Постанова № 41428215, 11.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2484/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 листопада 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Бистрик О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Гімарі Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача - Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерний центр «Імпульс» до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішення про донарахування пені та податкову вимогу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним і скасування рішення про донарахування пені та податкову вимогу.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року - позов задоволено, а саме: визнані протиправними та скасовані Рішення № 1009/20-056 від 04.12.2012 року про донарахування пені та податкова вимога № 44 від 17 грудня 2012 року форми "Ю", прийняті Ніжинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на загальну суму 22891,93 грн., з яких: за платежем з податку на прибуток на суму нарахованої пені в розмірі 11342,72 грн.; за платежем з податку на додану вартість на суму нарахованої пені в розмірі 11549,21 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду - скасувати в частині.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ "Інженерний центр "Імпульс" підлягають задоволенню, оскільки правовідносини, які виникли до моменту набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01 січня 2011 року, повинні врегульовуватися законодавством, що діяло на той час, що виключає можливість застосування п. 129.1.2. ст. 129.1. Податкового кодексу України за 2009-2010 роки, а отже і підстав для прийняття спірних рішень та вимоги у Ніжинської ОДПІ не було.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України та підпункту 2.1.2 пункту 2.1 розділу II Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно частини 2 пункту 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України та п. 2.7 розділу II Інструкції № 953 пеня, визначена підпунктом 129.1.2 п. 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Відповідно до п. 102.1.статті 102 контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, Ніжинською ОДПІ проведено інвентаризацією облікових карток суб'єктів господарювання - юридичних осіб. В ході інвентаризації встановлено невиконання ст.129 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями) в частині нарахування пені у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), зокрема за донарахованими Ніжинською ОДПІ та узгодженими сумами податкових зобов'язань.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що Ніжинська ОДПІ не може визначати пеню ТОВ "Інженерний центр "Імпульс" із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за весь період заниження, оскільки він припадає на 2009-2010 роки, а тому при визначенні пені контролюючий орган не може застосовувати п. 129.1.2. ст. 129.1. Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року.

Щодо задоволення позовних вимог в частині скасування Рішення про донарахування пені в розмірі 1918, 26 грн., то колегія суддів не погоджується в цій частині з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статей 14 та 129 Податкового кодексу України, Рішення про донарахування пені є правомірним лише в частині нарахування пені за узгодженим грошовим зобов'язанням , яке виникло з 01.01.2011 року., тобто після набрання чинності Податковим кодексом України.

Оскільки, донарахована пеня в розмірі 1918, 26 грн. на суму грошового зобов'язання яке виникло вже після 01.01.2011 року, а тому ця сума не підлягає до задоволення.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню в частині задоволення позовної вимоги, щодо скасування Рішення № 1009/20-056 про донарахування пені в розмірі 1918 грн. 26 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - задовольнити частково.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2014 року скасувати в частині задоволення позовної вимоги щодо скасування Рішення № 1009/20-056 від 04.12.2012 року про донарахування пені в розмірі 1918 грн. 26 коп.- відмовити, в іншій частині - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: Г.М. Бистрик

І.Л. Желтобрюх

Постанову складено у повному обсязі 17.11.2014.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Бистрик Г.М.

Желтобрюх І.Л.