Постанова № 41430393, 10.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 р. Справа № 804/15462/14

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Петриківської районної державної адміністрації, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Агропромінвест» про скасування розпорядження,-

ВСТАНОВИВ:

22.09.2014 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (надалі - позивачі) звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Петриківської районної державної адміністрації (надалі - відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Агропромінвест» (надалі - третя особа) про скасування розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації Столбченко А.А. від 11.09.2014 р. №Р-472/0/343-14 «Про затвердження детального плану території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вказане розпорядження прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, а отже наявні усі підстави для його скасування.

Позивачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Відповідач та третя особа надали заяви про розгляд справи за їх відсутності у порядку письмового провадження. Надали письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно ст. 12 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2014 р. головою Петриківської районної державної адміністрації Столбченко А.А. винесено розпорядження №Р-472/0/343-14 «Про затвердження детального плану території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району», відповідно до якого: «Розглянувши заяву директора ТОВ «ВБК «Агропромінвест» та керуючись ст. 20, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», ст.12 Закону України «Про основи містобудування», керуючись ст.16, 17, 18 і п.8 ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», рішенням Петриківської районної ради від 27.08.2014 № 306-36/VІ «Про затвердження схеми планування частини території Петриківського району в межах Шульгівської сільської ради», розпорядженням голови райдержадміністрації від 15.04.2014 №233-р-14 «Про розробку детального плану території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району», відповідно до позитивного рішення протоколу засідання обласної архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури головного управління будівництва та архітектури Дніпропетровської облдержадміністрації від 14.08.2014 р., враховуючи лист Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської облдержадміністрації від 23.07.2014 р. №5865/0/261, листа головного управління Держсанепідемслужби у Дніпропетровській області від 14.07.2014 р. №04/4016, лист Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей від 04.07.2014 р. №1349/2, лист головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області від 16.07.2014 р. №11-4-0.3-6009/2-14, статтю у газеті «Петриківські вісті» від 25.07.2014 р. №29 (1090) та те, що під час громадських слухань офіційно не було надіслано ніяких зауважень та пропозицій:

1. Затвердити Детальний план території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району;

2. Сектору містобудування та архітектури райдержадміністрації оприлюднити це розпорядження протягом 5 днів з дня його затвердження на веб-сайті Петриківської районної державної адміністрації - http://petrikiv-m.dp.gov.ua;

3. Передати затверджений Детальний план території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району на зберігання у сектор містобудування та архітектури райдержадміністрації, як невід'ємну частину містобудівної документації Петриківського району».

Позивачі вважають вказане розпорядження незаконним з огляду на таке.

Нормами ст. 48 Закону України «Про землеустрій» встановлені наступні засади врахування громадських інтересів при здійсненні землеустрою, а саме з метою врахування громадських інтересів при здійсненні землеустрою органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень: інформують у разі необхідності населення через засоби масової інформації про заходи, передбачені землеустроєм; залучають представників громадських організацій та об'єднань громадян до участі в обговоренні загальнодержавних і регіональних програм використання та охорони земель, схем землеустрою адміністративно-територіальних одиниць; готують пропозиції щодо врахування інтересів територіальних громад при здійсненні землеустрою.

03.02.2014 р. Петриківська районна рада прийняла рішення № 278- 33/VІ «Про розробку детального плану території частини Шульгівської сільської ради», яким, розглянувши заяву ТОВ «ВБК «Агропромінвест» щодо розроблення детального плану території вирішила приступити до розробки детального плану території частини Шульгівської сільської ради за умови відповідності до схеми планування території Петриківського району; Шульгівській сільській раді забезпечити організацію та проведення громадських слухань щодо обговорення розроблення містобудівної документації.

Враховуючи вимоги законодавства, проект Детального плану території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району мав пройти громадські слухання шляхом доведення проекту детального плану до відома територіальної громади Шульгівської сільської ради; залучення громади до обговорення проекту детального плану території та врахування пропозицій громади до проекту.

Але, на думку позивачів, ніяких громадських слухань та обговорень відносно проекту Детального плану території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району не проводилось, що є прямим порушенням вимог законодавства до порядку узгодження і затвердження детального плану території.

Оскарженим Розпорядженням заплановано будівництво товариством «ВБК «Агропромінвест» на території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району звірівницької ферми по розведенню норки - промислового об'єкту, будівництво якого на цих територіях неможлива, оскільки ці території відносяться до територій природоохоронного фонду Дніпропетровської області і ці території включені до територій створення Орільського національного природного парку.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 22.03.2006 р. № 768-33/ІV «Про затвердження програми формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровської області на 2006 - 2015 роки» була затверджена програма створення природоохоронного фонду Дніпропетровської області, і, відповідно до планів зазначеної програми, території Петриківського району за межами Шульгівської сільської ради були віднесені до територій для створення національного природного парку.

01.12.2008 року Указом Президента України Віктора Ющенка за № 1129/2008 «Про розширення мережі та територій національних природних парків та інших природно-заповідних об'єктів» була підтримана ініціатива обласних державних адміністрацій про виділення території Петриківського району за межами Шульгівської сільської ради на створення Орільського національного природного парку.

Рішенням Дніпропетровської обласної ради № 576-19/V від 10.06.2009 р. «Про внесення змін до рішення обласної ради від 22.03.2006 року № 768- 33/ІV «Про затвердження програми формування та розвитку національної екологічної мережі Дніпропетровської області на 2006 - 2015 роки» заборонено на територіях, що утворюють екологічну мережу області, будь-яку діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на їх стан чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням, а саме: промислову діяльність, видобуток, геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку корисних копалин, будь-яке будівництво і будівельні роботи, за винятком заходів для боротьби з підтопленням населених пунктів та зсувами ґрунтів.

Таким чином, позивачі дійшли висновку, що прийняття оскарженого Розпорядження призвело до порушення прав, свобод та інтересів всіх громадян, що проживають безпосередньо поблизу запланованого спірним Детальним планом будівництва звіроферми, до яких відносяться і позивачі. Зазначені наслідки сталися через відсутність громадського контролю за процедурою розроблення Детального плану території (відсутність громадських слухань) і тому оскаржене розпорядження, що прямо суперечить регіональній програмі національної екологічної мережі Дніпропетровської області, має бути скасоване.

Крім того, спірне Розпорядження Петриківської райдержадміністрації прийняте без врахування того, що заплановані під будівництво звірівницької ферми території Шульгівської сільської ради Петриківського району знаходяться поблизу Дніпродзержинського водосховища.

На веб-сайті Петриківської районної державної адміністрації розміщений Детальний план території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району (щодо розміщення звіроферми) та Розпорядження Голови Петриківської районної державної адміністрації від 11.09.2014 р. № Р-472/0/343-14 «Про затвердження детального плану території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району».

Відповідно до сторінки 5 Детального плану (пояснювальна записка) підставою для розробки плану є певний перелік рішень, розпоряджень та вихідних даних Шульгівської сільської ради, Петриківської районної ради, Розпоряджень Петриківської РДА.

Серед документів, на підставі яких розроблявся детальний план, відсутні висновок Державного агентства водних ресурсів щодо впливу будівництва звіроферми на Дніпродзержинське водосховище та висновок щодо відповідності запланованого будівництва звіроферми програмі розвитку природно-заповідного фонду Дніпропетровській області на землях Петриківського району.

У пояснювальній записці вказується, що звіроферма з південно - західної сторони межує на відстані 2 км з Дніпродзержинським водосховищем і за геолого - гідрогеологічними умовами досліджувана територія відноситься до категорії підтоплених та можливі сезонні коливання підйому рівня підземних вод, пов'язані з рівневим режимом Дніпродзержинського водосховища.

Але, у затвердженому спірним Розпорядженням Детальному плані не має аналізу впливу запланованого будівництва та експлуатації промислового комплексу звірівницької ферми на інфраструктуру Дніпродзержинського водосховища і, не проведено жодних досліджень з питань впливу зливних вод звіроферми на греблю водосховища.

Отже, позивачі вказують, що оскаржене Розпорядження прийняте за відсутності належним чином проведених громадських слухань, висновків щодо можливості будівництва на землях природно-заповідного фонду та впливу такого будівництва на навколишню середу (водосховище).

Суд не погоджується з такими висновками позивачів з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4.2 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації» рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до п. 4.3, 4.9 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 № 290 «Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації» замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї, при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту є районна державна адміністрація.

Замовник розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні забезпечує проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 р. № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні».

Згідно ст. 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.

Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

Згідно ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід'ємною частиною генерального плану (ст. 17 вказаного закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів.

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Матеріали детального плану території не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі.

Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується шляхом його розміщення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у місцевих друкованих засобах масової інформації, а також у загальнодоступному місці у приміщенні такого органу. Матеріали детального плану території надаються за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, відповідна районна державна адміністрація забезпечують оприлюднення детального плану території протягом 10 днів з дня його затвердження.

Детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.

Детальний план території за межами населеного пункту розглядається і затверджується відповідною районною державною адміністрацією протягом 30 днів з дня його подання.

Детальний план території не підлягає експертизі.

Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності генеральному плану населеного пункту та плану зонування території.

Судом встановлено, що на підставі вищезазначених вимог законодавства та з метою забезпечення загального доступу до Детального плану території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області було здійснено наступні дії: у місцевих друкованих засобах масової інформації, зокрема «Петриківські Вісті» неодноразово було розміщено інформацію про оприлюднення проекту Детального плану території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області та інформацію про можливі шляхи ознайомлення із даним планом; проект плану з усіма документами (додатками) було розміщено на інформаційному стенді Шульгівської сільської ради; проект плану з усіма документами (додатками) було розміщено на офіційному сайті Петриківської райдержадміністрації Дніпропетровської області; проект плану з усіма документами (додатками) було розміщено на інформаційному стенді райдержадміністрації.

Відповідно до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою КМУ №555 від 25.05.2011 р. (надалі - Порядок) сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забезпечують реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Відповідно до п. 5 цього Порядку у повідомленні про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації міститься, зокрема, відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій.

Згідно п. 7 Порядку пропозиції до проектів містобудівної документації мають право подавати: повнолітні дієздатні фізичні особи, які проживають на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; юридичні особи, об'єкти нерухомого майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено відповідний проект містобудівної документації на місцевому рівні; власники та користувачі земельних ділянок, розташованих на території, щодо якої розроблено проект містобудівної документації, та на суміжних з нею територіях; представники органів самоорганізації населення, діяльність яких поширюється на відповідну територію; народні депутати України, депутати відповідних місцевих рад.

Пропозиції, подані особами, не визначеними пунктом 7 цього Порядку, або подані після встановленого органом місцевого самоврядування строку, залишаються без розгляду (п. 8 Порядку).

Пунктом 9, 10, 11 Порядку встановлюється, що відповідно до частини шостої статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Особи, які забезпечують проведення робіт з розгляду таких пропозицій, повідомляють через засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, та офіційний веб-сайт відповідного органу місцевого самоврядування про місце подання таких пропозицій.

Пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.

Відповідно вказані норми кореспондується зі ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

У повідомленні в газеті Петриківські вісті було зазначено, що зауваження та пропозиції до проекту приймаються в письмовому або електронному вигляді протягом одного календарного місяця з дня його публікації.

Однак, як встановлено судом підчас розгляду даної справи, протягом строку визначеного в об'яві до відповідача не надходило жодних пропозицій до детального плану.

Судом встановлено, що 19.08.2014 р., після закінчення перебігу строку на розгляд пропозицій до детального плану, до відповідача надійшла колективна скарга про порушення конституційних прав мешканців села Шульгівка, яка не відповідала вимогам, встановленим Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та не є пропозицією до детального плану, отже і не могла розглядатись згідно діючого законодавства як пропозиція.

Суд звертає увагу, що позивачі на підтвердження твердження про те, що вони є власниками сусідніх/суміжних з відведеною земельних ділянок, не надали про це жодних доказів (документів, що підтверджували б їх право власності (право користування) на земельні ділянки).

З наведеного вбачається, що позивачі не є особами, які згідно п. 7 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації.

Детальний план території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області містить інформацію про мету містобудівної документації; містобудівну оцінку території; характеристику розташування району, природно-кліматичні та соціально - економічні умови; інженерно-будівельні умови Петриківського району; функціонально-планувальну оцінку території Петриківського району; існуюче інженерне забезпечення території Петриківського району; перспективи містобудівного розвитку частини території Петриківського району (Шульгівська сільська рада) Дніпропетровської області; планувальну організацію території щодо можливості розміщення та експлуатації звірівницької ферми з розведення и норки ТОВ ВБК «Агропромінвест»; характеристику частини району під розміщення звірівницької ферми; коротку характеристику об'єкту; створення інженерно-транспортної інфраструктури і інженерного забезпечення звірівницької ферми; деталізацію розміщення звірівницької ферми з розведення норки; загальну характеристику технологічних процесів; будівельні рішення; охорону навколишнього середовища; генеральний план; містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки Шульгівської сільської ради Петриківського району Дніпропетровськогї області; додатки і графічні матеріали.

З урахуванням вищевикладеного, Шульгівською сільською радою Петриківського району Дніпропетровської області та Петриківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області було дотримано вимоги діючого законодавства України та забезпечено загальний доступ до детального плану території.

Доказів протилежного сторонами по справі до суду не надано.

Відповідно до п. 14 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський голова представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства.

Територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно - територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно ст. 5, 6 вказаного закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Закону можуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову.

Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об'єднання комунального майна.

Відповідно до змісту ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами. Порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад. Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад. Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Наведені вище норми права передбачають порядок реалізації повноважень щодо управління суспільними справами громадянами через відповідні ради. Враховуючи відсутність спеціальних законодавчих та/або нормативно-правових актів, які передбачають порядок організації територіальних громад та обсяг наявних у таких об'єднань повноважень та способи і межі їх реалізації, легітимним способом реалізації прав територіальних громад є участь у діяльності та засіданнях відповідних рад, а також шляхом подання місцевих ініціатив в передбаченому законом порядку.

Згідно листа Петриківського районного управління юстиції від 30.07.2014 р. № 17/01-13/165 вбачається, що 27.02.2014 р. було проведено державну реєстрацію статуту територіальної громади села Шульгівка. Додатково повідомлено, що 11.07.2014 р. було подано заяву про подання на реєстрацію статут за підписом А.Г.Пономаренко як голови територіальної громади с.Шульгівка та статуту вищевказаної громади. За результатами розгляду вказаної заяви в реєстрації статуту було відмовлено.

Таким чином, діяльність позивачів, як членів територіальної громади є незаконною, враховуючи, що територіальна громада села уже існує та зареєстрована. Виходячи з ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський голова представляє інтереси уже існуючої територіальної громади.

Крім того, членами територіальної громади села Шульгівка зібрано більше 800 підписів, в підтримку діяльності підприємства ТОВ «ВБК «Агропромінвест» на території села, що спростовує доводи позивачів про порушення інтересів територіальної громади села.

Щодо тверджень позивачів про віднесення території на якій заплановано будівництво до природоохоронного фонду, суд зазначає, що відповідно до плану території зарезервованої під створення відповідного парку, землі, що знаходяться у власності третьої особи, не відносяться до вказаних земель. Вказане підтверджується план-схемою, що є частиною схеми-планування території Шульгівської сільської ради Петриківського району.

Крім того, статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що детальний план території не підлягає експертизі.

Таким чином, доводи позивачів про необхідність отримання висновку Державного агентства водних ресурсів щодо впливу будівництва звіроферми на Дніпродзержинське водосховище, висновку щодо відповідності запланованого будівництва звіроферми програмі розвитку природно-заповідного фонду Дніпропетровської області на землях Петриківського району чи висновків щодо можливості будівництва на землях природно-заповідного фонду і впливу будівництва на навколишню середу (водосховище) не мають під собою ніякого правового підґрунтя, оскільки жодною нормою діючого законодавства України не передбачено отримання даних висновків для розробки чи затвердження детального плану території.

За наведених обставин у сукупності, судом не встановлено порушення вимог діючого законодавства підчас винесення відповідачем розпорядження від 11.09.2014 р. № Р-472/0/343-14 «Про затвердження детального плану території частини Шульгівської сільської ради Петриківського району», підстави для його скасування не наведені.

Згідно ч 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Відповідно ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Метою дотримання принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи, зокрема вказаний принцип передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідало б цілям, яких заплановано досягти.

На необхідність дотримання принципу пропорційності при прийнятті рішень органами державної влади наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справах «Йорданова та інші проти Болгарії» та «Ліндхайм та інші проти Норвегії».

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які б могли свідчити про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Петриківської районної державної адміністрації, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Агропромінвест» про скасування розпорядження, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 10.11.14 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.С. Парненко В.С. Парненко Ю.Ю. Ковтун