а.с.117).

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як зазначалось вище відповідачем не надано зауважень, як по розрахунку основної суми боргу, так і по 3% річних та інфляції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпрообленерго», в зв`язку з чим рішення господарського суду Дніпропетровської області слід залишити без змін.

Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02 вересня 2014 року по справі № 904/5952/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19 листопада 2014року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник