Ухвала суду № 41428557, 06.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2014 р. Справа № 876/4897/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника позивача Хильченко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Аргентум» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у адміністративній справі №813/1084/14 за позовом Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства «Аргентум» про стягнення коштів з рахунків у банках,-

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Аргентум» про стягнення з рахунків у банках податкового боргу на загальну суму 344653,70 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Державне підприємство «Аргентум» (фактична адреса: вул. Зелена, 115 б, м. Львів, 79035; юридична адреса: с. Горішній, Пустомитівський район, Львівська область, 81135, код ЄДРПОУ 13815264) податковий борг в сумі 344653,70 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, зокрема п. 87.9. ст. Податкового кодексу України. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу у задоволенні позову.

Згодом відповідачем подані додаткові пояснення, відповідно до яких вважає, що позивач повинен був спочатку звернутись до суду із поданням в порядку ст. 183-3 КАС України, однак суд такі до уваги не бере та розцінює як доповнення чи зміни до апеляційної скарги, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 КАС України, можуть бути подані протягом строку на апеляційне оскарження, тобто протягом десяти днів.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, постанову суду без змін.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Двічі відповідачем надсилались клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із оскарженням вимоги, проте належним чином завіреної копії ухали суду про відкриття провадження у справі за позовом ДП «Аргентум» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування вимоги - не представлено.

Крім того, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2014 р. позовну заяву ДП «Аргентум» до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання незаконними податкових вимог залишено без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строк звернення до суду.

Що стосується посилань апелянта на подання ОСОБА_1., яка є працівником ДП «Аргентум», позовної заяви до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування вимог, як на підставу для зупинення провадження у справі, то вказана обставина не є підставою для зупинення провадження у даній справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, тому з урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Згідно пп. 4.1 розділу 4 Договору про спільну діяльність №1/16-40 від 01.11.2004 року, укладеного між ДП «Аргентум» («Учасник-2») та Державним Львівським дослідно-експериментальним заводом технологічного обладнання («Учасник-1»), ведення обліку витрат, затрат та доходів, пов'язаних із здійсненням спільної діяльності, а також отриманих прибутків покладається на «Учасника-2», який зобов'язаний звітуватися з цього приводу перед «Учасником-1» та надавати йому щомісячно інформацію з цього приводу.

Податковий борг ДП «Аргентум» виник у зв'язку з несплатою податку на додану вартість, визначеного згідно з: податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2013 року від 19.07.2013 року; податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року від 20.08.2013 року; податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року від 19.09.2013 року; податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року від 21.10.2013 року; податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року від 19.11.2013 року; податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року від 19.12.2013 року; податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року від 20.01.2014 року.

Крім того, у період з 05.07.2013 року по 30.01.2014 року, відповідно до ст.129 ПК України, ДПІ у Пустомитівському районі нараховано ДП «Аргентум» пеню на суму 10586,70 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

12.01.2009 року позивачем вручено ДП «Аргентум» першу податкову вимогу форми «Ю1» №1/54 від 12.01.2009 року на загальну суму 54185,33 грн.

27.02.2009 року ДПІ у Пустомитівському районі вручено відповідачу другу податкову вимогу форми «Ю2» №2/155 від 27.02.2009 року на загальну суму 12896,63 грн.

Відповідно до довідки позивача про суми податкового боргу платника податків №1010/10/20-0032 від 30.01.2014 року та облікової картки платника, станом на 30.01.2014 року загальний податковий борг відповідача перед бюджетом становить 1675239,62 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що станом на дату судового розгляду ДП «Аргентум» не надано доказів добровільної сплати податкового боргу зі сплати податку на додану вартість на суму 344653,70 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 57.1, 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до абзацу другого зазначеного пункту в разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

ДП «Аргентум» перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків з 17.12.2004 року за №02500168, що підтверджується довідкою позивача №292/10/28-0168 від 17.12.2004 року.

Згідно з пп. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Представник позивача в судовому засіданні вказав, що заборгованість відповідача по податку на додану вартість постійно збільшується. Сума боргу, яка виникла за період з 05.07.2013 року по 30.01.2014 року на підставі самостійно поданих декларацій за червень-грудень 2013 року, становить 344653,70 грн. (в т. ч. за основним платежем - 334067 грн., пеня - 10586,70 грн.). Оскільки, зазначена сума податкового боргу відповідачем у встановлені законом строки до бюджету не була сплачена, ДПІ у Пустомитівському районі у відповідності до ст. 20 ПК України звернулась до суду про стягнення частини податкового боргу з рахунків платника, а саме 344653,70 грн.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог №1776/9/10-009 від 18.02.2014 року, відповідачем за період з 05.07.2013 року по 30.01.2014 року сплачено 66000,00 грн., які зараховані ДПІ у Пустомитівському районі в рахунок погашення податкового боргу ДП «Аргентум» за попередні періоди.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Аргентум» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у адміністративній справі №813/1084/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 11.11.2014р.