Ухвала суду № 41429358, 15.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/464/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року

у справі № 2а-11271/10/2670

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолоджігруп»

третя особа: Шевченківська районна у місті Києві державна адміністрація

про припинення юридичної особи та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації,-

В С Т А Н О В И Л А :

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолоджігруп» 9далі - відповідач), за участі третьої особи - Шевченківської районної державної адміністрації (далі - третя особа) про припинення юридичної особи та визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ТОВ «Технолоджігруп» від 20 жовтня 2009 року №10741020000034845 через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, з моменту його внесення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2010 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 жовтня 2009 року Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією було здійснено державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Технолоджігруп», місцезнаходження: м. Київ, вул. О.Довженка, 18, код 36800209, про що зроблено запис за № 10741020000034845.

ТОВ «Технолоджігруп» взято на облік у Шевченківському районі м. Києва як платника податків.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вимога про ліквідацію юридичної особи з підстав порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, може бути пред'явлена до суду лише органом, що здійснює державну реєстрацію, з урахуванням того, що доказів неподання товариством податкової звітності протягом року податковим органом не надано.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням вимог податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтями 38 та 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а лише в тих, коли діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Позивач підставою для постановлення судового рішення при припинення юридичної особи визначив частину 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

В обґрунтування позову посилався на те, що засновник товариства не має відношення до його фінансово-господарської діяльності, яка спрямована на завдання шкоди економічним інтересам держави і ведеться від імені товариства невстановленими особами.

Враховуючи те, що податковий орган не довів в судах попередніх інстанцій існування вказаних ним обставин, не надав доказів неподання товариством протягом року податкових декларацій, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку. З яким погоджується суд касаційної інстанції, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

За таких обставин, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2010 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна