ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2014 р. Справа № 804/12608/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Конєвої С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4707,50грн.
ВСТАНОВИВ:
18 серпня 2014 року Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість до бюджету по платежу "податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування" всього в сумі 4707,50 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у позивача та має податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4707,50грн. Зазначений борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 20.08.2012р. №0003781710 на суму 340грн. та від 13.02.2013р. №0000141720 на суму 4537,50грн. З урахуванням часткової сплати відповідачем боргу у сумі 170,00грн., податковий борг зменшився та становить 4707,50грн. Позивачем вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу та у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу було вручено під підпис податкову вимогу № 689 від 06.09.2012р. Зазначена податкова вимога не вікликалася, у зв'язку з чим нові податкові вимоги на адресу відповідача не направлялися у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України. Згідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). У зв'язку із тим, що відповідач добровільно не погасив податковий борг у розмірі 4707,50грн., позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму боргу у судовому порядку.
Ухвалою суду від 21.08.2014 року відповідачу було запропоновано у 10-денний строк з моменту отримання даної ухвали надати до суду письмові заперечення на позов або заяву про визнання позову (а.с.1).
Відповідач у встановлений судом строк ні заперечень, ні заяви про визнання позову не надав, про відкриття скороченого провадження по даній справі був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.(а.с. 28).
У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 23.03.2005р. за адресою: АДРЕСА_1 та з 22.12.2006р. знаходиться на податковому обліку як платник податків у Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за № 13962, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 21.07.2014р., ідентифікаційними та реєстраційними даними платника податків (а.с.6-8).
Згідно розрахунку податкового боргу відповідача станом на 04.08.2014р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом на загальну суму 4707,50грн. (а.с.5).
Зазначений борг виник внаслідок того, що 06.08.2012р. податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011рік та за І квартал 2012року, за результатами якої складено акт №848/1710/НОМЕР_1 від 06.08.2012р., за висновками якого було встановлено порушення п.п. 49.18.2, п.п.49.18.5 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України України, а саме: платником податків у строк до 09.02.2012р. та до 10.05.2012р. своєчасно не подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011рік та за І квартал 2012року відповідно (а.с.18-19).
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003781710 від 20.08.2012р., за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 340,00грн. (а.с. 20).
Вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 20.08.2012р., що підтверджується копією корінця відповідного податкового повідомлення-рішення (а.с.20).
Згідно наявних в матеріалах справи документів, вбачається, що з урахуванням часткової сплати відповідачем боргу у сумі 170,00грн., податковий борг відповідача по податковому повідомленню-рішенню №0003781710 від 20.08.2012р зменшився та склав 170,00грн. (а.с.5).
Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Таким чином, з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (20.08.2012 року), податковий борг за податковим повідомленням-рішенням №0003781710 від 20.08.2012р. виник у відповідача з 31.08.2012 року.
Судом також встановлено, що податковим органом 05.02.2013р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства відповідача за період з 01.04.2012р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт №402/172.2250911767 від 05.02.2013р., за висновками якого було встановлено порушення п.177.1, п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України України в результаті чого підлягає донарахуванню податок на доходи фізичних осіб за 2012рік в сумі 3630,00грн. (а.с.10-15).
На підставі вказаного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000141720 від 13.02.2013р., за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 3630,00грн. - за основним платежем та 907,50грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 16).
Вищевказане податкове повідомлення-рішення було вручено відповідачеві 13.02.2013р., що підтверджується копією корінця вище вказаного податкового повідомлення-рішення (а.с.16).
У відповідності до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України та з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (13.02.2013р.), податковий борг за податковим повідомленням-рішенням №0000141720 від 13.02.2013р. виник у відповідача з 24.02.2013 року.
Згідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.
Так, на виконання вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було вручено відповідачу під підпис податкову вимогу №689 від 06.09.2012р. на суму 570,00грн., що підтверджується копією корінця податкової вимоги (а.с.22).
Зазначена податкова вимога залишилися не виконана відповідачем у встановлені законодавством строки.
У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.
Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідач доказів погашеня податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями №0003781710 від 20.08.2012р. та №0000141720 від 13.02.2013р. суду не надав, також не надав і доказів оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень у встановленому законодавством порядку.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4707,50грн. - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - в дохід Державного бюджету України (р/р 35219003013195, УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38657960) - податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 4707грн. 50 коп. (чотири тисячі сімсот сім гривень 50коп.).
Постанова підлягає негайному виконанню у відповідності до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію постанови направити Управлінню з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців для внесення державним реєстратором відповідного запису до ЄДРПОУ згідно до вимог ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва
Судове рішення № 41430067, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 15.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/12608/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: