Ухвала суду № 41429366, 22.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/11880/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року

у справі № 2а-14393/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустріяальянссервіс ЛТД»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва

про визнання неправомірними дій, визнання незаконним та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій ДПІ у Оболонському районі м. Києва, скасування та нечинним рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва, яке оформлене актом від 27 серпня 2010 року № 140/29-306, про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» та зобов'язання ДПІ у Оболонському районі м. Києва поновити реєстрацію ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» як платника податку на додану вартість (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 08 листопада 2010 року).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії ДПІ у Оболонському районі м. Києва щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД». Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва, яке оформлене актом № 140/29-306, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, складеним ДПІ у Оболонському районі м. Києва 27 серпня 2010 року. Зобов'язано ДПІ у Оболонському районі м. Києва розглянути питання щодо поновлення реєстрації ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» як платника податку на додану вартість.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Оболонському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» з 29 квітня 2005 року зареєстроване як юридична особа за адресою: 04074, м. Київ, вул. Сокальська,4.

Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100135576 форми № 2-ПДВ на бланку серії НБ №168776 ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» 22 серпня 2008 року було зареєстроване платником податку на додану вартість.

27 серпня 2008 року комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 25 серпня 2010 року № 59-р, було прийняте рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» відповідно до підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв'язку з відсутністю ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» за адресою місцезнаходження, що підтверджено довідкою про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків № 9114/26-05 від 13 квітня 2010 року, про що було складено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 140/29-306.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що анулювання реєстрації та свідоцтва платника податку на додану вартість з підстав порушення позивачем порядку реєстрації суб'єктів господарювання є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Питання анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість визначено пунктом 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин). Зокрема, відповідно до зазначеного Закону наказом ДПА України від 01 березня 2000 року № 79 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Згідно пункту 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом; б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання); в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин; г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 8 1 цього Закону; ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання; д) установчі документи особи, зареєстрованої як платник податку, за рішенням суду визнані недійсними; е) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням. Анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б» - «е» цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Цьому положенню відповідають приписи пункту 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79.

Відповідно до підпункту 25.2.1 підпункту 25.2 пункту 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01 березня 2000 року № 79 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б» - «ґ» пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема: акта або довідки підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону); реєстру (переліку) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за дванадцять послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність у таких деклараціях (податкових розрахунках) оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до органу державної податкової служби, загальні обсяги оподатковуваних поставок звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку); повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру, відомостей з ЄДРПОУ чи інших державних реєстрів, якими підтверджується припинення (ліквідація) юридичної особи, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, представництва нерезидента (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону); судового рішення, повідомлення державного реєстратора, відомостей з Єдиного державного реєстру щодо скасування державної реєстрації платника податку або визнання недійсними змін до установчих документів (підстава - підпункт «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону).

Відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України та абзацу 6 статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).

Згідно частин 1, 3 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 27 січня 2010 року між ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» та ТОВ «Інформаційно-юридичний центр «ЮВІТО»» було укладено договір про співробітництво № 60/4, відповідно до умов якого ТОВ «Інформаційно-юридичний центр «ЮВІТО»» надає позивачу у тимчасове користування приміщення загальною площею 10м2, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Сокальська, 4, яке використовується ТОВ «Інформаційно-юридичний центр «ЮВІТО»» для надання ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» комплексу послуг з інформаційного обслуговування юридичних реквізитів ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» за адресою: м. Київ, вул. Сокальська, 4.

Також, судами було встановлено, що місцезнаходженням ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» з 01 березня 2009 року була адреса: м. Київ, вул. Червоноармійська, 23-Б, другий поверх, блок «б», к. 46, згідно договору оренди (найму) № 29/09 нежитлового приміщення, укладеного із ЗАТ «Український промислово-фінансовий концерн «Славутич», а з 19 серпня 2010 року - м. Київ, вул. Вишгородська, 14, згідно договору № 11/2, укладеного з ТОВ «Юридична компанія «ЮВІТО»».

Вказані обставини знайшли своє підтвердження у акті позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» з питань достовірності декларування залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2009 року, результати якої оформлені актом ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 234/23-2/33543930 від 06 травня 2010 року (арк. справи 43-50).

Також, матеріали справи місять реєстраційну картку (за формою № 6-підтвердження) про підтвердження відомостей про юридичну особу ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29 червня 2010 року, що свідчить про виконання позивачем покладеного на нього обов'язку , визначеного положеннями статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (арк. справи 14-15).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що анулювання реєстрації та свідоцтва платника податку на додану вартість з підстав порушення позивачем порядку реєстрації суб'єктів господарювання є безпідставним.

Крім іншого, як вбачається з оспорюваного рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва, яке оформлене актом № 140/29-306 від 27 серпня 2010 року, підставою для анулювання реєстрації платником податку на додану вартість податковий орган визначив підпункту «ґ» пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Разом з цим, в оспорюваному акті № 140/29-306, який складений 27 серпня 2010 року, вказано, що ТОВ «Будіндустріяальянссервіс ЛТД» не подає податкові декларації з податку на додану вартість з 01 червня 2010 року.

При цьому, судами попередніх інстанцій було встановлено, позивачем подавались до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, проте податкова звітність не приймалась ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про неправомірність оспорюваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке оформлене актом, висновки якого спростовуються матеріалами справи, з урахуванням того, що в ході розгляду справи доказів на підтвердження протилежного відповідач також не представив.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Оболонському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна