КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 757/23109/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Батрин О.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді суддів: Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М.розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києві на постанову Печерського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
12 серпня 2014 року ОСОБА_5 звернулась до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києві (далі УПФ або відповідач), у якому просила:
- визнати неправомірними дії УПФ щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з 28 квітня 2014 року
- зобов'язати УПФ провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28 квітня 2014 року у розмірі 80% заробітної плати з урахуванням сум, зазначених у довідці № 17.2-979 від 28 квітня 2014 року, а саме: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, винагороди за сумлінну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, премій (у тому числі до державних, професійних та ювілейних свят).
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі про скасування постанови УПФ посилається на те, що матеріальна допомога на оздоровлення, індексації заробітної плати та інші виплати не входить до системи оплати праці державного службовця.
Відповідно до частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в УПФ, отримуючи пенсію за віком.
23 червня 2014 року позивач звернулась до відповідача Управління Пенсійного фонду України у Печерському районі м. Києва із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі відповідно до довідки Державного управління справами від 28 квітня 2014 року № 17.2-979 про складові заробітної плати, що надається для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до довідки Державного управління справами від 28 квітня 2014 року № 17.2-979 про складові заробітної плати, що надається для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про державну службу» вбачається, що позивачу за період з квітня 2009 року по квітень 2014 року нараховувались та виплачувались матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати, винагорода за сумлінну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, премій (у тому числі до державних, професійних та ювілейних свят) згідно зі статтею 33 та 35 Закону України «Про державну службу».
На вказані види виплат нараховувались страховий внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 1 січня 2013 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Листом від 04.07.2014 року позивачу було відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність підстав для такого перерахунку, оскільки відповідно до вимог статті 37 Закону України «Про державну службу» такі виплати не включаються до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що в заробітну плату (дохід) позивача для обчислення їй пенсії, має включатися матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати та інші виплати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24 березня 1995 року (далі Закон № 108/95-ВР) передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно із статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року (далі Закон № 3723-XII) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до частини 2 статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 5 листопада 1991 року (далі Закон № 1788-XII) передбачено види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 66 Закону № 1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 9 липня 2003 року визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.
Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано зобов'язав відповідача включити в перерахунок пенсії позивачу суми матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, допомоги на оздоровлення, суми індексації та інші виплати.
Крім того, рішення суду першої інстанції відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у справах цієї категорії, зокрема у постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року та 28 травня 2013 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 197, 200, 205, 206 КАС України суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 серпня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді:
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Судове рішення № 41428246, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 18.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/23109/14-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: