Ухвала суду № 41428543, 04.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року Справа № 7647/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Попка Я.С., Хобор Р.Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.07.2014 року у справі № 803/1280/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-СВ» до відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ресурс-СВ» звернулося з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії. На виконанні ВДВС Луцького РУЮ перебуває зведене виконавче провадження № 41000796 по примусовому стягненню заборгованості з ТзОВ «Ресурс-СВ», в тому числі, на користь приватного підприємства «Безпека-Центр» в сумі 50 765 грн. 42 коп. на підставі виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/5973/13-ц від 13 серпня 2013 року. Водночас, на виконанні, в межах вказаного зведеного виконавчого провадження, знаходиться виконавчий лист Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/14646/13-ц від 01 жовтня 2013 року про стягнення з ТзОВ «Ресурс-СВ» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 65 000 грн. та виконавчий лист Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 803/1508/13-а про стягнення з ТзОВ «Ресурс-СВ» в дохід державного бюджету України податкового боргу в сумі 82 364 грн. 05 коп.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.07.2014 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції у зведеному виконавчому провадженні №41000796 щодо розподілу між стягувачами грошових коштів в сумі 47 196грн.44коп., стягнутих з товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурс-СВ», шляхом їх безготівкового перерахунку на користь приватного підприємства «Безпека-Центр», а також визнано протиправним і скасовано розпорядження відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції від 07.04.2014р. №39350185/6. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважає дану постанову неправомірною, прийнятою з порушенням норм матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, дії державного виконавця є правомірними та відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а тому на підставі вищенаведеного просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.07.2014 року по справі № 803/1280/14 та залишити позовну заяву позивача без задоволення.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконанні ВДВС Луцького РУЮ перебуває зведене виконавче провадження № 41000796 по примусовому стягненню заборгованості з ТзОВ «Ресурс-СВ», в тому числі, на користь приватного підприємства «Безпека-Центр» (ПП «Безпека-Центр») в сумі 50 765 грн. 42 коп. на підставі виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/5973/13-ц від 13 серпня 2013 року. Водночас, на виконанні, в межах вказаного зведеного виконавчого провадження, знаходиться виконавчий лист Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/14646/13-ц від 01 жовтня 2013 року про стягнення з ТзОВ «Ресурс-СВ» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 65 000 грн. та виконавчий лист Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року у справі № 803/1508/13-а про стягнення з ТзОВ «Ресурс-СВ» в дохід державного бюджету України податкового боргу в сумі 82 364 грн. 05 коп.

Матеріалами зведеного виконавчого провадження 16 червня 2014 року № 41000796 встановлено, що стягнуті з ТзОВ «Ресурс-СВ» кошти, які надійшли на депозитний рахунок відповідача 20 лютого 2014 року, в сумі 47 196 грн. 44 коп. розпорядженням ВДВС Луцького РУЮ від 07 квітня 2014 року №39350185/6 розподілені між стягувачами шляхом їх безготівкового перерахунку на користь ПП «Безпека-Центр», яке є стягувачем шостої черги, водночас, вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості із заробітної плати (третя черга) та вимоги контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу (п'ята черга) залишено ВДВС Луцького РУЮ без задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, у відповідності до ч.2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку колегії суддів суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірності вчинених дій у зведеному виконавчому провадженні № 41000796 щодо розподілу між стягувачами грошових коштів; не довів правомірності розпорядження від 07 квітня 2014 року № 39350185/6, яким здійснено перерахування на користь ПП «Безпека-Центр» грошових коштів в сумі 47 196 грн. 44 коп.

Згідно із частиною першою статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб, а у відповідності до частини другої статті 181 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частинами третьою та четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, стягнута з боржника, недостатня для задоволення всіх вимог за виконавчими документами, вона розподіляється державним виконавцем між стягувачами в порядку черговості, встановленому цією статтею: 1) у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування збитків та шкоди, завданих внаслідок кримінального або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також у зв'язку з втратою годувальника; 3) у третю чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими правовідносинами та зобов'язання за єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги стягувачів за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вимоги щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, вимоги органів страхування з обов'язкового страхування (крім вимог щодо збору на обов'язкове державне пенсійне страхування); 6) у шосту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. У разі якщо стягнута сума недостатня для задоволення в повному обсязі усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до належної кожному стягувачу суми. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати задовольняються в порядку надходження виконавчих документів. Стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження на день зарахування стягнутої суми на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 12.22 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, при задоволенні вимог стягувачів зведеного виконавчого провадження стягнута з боржника сума розподіляється між стягувачами згідно з виконавчими документами, за якими відкрито виконавчі провадження і закінчився встановлений державним виконавцем строк для самостійного виконання рішення, на день зарахування стягнутої суми на депозитний рахунок органу ДВС. Державний виконавець складає розрахунок про розподіл грошових коштів і здійснює їх перерахування у міру їх стягнення. Розрахунок про розподіл грошових коштів долучається до матеріалів зведеного виконавчого провадження. У разі надходження суми, яка не задовольняє вимог усіх стягувачів, а також за необхідності відрахування виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій складається розрахунок, який повинен містити загальну суму стягнених коштів, що залишилась після відрахування авансового внеску сторін (інших осіб) на проведення виконавчих дій та витрат на організацію та проведення виконавчих дій, перелік стягувачів кожної черги, визначених статтею 44 Закону, та суму коштів, яка перераховується кожному стягувачу, суму стягненого виконавчого збору, штрафів у разі винесення відповідних постанов. Розрахунок затверджується начальником відділу та долучається до матеріалів виконавчого провадження.

Судом встановлено, що 15 серпня 2013 року ВДВС Луцького РУЮ відкрито виконавче провадження № 39350185 (з накладенням арешту на майно боржника) на підставі виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/5973/13-ц від 13 серпня 2013 року про стягнення з ТзОВ «Ресурс-СВ» на користь ПП «Безпека-Центр» заборгованості в сумі 50 514 грн. 17 коп.

04 жовтня 2013 року ВДВС Луцького РУЮ відкрито виконавче провадження № 40040821 на підставі виконавчого листа Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/14646/13-ц від 01 жовтня 2013 року про стягнення з ТзОВ «Ресурс-СВ» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в сумі 65 000 грн.

28 січня 2014 року ВДВС Луцького РУЮ відкрито виконавче провадження № 41770925 на підставі виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2013 року № 945/2013 року у справі № 803/1508/13-а про стягнення з ТзОВ «Ресурс-СВ» в дохід державного бюджету України податкового боргу в сумі 82 364 грн. 05 коп.

Вказані виконавчі провадження входять до складу зведеного виконавчого провадження № 41000796.

20 лютого 2014 року на депозитний рахунок відповідача надійшли стягнуті з арештованих рахунків позивача грошові кошти в сумі 54 551 грн. 08 коп.

06 лютого 2014 року відповідачем підготовлено платіжне доручення № 786 про перерахування коштів в сумі 47 196 грн. 44 коп. на користь ОСОБА_1

Проте, 01 квітня 2014 року апеляційним судом Волинської області відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП «Безпека-Центр» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2013 року у цивільній справі № 161/14646/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ «Ресурс-СВ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої додаткової заробітної плати у вигляді премії.

02 квітня 2014 року до ВДВС Луцького РУЮ надійшла заява представника ПП «Безпека-Центр» про те, що рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 09 вересня 2013 року у цивільній справі № 161/14646/13-ц, на підставі якого відкрито виконавче провадження про стягнення на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати, не набрало законної сили оскільки ухвалою апеляційного суду Волинської області від 01 квітня 2014 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

03 квітня 2014 року державним виконавцем ВДВС Луцького РУЮ повернуто виконавчий документ на підставі частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до вимог якої виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, і цього ж дня відповідачем відкликано без виконання з Управління державної казначейської служби у Луцькому районі Волинської області платіжне доручення № 786 від 06 березня 2014 року про перерахування ОСОБА_1заборгованості із заробітної плати на суму 47 196 грн. 44 коп.

04 квітня 2014 року ВДВС Луцького РУЮ звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з поданням про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 803/1508/13-а за адміністративним позовом Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області до ТзОВ "Ресурс-СВ" про стягнення податкового боргу та державним виконавцем прийнято постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 12 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до вимог якого виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року відмовлено в задоволенні подання ВДВС Луцького РУЮ про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 803/1508/13-а, оскільки ухвалою суду від 24 липня 2013 року в даній справі було здійснено заміну позивача Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Волинської області Державної податкової служби на його правонаступника - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Волинській області. У виконавчому листі № 945/2013 року від 14 листопада 2013 року, який виданий на підставі зазначеного судового рішення від 24 липня 2013 року у справі № 803/1508/13-а, було допущено помилку щодо найменування стягувача, а саме: вказано стягувачем - Луцьку об'єднану державну податкову інспекцію Волинської області Державної податкової служби.

За результатами розгляду заяви Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області від 11 квітня 2014 року ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2014 року в адміністративній справі № 803/1508/13 за позовом Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області до ТзОВ "Ресурс-СВ" про стягнення податкового боргу виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа № 945/2013 року від 14 листопада 2013 року, виданого за судовим рішенням у вказаній справі, в частині найменування стягувача, зазначено: Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Волинській області.

07 квітня 2014 року ВДВС Луцького РУЮ було прийнято оскаржуване розпорядження № 39350152/6 відповідно до якого грошові кошти в сумі 47 196 грн. 44 коп., стягнені з ТзОВ "Ресурс-СВ" в ході зведеного виконавчого провадження № 41000796, вирішено перерахувати ПП «Безпека-Центр».

Із платіжного доручення № 1174 від 07 квітня 2014 року вбачається, що 29 квітня 2014 року банківською установою кошти в сумі 47 196 грн. 44 коп. перераховані ПП «Безпека-Центр» в рахунок погашення перед ним заборгованості ТзОВ "Ресурс-СВ" за виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/5973/13-ц.

Отже, як встановлено судом, ВДВС Луцького РУЮ 04 квітня 2014 року виконавче провадження з примусового виконання рішення суду в адміністративній справі про стягнення податкового боргу на користь Державного бюджету України (вимоги п'ятої черги) було зупинене у зв'язку із безпідставним зверненням державного виконавця до суду із поданням до про заміну сторони виконавчого провадження та уже 07 квітня 2014 року розпорядженням відповідача кошти були спрямовані на задоволення вимог шостої черги - ПП «Безпека-Центр».

Як визначено частиною першою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1-17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 39 цього ж Закону протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

Отже, зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень полягає у відстроченні виконання судового рішення на певний строк та має відповідати принципу верховенства права та здійснюватися у випадках і на підставі, визначених законом.

Згідно із статтею 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказаний конституційний принцип ототожнюється із принципом добросовісності, який вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, щодо не враховання заперечення відповідача щодо зупинення виконавчого провадження в частині виконання одного виконавчого документа, який приєднано до зведеного виконавчого провадження, оскільки враховуючи обставини даної справи та фактичний період зупинення - 25 днів, таке зупинення обмежило право стягувача п'ятої черги - Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів України щодо стягнення податкового боргу в Державний бюджет України і штучно створило протиправні переваги ПП «Безпека-Центр» на задоволення його вимог (як вимог шостої черги). А також погоджується з тим, що суд дослідивши наявні докази у справі, ставить під сумнів той факт, що державному виконавцю обставини щодо припинення юридичної особи Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби стали відомі лише 03 квітня 2014 року із заяви представника ПП «Безпека-Центр».

Оскільки під час судового розгляду справи відповідач не довів правомірності дій щодо розподілу між стягувачами грошових коштів в сумі 47 196 грн. 44 коп., стягнутих з позивача, шляхом їх безготівкового перерахунку на користь ПП «Безпека-Центр» та правомірності прийнятого рішення в формі розпорядження № 39350185/6 від 07 квітня 2014 року про перерахування вказаних коштів на користь ПП «Безпека-Центр», тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерозподіл стягнутої з ТзОВ «Ресурс-СВ» суми грошових коштів в розмірі 47 196 грн. 44 коп. на користь Луцької ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області колегія суддів вважає, що станом на день розгляду даної справи грошові кошти, перераховані на підставі оскаржуваного розпорядження ПП «Безпека-Центр» в розмірі 47 196 грн. 44 коп. уже є об'єктом цивільного права і перебувають у власності останнього в розумінні статті 177 Цивільного кодексу України, тому спір з даного питання підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції - залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.07.2014 року у справі № 803/1280/14 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Я.С. Попко

Р.Б. Хобор