Ухвала суду № 41429494, 16.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Київ К/800/39304/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Веденяпіна О.А., Сіроша М.В., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області (яка є правонаступником Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014 року

у справі № 804/2049/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекспром"

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС

про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 березня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2014 р. задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекспром", визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000832200 від 15.10.2012р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3181087, 50 грн., в.ч. за основним платежем збільшення на 3030702,5 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 150385 грн., та № 0000842200 від 15.10.2012 року за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1495789,91грн., в т.ч. за основним платежем 1220549,63 грн., та за штрафними санкціями 275240,28 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ „Алекспром" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року.

Актом перевірки встановлено порушення: підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, підпункту 14.1.27 і 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 і 44.2 статті 44, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 3030702,8 грн.; підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 14.1.181пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України неправомірно занижено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет всього у сумі 1220549,56 грн.; підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164, пункт 168.1 статті 168 та пункт 177.6 статті 177 Податкового Кодексу України, в результаті донараховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 2599,50 грн., п.3.6 Наказу ДПА України від 24.12.2010 року №1020 Про порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку та п.176.2 статті 176 Податкового Кодексу України.

Підставою для такого висновку податкового органу слугували факти відсутності основних фондів, персоналу, складів у контрагента ПП «Дніпрокомплект», по взаємовідносинам з яким позивачем незаконно сформовано податковий кредит, оскільки господарські операції фактично не реалізовувались, що встановлено актом перевірки ДПІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області Державної податкової адміністрації України від 07.03.2012р. № 1118/48/23-206/25018797 „Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП „Дніпрокомплект" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р.", яким встановлені порушення ПП „Дніпрокомплект" та визнано нікчемними правочини за період з 01.04.11р. по 30.09.11р. по встановлених порушеннях за переліком контрагентів. Крім того, під час перевірки позивача встановлена відсутність товаро-транспортних накладних, документів про отримання товару, сертифікатів походження та якості моторного палива та бензолу, що також свідчить про нереальність господарських операцій.

На підставі зазначеного акту прийняті податкові повідомлення-рішення №0000832200 від 15.10.2012р., яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3181087, 50 грн., в.ч. за основним платежем збільшення на 3030702,5 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 150385 грн., та № 0000842200 від 15.10.2012 року за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 1495789,91грн., в т.ч. за основним платежем 1220549,63 грн., та за штрафними санкціями 275240,28 грн.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, позовні вимоги задовольнив, визнав протиправним і скасував спірні податкові повідомлення-рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, суди зазначили безпідставність висновків податкового органу, оскільки під час перевірки та суду були надані первинні, розрахункові та інші документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом та спростовують висновки податкового органу про порушення позивачем ст.ст. 138.2. статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, статей 198, 200, 201 Податкового кодексу України.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів, зазначаючи наступне.

Податковим органом зазначено про порушення позивачем приписів податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та витрат, що призвело до заниження податку на додану вартість та податку на прибуток.

Порядок формування податкового кредиту та бази оподаткування податком на прибуток встановлений Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.138.2 ст. 138, - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 ст. 139 ПК України, - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.п.14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно зі п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.п. 198.6 цього кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Підпунктом 185.1 ст. 185 цього кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Аналіз вищенаведених вимог податкового законодавства свідчить, що правильність податкового обліку залежить від наявності належним чином оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вимоги до них встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», якою передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач - ТОВ «Алекспром», зареєстровано та знаходиться на податковому обліку з 2003 р.

Між позивачем, як покупцем та ТОВ «Дніпрокомплект», як постачальником укладено договори поставки: № 150401 від 15.04.2011 р., та № 200901 від 20.09.2011 р., згідно яких передбачено поставка нафтопродуктів, в т.ч. компоненту моторного палива альтернативного. Фактичне їх виконання підтверджується податковими та податковими накладними, розхідними накладними, товаро-транспортними накладними, актами приймання-передачі товару, посвідченнями якості товару, актами прийому-передачі товару. Оплата за придбаний товар підтверджується банківськими виписками.

Позивач користується на правах оренди комплексом з первісної переробки вуглеводневої сировини продуктивністю до 20 тис.т. на рік, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, п.Губиних-а-1, вул. Берегового 37, що підтверджується договором оренди № 29-09 від 29.09.2010р., укладеного між ТОВ „ПромАгроСервіс" та ТОВ „Алекспром".

Згідно договорів оренди транспортного засобу, вбачається, що позивач володіє більш ніж 10 одиницями транспортних засобів для перевезення вантажу. Позивачем продукція виробляється на підставі чинних технічних умов та наявних дозволів.

Суди правильно встановили, що вказані первинні документи належним чином оформлені та містять всі необхідні реквізити, та правильно прийшли до висновку про відсутність порушень, зазначених в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях. Вказані висновки не спростовані відповідачем.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №2а/0470/6828/12 від 31.07.2012 року за позовом ПП „Дніпрокомплект" до Дніпродзержинської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС, адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області №0000362301 від 20.03.2012 року. Визнано протиправними дії ДПІ у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області щодо висновків, викладених в акті перевірки №1118/48/23-206/25018797 від 07.03.2012 року „Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП „Дніпрокомплект" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період 01.04.2011р. по 30.09.2011р." про порушення ПП „Дніпрокомплект" законодавств за переліком.

Крім того, доводи податкового органу про винність посадових осіб ТОВ «Алекспром» ОСОБА_1, та ОСОБА_2 в скоєнні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 163-3 КУпро АП за невиконання законних вимог щодо надання документів, необхідних для перевірки, спростовуються наявними в матеріалах справи постановами Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 квітня 2013 р., якими провадження по адміністративним справам закрито на підставі п.1 ст. 247 КУпроАП в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-3 КУпроАП (справа № 33/774/277/13, № 33/774/276/13).

Враховуючи встановлені обставини та наведені вище положення Податкового кодексу України - юридично правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Відповідно до статті 224 КАС України, - суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.03.2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2014 року

у справі № 804/2049/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.П. Юрченко Судді(підпис)О.А.Веденяпін (підпис)М.В.Сірош