Ухвала суду № 41428264, 11.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7921/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Селянка А.О.,

представника відповідача - Пащенка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудсервіс» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудсервіс» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2014 року,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Цембудсервіс» звернулося у суд з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо зміни в базі даних АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача за вересень 2013 року, які були внесені на підставі акту перевірки від 23.05.2014 №4160/22-01/37857277, та зобов'язати відповідача вилучити з цієї бази даних внесену на підставі вказаного акту інформацію та поновити позивачу показники податкової звітності по взаємовідносинам з постачальником ТОВ «Олцем України» у вересні 2013 року на загальну суму податку на додану вартість - 194 878,35 грн та покупцем ПП «Ресурс Буд» у вересні 2013 року на загальну суму цього податку - 195113,47 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2014 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність позовних вимог з огляду на відсутність порушення прав позивача діями відповідача з приводу внесення до автоматизованих інформаційних систем акту перевірки без винесення податкових повідомлень-рішень.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що відповідачем, на підставі направлення від 16.05.2014 №532 та наказу від 15.05.2014 №609-П, проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Олцем Україна» за період з 01.09.2013 року по 30.09.2013 року, за підсумками якої складено акт від 23.05.2014 №4160/22-01/37857277 та виявлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215 та ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг) за вересень 2013 року, відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст. ст. 22, 185, 188, 198 та 201 Податкового кодексу України при взаємовідносинах з постачальником - ТОВ «Олцем Україна» - на загальну суму ПДВ 194878,35 грн та покупцем - ПП «Ресурс Буд» - на загальну суму ПДВ - 195113,47 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що за наслідками проведеної перевірки жодного податкового повідомлення - рішення контролюючим суб'єктом винесено не було, натомість акт від 23.05.2014 №4160/22-01/37857277 було лише внесено до баз даних податкових органів.

Викладені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, судова колегія виходить із наступного.

Як убачається з матеріалів справи, податковим органом перевірка проводилась відповідно до ст. ст. 75, 78 Податкового кодексу України, якими встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Порядок визначення сум податкових та грошових зобов'язань визначено статтею 54 Податкового кодексу України. Так, відповідно до пп. 54.3.2 п. 54.3 цієї норми контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, положеннями податкового законодавства передбачено, що у разі виявлення порушень податкового законодавства в ході податкової перевірки, на підставі висновків складеного за її підсумками акту, податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відтак, грошові зобов'язання визначаються податковим органом шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, яким встановлюється обов'язок платника податків сплатити визначу в цьому рішенні суму, в тому числі штрафні санкції, до бюджету.

Таким чином, результати податкової перевірки можуть оспорюватись платником шляхом оскарження саме податкового повідомлення-рішення, оскільки саме це рішення має по відношенню до позивача майнові наслідки, які можуть становити порушене право чи інтерес.

Разом з тим, судом було з'ясовано, що жодних податкових повідомлень-рішень за наслідками спірної перевірки не виносилось, суми грошових зобов'язань позивачу контролюючим органом не визначались, інформація до інтегрованої картки обліку платника з ПДВ щодо таких зобов'язань не вносилась.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зміст завдання адміністративного судочинства свідчить про те, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав, свобод чи інтересів позивача. Якщо такого порушення не встановлено, в будь-якому разі відсутні підстави для задоволення позову, адже звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.

З огляду на встановлені обставини, судова колегія не вбачає порушеного права чи інтересу позивача, який би підлягав судовому захисту.

При цьому, колегія суддів зауважує, що позивач жодним чином не обґрунтував порушення особистих прав чи інтересів внесенням до АІС «Податковий блок» акту від 23.05.2014 №4160/22-01/37857277.

Зазначений акт відноситься до податкової інформації, яка, відповідно до статті 74 Податкового кодексу України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Таким чином, внесення інформації про податкову перевірку до інформаційних баз даних податкового органу є обов'язком відповідача, який забезпечує виконання органами доходів і зборів покладених на них завдань та функцій.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для визнання протиправними осопрюваних дій відповідача, а також для зобов'язання останнього вилучити з АІС «Податковий блок» інформацію про акт перевірки від 23.05.2014 №4160/22-01/37857277.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладене, а тому відсутні підстави для її задоволення.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цембудсервіс» залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

(Повний текст ухвали складений 17 листопада 2013 року.)

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М