Постанова № 41428691, 12.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/917/14

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Крусяна А.В.

- Шляхтицького О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області про визнання дій при складанні приписів від 08.11.2013 року № 789, від 11.03.2014 року № 70 і протоколу про адміністративне правопорушення від 11.03.2014 року такими, що суперечать діючому законодавству,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати такими, що суперечать діючому законодавству, дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області щодо винесення та складання припису № 789 від 08.11.2013 року, протоколу про адміністративне правопорушення від 11.03.2014 року, припису № 70 від 11.03.2014 року; скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області № 52 від 21.03.2014 року.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказав, що відповідач безпідставно склав припис № 789 від 08.11.2013 року, оскільки не складався протокол; припис № 789 від 08.11.2013 року позивач отримав всередині лютого 2014 року, з його вимогами не погодився, про що повідомив Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області. На думку позивача, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області не дотрималася вимог законодавства і безпідставно притягнула його до відповідальності.

Представник відповідача надав письмові заперечення проти адміністративного позову (а.с. 35-42), в яких просив у задоволенні позову відмовити.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області щодо винесення і складання припису № 789 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил» від 08.11.2013 року. Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області щодо винесення і складання припису № 70 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил» від 11.03.2014 року. Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області щодо винесення і складання протоколу про адміністративне правопорушення від 11.03.2014 року. Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення № 52, що була прийнята Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області 21.03.2014 року, і закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення. Постанова в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є остаточною і оскарженню не підлягає. Присуджено ОСОБА_2 понесені ним судові витрати (судовий збір) в сумі 255,78 грн. з Державного бюджету України. Стягнуто з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області на користь держави судовий збір в сумі 1644,30 грн.

Не погодившись з таким рішенням Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області звернулась з апеляційною скаргою на зазначену постанову. Апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, проте про розгляд справи були належним чином повідомлені. За наслідками апеляційного провадження судова колегія розглянула вимоги апеляції щодо визнання дій протиправними, та закрила апеляційне провадження в частині вимог щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення № 52, що була прийнята Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області 21.03.2014 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 08.11.2013 головний державний інспектор Приморського інспекційного відділу Південного інспекційного управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області провів позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об'єкті «Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1», результати якої оформив актом. Як вказано в Акті від 08.11.2013 року, у 2011 році ОСОБА_2 «… виконав роботи з реконструкції житлового будинку з всіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями без документів, які дають право виконувати такі роботи, чим порушив ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» … розпорядженням Адміністрації Заводського району ММР за № 264р від 04.05.2011 року житловий будинок літ. Ю-2, сарай, літ. Ш2, що знаходяться у користуванні ОСОБА_2 визнані готовими до експлуатації … відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення … Інспекція не має правових підстав для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за самовільну реконструкцію житлового будинку у зв'язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення, встановленого ст. 38 КУпАП … на момент перевірки будівельні роботи завершені та не виконуються. Документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою не наданий».

Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.11.2013 року № 789 (надалі - Припис від 08.11.2013 року, а.с. 9) Інспекція зобов'язала ОСОБА_2 до 08.02.2014 року «… усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, шляхом введення в експлуатацію об'єкту за адресою: АДРЕСА_1».

Пунктом 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (надалі - Порядок № 553), встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

В матеріалах справи немає доказів складання Інспекцією протоколу 08.11.2013 року.

Як вказано в Акті від 08.11.2013 року, під час перевірки позивач надав посадовій особі Інспекції розпорядження адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.05.2011 року № 264 р «Про готовність до експлуатації житлових та господарчих будівель і споруд по АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_2» (надалі - Розпорядження, а.с. 11) та технічний паспорт, виготовлений Комунальним підприємством «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» 16.11.2010 року (а.с. 55-65). Згідно з Розпорядженням, житловий будинок літ. Ю-2 площею забудови 47,9 м2, загальною площею 67,1 м2, житловою площею 47,5 м2; сарай літ. Ш2 площею забудови 6,2 м2 по АДРЕСА_1, що знаходяться у користуванні ОСОБА_2, готовий до експлуатації. 11.03.2014 року головний державний інспектор Приморського інспекційного відділу Південного інспекційного управління Інспекції провів позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, в ході якої встановив факт невиконання ОСОБА_2 вимог Припису від 08.11.2013 року (Акт від 11.03.2014 року, а.с. 16).

Приписом від 11.03.2014 року № 70 (надалі - Припис від 11.03.2014 року, а.с. 18) Інспекція повторно зобов'язала позивача усунути в термін до 11.06.2014 року порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності шляхом введення в експлуатацію об'єкта «Житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1».

Крім того, 11.03.2014 року посадова особа Інспекції склала протокол про адміністративне правопорушення (надалі - Протокол, а.с. 17), яким зафіксувала факт порушення позивачем пункту 14 Порядку № 553, відповідальність за яке встановлена частиною 1 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вказано у пункті 14 Порядку № 533, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний зокрема виконувати вимоги інспекції щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пояснень позивача, під час розгляду 21.03.2014 року справи про адміністративне правопорушення, він надав Інспекції лист адміністрації Заводського району виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 28.02.2014 року № Б-141, в якому зазначено, що «… на час прийняття відповідного розпорядження об'єкт вважався прийнятим до експлуатації і повторно вводити в експлуатацію немає підстав» (а.с. 13).

Постановою від 21.03.2014 року № 52 по справі про адміністративне правопорушення (надалі - Постанова, а.с. 10) Інспекція визнала ОСОБА_2 винним в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП, і наклала на позивача штраф в сумі 6 800 грн. Згідно з частиною 1 статті 188-42 КУпАП, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, складання Інспекцією Протоколу, Припису від 11.03.2014 року і притягнення позивача до адміністративної відповідальності є результатом невиконання позивачем вимог Припису від 08.11.2013 року.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що доводи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області щодо порушення позивачем статті 34 Закону № 3038 - є безпідставними. Отже, на думку суду першої інстанції, дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області щодо складення і видання Припису від 08.11.2013 та похідних від нього Припису від 11.03.2014 і Протоколу є протиправними.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Дії службової особи щодо винесення і складання припису № 789 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил» від 08.11.2013 року; щодо винесення і складання припису № 70 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил» від 11.03.2014 року; щодо винесення і складання протоколу про адміністративне правопорушення від 11.03.2014 року не можуть бути предметом окремого розгляду у суді, оскільки заперечення, зауваження до приписів та протоколу (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною розгляду по суті постанови контролюючого органа. Та, в даному випадку, задоволення позовних вимог про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є повним захистом порушених прав позивача.

Отже, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права є оскарження висновків, викладених у постанові про адміністративне правопорушення, а не оскарження дії чи бездіяльності службових осіб, щодо складання проміжних документів, приписів, протоколів тощо.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що дії щодо складання приписів та протоколу не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України.

Позивач оскаржує дії відповідача щодо винесення і складання приписів та протоколу про адміністративне правопорушення, що унеможливлює розгляд такого спору в судовому порядку. Колегія суддів вважає, що в цій частині позовних вимог позивачем вибраний неналежний спосіб захисту своїх порушених прав.

Суд першої інстанції, своєю постановою від 10.06.2014 року скасував постанову по справі про адміністративне правопорушення № 52 про визнання ОСОБА_2 винним в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 188-42 КУпАП, та накладенні на позивача штрафу в сумі 6 800 грн., що була прийнята Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області 21.03.2014 року, та закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зазначена постанова від 10.06.2014 року в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Отже, на думку колегії суддів, вищезазначеною постановою від 10.06.2014 року в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення поновлені порушені права позивача.

За таких обставин, позовні вимоги щодо визнання протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області щодо винесення і складання припису № 789 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил» від 08.11.2013 року; визнання протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області щодо винесення і складання припису № 70 «Про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил» від 11.03.2014 року та щодо визнання протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області щодо винесення і складання протоколу про адміністративне правопорушення від 11.03.2014 року - є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду частково доказав та частково обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області задовольнити частково, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року скасувати в частині визнання протиправними дій при складанні приписів від 08.11.2013 року № 789, від 11.03.2014 року № 70 і протоколу про адміністративне правопорушення від 11.03.2014 року.

Прийняти у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 у справі №814/917/14 в цій частині.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян

Суддя: О.І. Шляхтицький