Рішення № 41430433, 12.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15194/14 12.11.14 р.

За позовом Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Київприлад"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОНІС"

про стягнення 333 936,14 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л.,

за участю представників сторін:

від позивача: Закатюра О.І. за довіреністю № 236/вп/38 від 12.08.2014 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Київприлад" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОНІС" про стягнення 333 936,14 грн., з яких 313 760,85 грн. заборгованості, 7 868,37 грн. пені, 1 251,14 грн. 3% річних, 11 055,78 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди № 4061 нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.10.2009 р. та Договором № 114 надання платних послуг орендарю від 30.10.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.07.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.08.2014 р.

11.08.2014 р. від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 19.08.2014 р. розгляд справи відкладено на 29.08.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 29.08.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Зеленіної Н.І. у відпустці справу передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою від 29.08.2014 р. суддею Лиськовим М.О. прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 16.09.2014 р.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. у зв'язку з виходом із відпустки справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою від 04.09.2014 р. справу прийнято до провадження суддею Зеленіною Н.І.

16.09.2014 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача 237 679,11 грн., з яких 220 735,69 грн. заборгованості, 8 898,50 грн. пені, 1 259,50 грн. 3 % річних та 6 785,61 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.09.2014 р. подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 16.09.2014 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

У судовому засіданні 16.09.2014 р. оголошувалась перерва до 15.10.2014 р.

15.10.2014 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 351 902,66 грн., з яких 315 822,59 грн. заборгованості, 19 321,24 грн. пені, 2 527,28 грн. 3 % річних та 14 231,55 грн. інфляційних втрат.

У судовому засіданні 15.10.2014 р. оголошувалась перерва до 03.11.2014 р.

У судовому засіданні 03.11.2014 р. представником позивача подано письмові пояснення по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.11.2014 р. подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.11.2014 р. оголошувалась перерва до 12.11.2014 р.

10.11.2014 р. від відповідача надійшли пояснення по справі з доказами сплати заборгованості до Договорами.

У судовому засіданні 12.11.2014 р. представником позивача подано пояснення по справі, у яких позивач підтверджує здійснення відповідачем сплати заборгованості за Договорами та просить стягнути з останнього 19 321,24 грн. пені, 2 527,28 грн. 3 % річних, 14 231,55 грн. інфляційних втрат.

У судовому засіданні 12.11.2014 р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 12.11.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд встановив, що заява про збільшення позовних вимог, подана позивачем 15.10.2014 р., по своїй суті являється заявою про зміну підстав позову.

Оскільки розгляд справи по суті розпочався 16.09.2014 р., за правилами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, заява про зміну підстав позову в частині стягнення суми основного боргу до розгляду не приймається і долучається до матеріалів справи у якості пояснень по справі.

Крім того, суд не приймає до розгляду заяву про збільшення позовних вимог в частині 3 % річних, інфляційних втрат та пені, що міститься в поданих представником позивача у судовому засіданні 12.11.2014 р. поясненнях, оскільки позивачем не надано жодного розрахунку суми збільшених позовних вимог.

У судовому засіданні 12.11.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30.10.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву, як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОНІС" (надалі - відповідач, Орендар), укладено Договір оренди № 4061 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір оренди). Балансоутримувачем нерухомого майна являється Державне підприємство "Виробниче об'єднання "Київприлад" (позивач).

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.3. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення (далі - Майно) площею 1531,10 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Генерала Тупікова, 17, частина першого поверху, другий, третій, четвертий поверхи чотирьохповерхової будівлі, що перебуває на балансі державного підприємства «Виробниче об'єднання «Київприлад» (далі Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31 березня 2009 р. і становить 11850380,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення студії, адміністративних та технічних служб телевізійної організації. Стан Майна на момент укладення договору, визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря.

Пунктами 2.1. - 2.4. Договору сторони погодили, що Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна. Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно. Власником Майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Передача Майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку, складеному за Методикою оцінки. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання покладається на Орендодавця.

Згідно з п. п. 3.1., 3.3., 3.6. Договору, Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - квітень 2009 р. 149462,92 грн. Керуючись п. 20, п. 32 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13 жовтня 2004 року № 2149 та Протоколом №2 від 16.10.2009 p., розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем - 149462,92 грн. без ПДВ за базовий місяць (квітень 2009р.). Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2009 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень місяці 2009 року. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. 3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Також, 30.10.2014 р. між Державним підприємством «Виробниче об'єднання «Київприлад» (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОНІС" (Орендар) укладено договір № 114 надання платних послуг орендарю, за умовами якого Балансоутримувач надає, а Орендар оплачує надані йому комунальні та інші послуги. Платежі за надані послуги перераховуються Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача не пізніше 10 числа наступного місяця, після отримання Орендарем рахунку-фактури від Балансоутримувача (п. п. 1.1., 1.2. Договору).

Зобов'язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно до ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо сплати орендних платежів та комунальних послуг належним чином і у встановлені строки не виконував, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 220 735,69 грн., яка сплачена вже під час судового розгляду справи.

Пунктом 3.7. Договору оренди встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом та не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором оренди має сплатити 8 898,50 грн. пені, 1 259,31 грн. 3 % річних та 6 785,64 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач на неодноразові виклики суду в судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву та будь-яких заперечень по суті спору не надав, доводи позивача у встановленому законом порядку не спростував.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 8 898,50 грн. пені, 1 259,31 грн. 3 % річних та 6 785,64 грн. інфляційних втрат обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В частині позовних вимог про стягнення 220 735,69 грн. заборгованості за Договорами провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, оскільки позивачем надлишково сплачено 108,00 грн. судового збору, вказана сума підлягає поверненню платнику з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 43, 33, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 220 735,69 грн.

2. Решту позовних вимог задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОНІС" (03058, м. Київ, вул. Генерала Тупікава, 17; код ЄДРПОУ 04948693) на користь Державного підприємства "Виробниче об'єднання "Київприлад" (03680, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 2; код ЄДРПОУ 14309669) 8 898 (вісім тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 50 коп. пені, 1 259 (одну тисячу двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 31 коп. 3 % річних, 6 785 (шість тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 64 коп. інфляційних втрат та 8 656 (вісім тисяч шістсот п'ятдесят шість) грн. 28 коп. судового збору.

4. Повернути Державному підприємству "Виробниче об'єднання "Київприлад" (03680, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 2; код ЄДРПОУ 14309669) з Державного бюджету України (Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001) 108 (сто вісім) грн. 00 коп. надлишково сплаченого судового збору.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя Н.І. Зеленіна