Постанова № 41429535, 17.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2014 року м. Київ К/800/38736/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів ЛанченкоЛ.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013

у справі№ 2а-12090/12/2070

за позовомПублічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель»

до Спеціалізованоїдержавної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківськійобласті,

простягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Завод «Південкабель» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованоїдержавної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області про стягнення на користь ПАТ «Завод «Південкабель» з державного бюджету в особі ГУ ДКСУ в Харківській області бюджетного відшкодування за травень 2012 року у розмірі 2180908,00 грн. та пені у сумі 32495,52 грн. за прострочку погашення заборгованості бюджету з 01.09.2012 по 31.10.2012 включно, стягнення з місцевого бюджету на користь позивача судових витрат у сумі 2146,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013,позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету Українив особі Головного управління Державної казначейської служби по Харківській області на користь Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» бюджетну заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 2180908,00 грн. У задоволенні позову щодо стягнення пені у сумі 32495,52 грн. по заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість відмовлено.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2012 виправлено описку, допущену в постанові Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 року, а саме: в другому абзаці резолютивної частини постанови замість неправильного періоду «квітень 2012 року» зазначено правильний- «травень 2012 року».

Публічне акціонерне товариство «Завод «Південкабель» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення в часині вирішення вимог про стягнення з держбюджету пені у сумі 32495,52 грн. згідно з розрахунком в позовній заяві за прострочення61 день (з 01.09.2012 по 31.10.2012) сплати бюджетної заборгованості відшкодування ПДВ у сумі 2180908,00 грн. та постановити в цій частині нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на порушення судами норми матеріального права: п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України, яка, на його думку, є нормою прямої дії і передбачає безумовне нарахування пені на суму бюджетної заборгованостіпо відшкодуванню податку на додану вартість.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014 касаційна скарга Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» залишена без задоволення, постановаХарківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 та ухвалаХарківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 за заявою позивача адміністративну справу№ 2а-12090/12/2070допущено до провадження для перегляду Верховним Судом України.

Постановою Верховного Суду України від 03.06.2014 заяву Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» про перегляд судового рішення Верховним Судом України задоволено частково. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21.01.2014 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС було подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2012 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку ПДВ у сумі 2 180 908,00 грн. (ряд. 23); довідку щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 2 180 908,00 грн.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ "ЗАВОД ПІВДЕНКАБЕЛЬ" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за квітень 2012 року у розмірі 2 180 908,00 грн., від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за травень 2012 року у розмірі 6 147 370,00 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за травень 2012 року у розмірі 2 180 908,00 грн., за результатами якої складено відповідну Довідку № 329/40-028/00214534 від 17.08.2012 року, якою ПАТ «Завод Південкабель» було підтверджено суму бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за травень 2012 року на загальну суму 2 180 908,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перший відповідач - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС не надала до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновок на відшкодування позивачу суми ПДВ у розмірі 2 180 908,00 грн., заявленої у податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року, відтак суму бюджетноїзаборгованості з ПДВ за травень 2012 року у розмірі 2 180 908,00 грн. позивачу органом Державного казначейства не перераховано.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову про стягнення пені у сумі 32 495,52 грн. на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ виходив з того, що у Головного управління Державного казначейства України у Харківській області були відсутні підстави для перерахування на рахунок позивача суми бюджетного відшкодування за вказаний період, оскільки СДПІ ВПП у м.Харкові не надано до органу Державного казначейства України у Харківській області висновок щодо підтвердження сум бюджетного відшкодування.

Суд касаційної інстанції вважає судові рішенні судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позову про стягнення пені у сумі 32 495,52 грн. на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ помилковими з огляду на наступне.

Судова колегія суду касаційної інстанції виходить з того, що судові рішенні попередніх судових інстанцій в частині стягнення на користь позивача з Державного бюджету Українив особі Головного управління Державної казначейської служби по Харківській області бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за травень 2012 року у розмірі 2 180 908, 00 грн. відповідачами не оскаржені, відтак факт наявності бюджетної заборгованості з відшкодування позивачу податку на додану вартість за травень 2012 року у розмірі 2180908,00 грн. є встановленим судами попередніх судових інстанцій і не є предметом касаційного оскарження у цій справі.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з пунктом 200.11 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 ПКУкраїни орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Судами попередній інстанцій встановлено, що СДПІ за результатами перевірки визнала право Товариства на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердила достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте не подала у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

На підставі аналізу зазначених норм колегія суддів дійшла такого правового висновку.

У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзноїперевірок, цей орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом п'яти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПКстроків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Верховний Суд України, направляючи справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції, у постанові від 03.06.2014 в розглядуваній справі, зазначив, що неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України є обов'язковими для всіх судів України, які, своєю чергою, зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.

Судова колегія Вищого адміністративного суду, приймаючи до уваги правові висновки Верховного Суду України щодо безспірного права платника податку на отримання пені на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, зазначає, що невиконання суб'єктом владних повноважень свого обов'язку щодо подання у п'ятиденний строк після закінчення перевірки органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не може позбавити платника податку права на нарахування та стягнення пені.

До того ж Податковим кодексом України не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості з ПДВ, здійснюється лише після фактичного отримання платником податків суми такої заборгованості, що, своєю чергою, спростовує доводи СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС про те, що механізм розрахунку пені та її розмір пов'язаний із фактичним повним погашенням заборгованості.

Відповідач проти розміру та розрахунку пені у сумі 32495,52 грн. на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ за період з 01.09.2012 по 31.10.2012, який проведений позивачем у позовній заяві, заперечень не надавав.

Щодо розрахунку пені у сумі 32495,52 грн. на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, яка нарахована за період з 01.09.2012 по 31.10.2012, суд касаційної інстанції зазначає, що такий розрахунок проведений відповідно до положень пункту200.23 статті 200 ПК України

Зважаючи на викладене, суд касаційної інстанції знаходить доводи касаційної скарги обґрунтованими.

Виходячи з того, що оскаржувані судові рішення є помилковими тільки в частині відмови в задоволенні позовних вимог простягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, в сумі 32495,52 грн., суд касаційної інстанції вважає за правильне їх змінити шляхом викладення резолютивної частини постанови суду першої інстанції в редакції, за якою позову буде задоволено і в цій частині.

Відповідно положень частини 6 статті 94 КАС України суд касаційної інстанції у разі зміни судових рішень змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У касаційній скарзі позивач просить стягнути з місцевого бюджету на свою користь судові витрати в сумі 421,50 грн. за подання апеляційної та касаційної скарг.

З огляду на те, що судом касаційної інстанції було ухвалене судове рішення на користь позивача у справі, суд має присудити всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2012 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1073 гривні (ст.13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 № 4282-VI).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 за подання адміністративного позову майнового характеру ставка становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (107,30 грн.) та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат (2146 грн.).

Згідно з платіжним дорученням від 31.10.2012 № 1426 позивач правильно сплатив максимальну ставку судового збору, що становила 2146,00 грн.

Оскільки в результаті зміни судових рішень позов задовольняється повністю, то в резолютивній частині постанови суду першої інстанції слід зазначити про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судових витрат за подання позову в повному обсязі - в сумі 2146 грн.

Пунктом 2 частини третьої статті 4 цього Закону за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду у разі подання позовної заяви майнового характеру сплачується 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Пунктом 3 частини третьої статті 4 цього Закону за подання до суду касаційної скарги на рішення суду у разі подання позовної заяви майнового характеру сплачується 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Враховуючи, що у справі подано позовну заяву майнового характеру, а оспорювана сума становить 32495,52 грн., мінімальна ставка за подання позову в цій частині становить 107,30 грн., за подання апеляційної скарги - 53,65 грн., за подання касаційної скарги - 75,11 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 18.12.2012 №1705 позивачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 162,48 грн., авідповідно до платіжного доручення від 05.03.2013 № 357 за подання касаційної скарги -в сумі 227,47 грн.Отже, судовий збір за подання апеляційної та касаційних скарг сплачений позивачем у більшому, ніж належало до сплати, розмірі.

Враховуючи наведене, присудженню з Державного бюджету підлягають здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі, що підлягав сплаті при поданні апеляційної та касаційної скарг, а саме: в сумах 53,65 грн. та 75,11 грн. відповідно.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012та ухвалуХарківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013 змінити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 викласти в такій редакції:

«Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету Українина користь Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 2180908,00 грн. (два мільйони сто вісімдесят тисяч дев'ятсот вісім гривень).

Стягнути з Державного бюджету Українина користь Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель»пеню, нараховануна суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість,в сумі 32495,52 грн. (тридцять дві тисячі чотириста дев'яносто п'ять гривень 52 коп.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень).»

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі в сумі 53,65 грн. (п'ятдесят три гривні 65 коп.) та за подання касаційної скарги в сумі 75,11 грн. (сімдесят п'ять гривень 11 коп.).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України в порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун