Ухвала суду № 41429098, 30.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2014 року м. Київ К/800/50070/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),

Бутенка В.І.,

Олендера І.Я.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до комунального закладу "Центральної міської медико-соціальна експертна комісія" Севастопольської міської державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 17 липня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до комунального закладу "Центральної міської медико-соціальна експертна комісія" Севастопольської міської державної адміністрації, у якому просив:

- визнати незаконним рішення комунального закладу "Центральна міська медико-соціальна експертна комісія" Севастопольської міської державної адміністрації про відсутність у позивача медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним управлінням, що відображене в акті засвідчення комунального закладу "Центральна міська медико-соціальна експертна комісія" Севастопольської міської державної адміністрації від 12 листопада 2012 року №26;

- скасувати рішення комунального закладу "Центральна міська медико-соціальна експертна комісія" Севастопольської міської державної адміністрації про відсутність у позивача медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним управлінням, що відображене в акті засвідчення комунального закладу "Центральна міська медико-соціальна експертна комісія" Севастопольської міської державної адміністрації від 12 листопада 2012 року №26;

- зобов'язати комунальний заклад "Центральна міська медико-соціальна експертна комісія" Севастопольської міської державної адміністрації прийняти рішення про наявність у позивача медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним управлінням відповідно до підпункту "а" пункту 6 Переліку медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням; встановити строком надання суду письмового звіту про виконання постанови один місяць з дня набрання постановою суду законної сили.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 17 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року, позивачу відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, ОСОБА_3 звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з довідкою комунального закладу "Центральна міська медико-соціальна експертна комісія" Севастопольської міської державної адміністрації серії 4-08 АД №009359 від 23 лютого 2012 року ОСОБА_3 було встановлено безстроково третю групу інвалідності, причина інвалідності - інвалід з дитинства, позивачу протипоказана тяжка, помірна фізична праця, тривале перебування на ногах, тривала ходьба; може працювати за спеціальністю в кабінетних умовах без додаткових навантажень.

Відповідно до витягу із акту огляду у МСЕК серії 7-66 КА № 0189102 від 17 лютого 2006 року, діагноз позивача - дитячий церебральний параліч нижній спастичний парапарез з помірним порушенням функції нижніх кінцівок та ходи.

ОСОБА_3 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної державної адміністрації міста Севастополя за отриманням автомобіля з ручним керуванням. У зв'язку з цим його було направлено на огляд ЦМ МСЕК міста Севастополя.

Згідно з випискою із акту огляду МСЕК від 12 листопада 2012 року по визначенню медичних показань для забезпечення інвалідів автомобілями серії СЕВ-А8 № 000147, медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням у позивача не має.

Листом комунального закладу "Центральна міська медико-соціальна експертна комісія" Севастопольської міської державної адміністрації від 13 листопада 2012 року №678 позивача повідомлено, що у нього немає медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням, так як виявлена у позивача патологія зі сторони центральної нервової системи та опорно-рухового апарату помірно ускладнюють пересування позивача. Роз'яснено, що дитячий церебральний параліч - це термін, що поєднує групу непрогресуючих захворювань головного мозку, що виникли внаслідок недорозвитку або пошкодження структур мозку в антенатальному, інтранатальному та раніше постнатальному періодах, що характеризуються руховими розладами, порушенням пози, мовлення, психіки. Ступень прояви функціональних порушень при цьому захворюванні коливаються від мінімальних до гостро виражених. Саме поняття "параліч" означає втрату людиною здатності пересуватись.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України «Про автомобільний транспорт», Переліком медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 січня 1995 року №13 (далі - Перелік №13), Переліком захворювань і вад, при яких особа не може бути допущена до керування відповідними транспортними засобами, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24 грудня 1999 року №299 (далі - Перелік №299), Порядком забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року №999 (далі - Порядок №999).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з пунктом 6 Переліку №13 визначено такі медичні показання - паралічі та парези нижніх кінцівок, що значно утруднюють пересування: а) параліч чи виражений парез однієї нижньої кінцівки; б) геміплегія чи виражений геміпарез; в) параплегія, виражений парапарез, виражений парез обох стоп; виражений парез стопи та параліч іншої стопи; г) виражена атаксія, виражений гіперкінетичний або аміостатичний синдроми.

Порядком №999 визначено механізм забезпечення легковими автомобілями, зазначеними в абзаці шостому статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - автомобіль), інвалідів, зокрема дітей-інвалідів, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано (далі - місце реєстрації) в Україні в установленому законодавством порядку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 31 Порядку №999 автомобілями на пільгових умовах з оплатою 30 відсотків їх вартості забезпечуються: за 30 відсотків вартості отримують автомобілі законні представники (за відсутності в них протипоказань до керування автомобілем та наявності посвідчення на право керування автомобілем) недієздатних інвалідів з дитинства, дітей-інвалідів та інваліди з дитинства (з передачею права користування автомобілем члену сім'ї, який зареєстрований за місцем реєстрації інваліда) внаслідок дитячого церебрального паралічу, прогресуючої дистрофії (міотрофії, аміотрофії), з вираженими наслідками перенесених органічних захворювань, травмами головного або спинного мозку (тетрапарез, геміпарез), які не можуть самостійно пересуватися, за наявності у таких інвалідів, дітей-інвалідів медичних показань для забезпечення автомобілем з ручним керуванням.

Згідно листа Міністерства охорони здоров'я України від 22 листопада 2012 року діагноз про ступень порушення функції нижніх кінцівок є вирішальним при прийнятті рішення щодо наявності медичних показань на право одержання інвалідом автомобіля.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до висновків комунального закладу "Центральна міська медико-соціальна експертна комісія" Севастопольської міської державної адміністрації у позивача помірно виражений парез правої верхньої та нижніх кінцівок внаслідок ДЦП з помірно вираженим порушенням статико-динамічної функції.

Враховуючи, що вирішальним при прийнятті рішення щодо наявності медичних показань на право одержання інвалідом автомобіля з ручним керуванням є ступінь порушення функції нижніх кінцівок, а сам по собі діагноз - "дитячий церебральний параліч" поєднує групу непрогресуючих захворювань головного мозку, що характеризуються руховими розладами, порушенням пози, мовлення, психіки та ступінь прояву функціональних порушень при ньому коливаються від мінімальних до гостро виражених, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що підстави для визначення медичних показань на транспорт при встановленні, повноважною на це установою, помірного ускладнення пересування, відсутні.

Відповідно до частини третьою статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 17 липня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: