Ухвала суду № 41429406, 16.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2014 року м. Київ К/800/40116/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Веденяпіна О.А., Сіроша М.В., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2014 року

у справі №802/812/14-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Козятинхліб"

до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Козятинхліб" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 19.12.2013 року № 0001382200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1195007, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 597503, 00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. На обґрунтування доводів податковий орган зазначає, що під час перевірки здійснення фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Селищанське», ТОВ «Гермес-Агро» встановлено незаконне формування податкового кредиту, оскільки не можливо фактично підтвердити реальне виконання угод із-за відсутності у постачальників трудових ресурсів, складів, відсутність ділової мети та необхідного обсягу цивільної дієздатності, не встановлено яким чином транспортувався товар, не доведено, що операції з придбання товарів по ланцюгу постачання мали реальний характер.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційної скарги вважає, що вона є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що посадовими особами ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Козятинхліб» з питань достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання у ТОВ «Вторметекспорт» та податкового зобов'язання з податку на додану вартість при подальшій реалізації за період з 01.11.2012 р. по 30.06.2013 р.; достовірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні операцій з придбання у ТОВ «Гермес-Агро» та ТОВ «Селищанське» та податкового зобов'язання з податку на додану вартість при подальшій реалізації за період з 01.09.2012 р. по 01.10.2013 р., за результатами якої складено акт від 02.12.2013 року № 83/22/00375757, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.1, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 1224074.00 грн. та встановлено завищення податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету на суму 29067, 00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 19.12.2013 року № 0001382200, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1195007, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 597503, 00 грн.

З акта перевірки вбачається, що підставою для нарахування позивачу податкових зобов'язань з ПДВ слугували твердження перевіряючих про порушення позивачем Податкового кодексу України, що стало наслідком відображення в податковому обліку платника придбання сільськогосподарської продукції (гороху, сої) по отриманих документах постачальників, що не підтверджують фактичність здійснення операцій, оскільки відсутні товаро-транспорті накладні, інші первинні документи первинного обліку, а також збитковість операцій. Крім того, податковий орган дійшов до такого висновку, використавши акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 13.09.2013 р. № 951/22.8-15/30127924 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вторметекспорт», яким встановлено порушення ст.ст. 203, 215, 216, 662, 655, 656 ЦК України по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання за рахунок ТОВ «К-В-С», ТОВ «Вернон Шиппінг». Відповідач зазначив, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Козятинхліб» по взаємовідносинам з ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Селищанське», ТОВ «Гермес-Агро» здійснювалась поза межами правового поля, та проведена з метою отримання позивачем податкової вигоди у вигляді мінімізації сплати ПДВ.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, позовні вимоги задовольнив, визнав протиправним і скасував спірне податкове повідомлення-рішення. Постановою суду апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції змінено, а саме виключено абзац 4 з резолютивної частини, відповідно до якого було стягнуто з Державного бюджету України на спеціальний рахунок Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 4384,80 грн. шляхом його безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області. В іншій частині постанова суду залишена без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суди зазначили безпідставність висновків податкового органу, оскільки під час перевірки та суду були надані первинні, розрахункові та інші документи, які повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом та спростовують висновки податкового органу про порушення позивачем статей 198, 200, 201 Податкового кодексу України.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів, зазначаючи наступне.

Податковим органом зазначено про порушення позивачем приписів податкового законодавства при формуванні податкового кредиту за наслідками фінансово-господарських операцій, що призвело до заниження податку на додану вартість.

Згідно з п.п.14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно зі п.п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

У відповідності до п.п. 198.6 цього кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПК України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Підпунктом 185.1 ст. 185 цього кодексу визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Аналіз вищенаведених вимог податкового законодавства свідчить, що правильність податкового обліку залежить від наявності належним чином оформлених первинних документів, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Вимоги до них встановлені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», якою передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство «Козятинхліб», зареєстровано та знаходиться на податковому обліку з 1996 р.

Між ПАТ «Козятинхліб» (покупець) та ТОВ «Вторметекспорт» (постачальник) укладено договір поставки №12/10 від 12.10.2012 р., на підставі якого позивачем придбано горох 2 класу, що підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі, податковими накладними. Згідно договору комісії від 12.10.2012 р. придбаний ПАТ «Козятинхліб» горох був переданий (комісіонеру) ТОВ «Ферко» для реалізації на експорт, що підтверджується додатком до договору від 12.10.2012 р., актами прийому-передачі від 20.11.2012 р. та від 24.12.2012 р., додатковими угодами від 25.11.2012 р. та від 07.02.2013 р. Експорт гороху підтверджується ЗЕД контрактом від 14.11.2012 р. та вантажно-митними деклараціями від 11.12.2012 р., 06.02.2013 р., звітами комісіонера про виконання робіт від 31.01.2013 р., від 07.02.2013 р. , податковими накладними №185, №197 від 31.01.2013 р., №78 від 07.02.2013 р. Також, між ПАТ «Козятинхліб» (покупець) та ТОВ «Вторметекспорт» укладено договір поставки №16/11 від 16.11.2012 р., на придбання гороху 2 класу, що підтверджується видатковою накладною №1818 від 07.12.2012 р., податковою накладною №9 від 07.12.2012 р., актом прийому-передачі від 07.12.2012 р., видатковою накладною №1831 від 17.12.2012 р., актом прийому-передачі від 17.12.2012 р., податковою накладною №22 від 17.12.2012 р.

16.11.2012 р. між ПАТ «Козятинхліб» (комітент) та ТОВ «Ферко» (комісіонер) укладено договір комісії №4, з метою реалізації на експорт з України товар, що належить комітенту, а саме: горох 2 класу в кількості 700 тонн продано ТОВ «Ферко» на експорт на користь позивача, що підтверджується договором комісії від 16.11.2012 р., додатком від 16.11.2012 р., актами передачі від 07.12.2012 р. та від 17.12.2012 р., додатковими угодами від 07.02.2013 р. та від 16.01.2013 р., актом повернення від 07.02.2013 р., ЗЕД контрактом від 06.12.2012 р. та вантажно-митними деклараціями від 15.01.2013 р. та 06.02.2013 р., звітом комісіонера від 08.02.2013 р. , податковими накладними №№ 79, 252 від 08.02.2013 р.

Крім того, 10.10.2012 р. між ПАТ «Козятинхліб» (покупець) та ТОВ «Селищанське» (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №11 від 10.10.2012 р. сої для технічних потреб. Відповідно до п.4.1 договору постачання товару здійснюється на умовах EXW (франко склад) ТОВ «Вектор Ойл Трейд» (вул. Советская, 1А, с. Пеньківка, Шаргородський район, Вінницька область, 23521). Реальність виконання угоди підтверджується актом прийому-передачі №1 від 31.10.2012 р., видатковою накладною від 31.10.2012 р., податковою накладною №11/2 від 31.10.2012 р., видатковою накладною від 16.11.2012 р. та податковою накладною від 16.11.2012 р. Зазначена у складських квитанціях адреса: м.Одеса, вул. Базарна, 95/5 - це юридична адреса ТОВ «Вектор Ойл Трейд».

08.10.2012 р. між ТОВ «Гермес Агро» (продавець) та ПАТ «Козятинхліб» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №26 сої для технічних потреб, не кормової. Відповідно до п.4.1 договору постачання товару здійснюється на умовах EXW (франко склад) ТОВ «Вектор Ойл Трейд» (вул. Советская, 1А, с. Пеньківка, Шаргородський район, Вінницька область, 23521). Факт передачі товару підтверджується актом прийому-передачі від 16.11.2012 р., видатковою накладною №188 від 16.11.2012 р., податковою накладною від №199 від 16.11.2012 р.

В подальшому, придбана ПАТ «Козятинхліб» соя у ТОВ «Селищанське» та ТОВ «Гермес Агро» відповідно до договору комісії №1/10 від 10.10.2012 р. реалізована на експорт комісіонером ТОВ «Вектор Ойл Трейд», що підтверджується додатком №1 до договору комісії №1/10 від 10.10.2012 р., актами прийому-передачі від 31.10.2012 р., 16.11.2012 р., ЗЕД контрактом від 09.11.2012 р. та вантажно-митною декларацією від 09.11.2012 р., актом виконаних робіт від 30.11.2012 р., звітом комісіонера від 30.11.2012 р.

Факт надання комісіонером ТОВ «Вектор Ойл Трейд» послуг на користь ПАТ «Козятинхліб» підтверджується податковою накладною №79 від 30.11.2012 р. Перехід права власності на придбану сою підтверджується складськими квитанціями. Зберігання сої на складі передбачалось договором складського зберігання №66 від 31.10.2012 р. Оплата за даним договором підтверджується платіжними дорученнями, виписками з рахунків банківської установи та даними бухгалтерського обліку.

Доводи податкового органу про відсутність товаро-транспортних накладних як доказу про реальне постачання товару спростовується тим, що фактично товар не перевозився, а його приймання-передача відбувалась на складі.

Суди правильно встановили, що вказані первинні документи належним чином оформлені та містять всі необхідні реквізити, та правильно прийшли до висновку про відсутність порушень, зазначених в акті перевірки та податкових повідомленнях-рішеннях. Вказані висновки не спростовані відповідачем.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вище положення Податкового кодексу України - юридично правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Відповідно до статті 224 КАС України, - суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області - залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 травня 2014 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2014 року у справі №802/812/14-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.П. Юрченко Судді(підпис)О.А.Веденяпін (підпис)М.В.Сірош