Постанова № 41428856, 05.11.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/3036/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

05 листопада 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П.

за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача - Антощука В.Д.,

представника відповідача - Янушкевича А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства "Гайсинське лісове господарство", Гайсинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства "Гайсинське лісове господарство" до Гайсинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В :

постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач також подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Під час судового засідання представник позивача підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив суд її задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Представник відповідача підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду І інстанції та відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а у задоволенні апеляційної скарги відповідача необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.

Під час дослідження матеріалів справи встановлено, що відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та на підставі направлень № 167-169 від 03 червня 2014 року та № 172 від 10 червня 2014 року посадовими особами Гайсинської ОДПІ в період з 03 червня 2014 року по 02 липня 2014 року проведена планова виїзна перевірка ДП "Гайсинське лісове господарство" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01квітня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 427/2200/00991396 від 23 липня 2014 року, у якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог п. 54.2 ст. 54, п. 57.1 ст. 57, пп. "а" п. 176.2 ст. 176 ПК України, а також констатовано, що самостійно визначене платником грошове зобов'язання в сумі 613 120,57 грн., не сплачене ним до бюджету станом на 31 грудня 2013 року вважати узгодженим податковим агентом в момент виникнення такого податкового зобов'язання.

Крім того, згідно з додатком № 1 до вищевказаного акту перевірки відповідачем здійснено розрахунок штрафних (фінансових) санкцій, які підлягають застосуванню до ДП "Гайсинське лісове господарство" на підставі ст. 127 ПК України за несвоєчасне внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб.

31 липня 2014 року Гайсинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0007311700 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 183 245,89 грн., в тому числі за основним платежем на суму 613 120,57 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 570 125,32 грн.

Суд І інстанції, задовольняючи позов частково, виходив з того, що здійснені протягом січня-липня 2014 року сплати позивачем податку з доходів фізичних осіб не охоплюються періодом проведення перевірки, проте на час складення акту перевірки № 427/2200/00991396 від 23 липня 2014 року та винесення податкового повідомлення-рішення № 0007311700 від 31 липня 2014 року грошові зобов'язання ДП "Гайсинське лісове господарство" зі сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 613 120,57 грн. були повністю виконані, хоч і з порушенням визначених законом строків сплати відповідних зобов'язань.

Що стосується нарахування ДП "Гайсинське лісове господарство" штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 127 ПК України в загальному розмірі 570 125,32 грн., то суд І інстанції вважає, що позивач вже неодноразово порушував строки сплати податку, а тому штрафні санкції нараховані правомірно.

Колегія суду не погоджується з висновком суду І інстанції щодо відмови визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гайсинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 0007311700 від 31 липня 2014 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 570 125, 32 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 427/2200/00991396 від 23 липня 2014 року, проведеною перевіркою податковим органом виявлено випадки несвоєчасного перерахування ДП "Гайсинське лісове господарство", як податковим агентом, податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку з чим за прострочення встановлених строків сплати податку нараховано пеню в розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ в сумі 96 433,71 грн.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку з доходів фізичних осіб є, зокрема, податковий агент.

В силу вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Пунктом 54.2 статті 54 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом ІV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

За змістом пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 ПК України для цілей розділу ІV "Податок на доходи фізичних осіб" та п. 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України під терміном "граничний термін сплати до бюджету податку" розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Водночас у відповідності з пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

При цьому згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування податку з доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Крім того, пунктом 164.6 статті 164 ПК України передбачено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності.

Отже, правовий аналіз вищевказаних норм податкового закону дає підстави для висновку про те, що позивач ДП "Гайсинське лісове господарство", як податковий агент та платник податку з доходів фізичних осіб, зобов'язаний здійснювати сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб під час виплати заробітної плати працівникам підприємства, що і слід вважати граничним терміном сплати цього виду податків.

Як встановлено судом, протягом 2013 року позивач щоквартально подавав до Гайсинської ОДПІ податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми 1ДФ, у яких самостійно визначав суми утриманого (нарахованого/перерахованого) податку, а також свої зобов'язання, в тому числі заборгованість щодо сплати податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до розрахунку повноти і своєчасності перерахування до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, який складено головним державним податковим інспектором Гайсинської ОДПІ Романюком В.В. та головним бухгалтером ДП "Гайсинське лісове господарство" Рублею О.П., станом на 31 грудня 2013 року за позивачем обліковувалися узгоджені грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 613 120,57 грн., не сплачені підприємством за період лютий-грудень 2013 року .

Вказана сума грошових зобов'язань сплачена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 484 від 28 лютого 2014 року на суму 60 000 грн., № 711 від 28 березня 2014 року на суму 100 000 грн., № 1052 від 30 грудня 2014 року на суму 150 000 грн., № 1315 від 22 травня 2014 року на суму 70 000 грн., № 1323 від 23 травня 2014 року на суму 30 000 грн., № 1467 від 05 червня 2014 року на суму 48 000 грн., № 1729 від 27 червня 2014 року на суму 52 000 грн., № 1733 від 27 червня 2014 року на суму 88 000 грн. та № 1937 від 23 липня 2014 року на суму 60 000 грн.

Згідно із п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Під час розгляду справи в суді І інстанції та оглянутих доказів, зокрема, відомостей особової картки сплати ПДФО за 2014 рік, встановлено, що за період з січня по липень 2014 року ДП "Гайсинське лісове господарство" провело сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 786 614,69 грн., тобто сплатило суму, що значно перевищує суму недоїмки, яка мала місце станом на 31 грудня 2013 року.

Таким чином, в силу положень п. 87.9 ст. 87 ПК України податковий орган повинен був зарахувати кошти, що були сплачені позивачем за період січень-липень 2014 року саме в рахунок погашення грошових зобов'язань, які мали місце станом на 31 грудня 2013 року.

Отже, станом на 31 липня 2014 року - на момент прийняття оскаржуваного рішення, грошове зобов'язання ДП "Гайсинське лісове господарство" з податку на доходи фізичних осіб в сумі 613 120,57 грн. повністю сплачене, а отже неправомірно включене податковим органом до вказаного рішення за основним платежем.

Відтак, суд І інстанції прийшов до вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення Гайсинської ОДПІ № 0007311700 від 31 липня 2014 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 613 120,57 грн. за основним платежем підлягає скасуванню.

Що стосується нарахування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 570 125, 32 грн., то колегія суду вважає, що відповідач діяв всупереч податковому законодавству України, з огляду на наступні обставини.

Як встановлено при розгляді справи та відображено в акті перевірки, позивач самостійно вірно узгодив суму податкового зобов'язання з податку із доходів фізичних осіб у перевіряємому періоді , проте не своєчасно сплачував її до бюджету.

Також, як вказано вище, суд прийшов до висновку, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, податкове зобов'язання, самостійно визначене позивачем за перевіряємий період, сплачено у повному обсязі.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Загальною нормою, якою врегульовані питання штрафних (фінансових) санкцій у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання є ст. 123 КАС України, згідно з п. 123.1 якої у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Аналіз вказаних норм вказує, що штраф у розмірі 25, 50 або 75 відсотків застосовується до усієї визначеної контролюючим органом під час перевірки та прийняття рішення суми податкового зобов'язання чи суми податку, що підлягає нарахуванню та /або сплаті до бюджету.

Таким чином, суд І інстанції прийшов до помилкового висновку, що відповідач наділений повноваженням при прийнятті рішення одночасно застосовувати 50 та 75 відсотків ставки штрафу.

Враховуючи вищевказане оскаржуване рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає скасуванню, а адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи викладене, беручи до уваги положення статті 195 КАС України, яким суду апеляційної інстанції надано право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Гайсинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення.

апеляційну скаргу державного підприємства "Гайсинське лісове господарство" задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року в частині відмови у задоволенні позову скасувати .

В цій частині прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гайсинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 0007311700 від 31 липня 2014 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 570 125, 32 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь державного підприємства "Гайсинське лісове господарство" 2436, 00 грн. сплаченого судового збору згідно платіжного доручення №2424 від 16 вересня 2014 року.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Постанова виготовлена в повному обсязі 06 листопада 2014 року.

Головуючий Загороднюк А.Г.

Судді Драчук Т. О.

Полотнянко Ю.П.