Ухвала суду № 41427958, 29.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2014 року

справа № 804/5911/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі №804/5911/13-а

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М»

до

про

Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКОР М» (далі по тексту – позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0002111503 від 16.04.2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 376 284,00 грн. у податковому періоді січень 2013 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року відкрито адміністративне провадження у справі №804/5911/13-а. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що висновки, викладені відповідачем у акті від 09.04.2013 р. №1159/152/35163684 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВІКОР М» з питань визначення правомірності формування залишку від'ємного значення по декларації за січень 2013 року, на яких ґрунтуються оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є неправомірними.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі №804/5911/13-а адміністративний позов задоволено. (суддя – Ніколайчук С.В.) (т.1, а.с.197-202)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що ТОВ «ВІКОР М» з дотриманням всіх вимог чинного законодавства відобразило в декларації з ПДВ за січень 2013 року суму залишку від`ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів та включило до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24) декларації суму 376 284,00 грн.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі №804/5911/13-а та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що позивачем допущено помилку при заповненні Додатку 2 «Довідка щодо залишку суми від`ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за січень 2013 року, при заповненні платником графи «Залишок від`ємного значення попереднього податкового періоду…» за лютий 2011 року визначено суму у розмірі 376 284 грн., але фактично вона дорівнює 0, а платником задекларовано рядок 18 «Позитивне значення різниці між: сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» у сумі 12 грн. Отже позивачем порушено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

04 березня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№11512/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що діяв з дотриманням всіх вимог чинного законодавства. Податкове повідомлення – рішення №0002111503 від 16.04.2013 року є протиправним, оскільки воно винесене на підставі незаконних доводів та висновків акту перевірки. Позивач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі №804/5911/13-а – без змін.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі №804/5911/13-а прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ «Вікор М» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі №804/5911/13-а – без змін.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в період з 15.03.2013 року по 28.03.2013 року працівниками ДПІ у Бабушкінському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності формування залишку від'ємного значення у сумі 392 607 грн., відображеного у податковій декларації з ПДВ, поданій за січень 2013 року, за результатами якої складено акт №1159/152/35163684 від 09.04.2013 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 102.5 статті 102, абзацу «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України, ТОВ «ВІКОР М» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за січень 2013 року на суму 376 284 грн.

Висновками зазначеного акту встановлено, що позивачем допущено помилку при заповненні Додатку 2 «Довідки щодо залишку суми від`ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за січень 2013 року, при заповненні платником графи 2 «Залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду» за лютий 2011 року визначено суму у розмірі 376 284 грн., але фактично дорівнює 0.

На підставі акту перевірки №1159/152/35163684 від 09 квітня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002111503 від 16 квітня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 376 284 грн.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів керується положеннями п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, а також приймає до уваги приписи п. 102.5 ст. 102 ПК України, які регулюють виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін.

Як свідчать матеріали даної адміністративної справи, позивач не подавав заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, не заявляв суму ПДВ 376 284,00 грн. до відшкодування, тому ст. 102 ПК України і 1095 денний строк не може бути застосований для від'ємного значення з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що позивачем було сплачено ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» грошові кошти за нерухоме майно у сумі 2 265 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 377 500,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №110 від 28.12.2007 року. Тим самим, на виконання пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в жовтні 2010 року ВАТ «ДМЗ ім.Петровського» було надано ТОВ «ВІКОР М» податкову накладну №700003 А на суму 2 265 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 377 500,00 грн.

З огляду на викладене та з урахуванням п.7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «ВІКОР М» в грудні 2007 року визначило суму ПДВ у розмірі 377 563,00 грн., яка є від'ємною, та задекларувало в декларації з ПДВ за грудень 2007 року.

Таким чином, на виконання пп.7.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ «ВІКОР М», в декларації з ПДВ за січень 2008 року задекларувало в рядку 26 - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - суму 377 563,00 грн.

З наведеного вище вбачається, що на момент подання декларації ТОВ «ВІКОР М» з ПДВ за січень 2013р. залишок від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду ряд.24 декларації становив 376 284,00 грн.

Разом з тим, матеріали справи містять докази того, що позивачем, з дотриманням вимог чинного законодавства, відображено в декларації з ПДВ за січень 2013 року суму залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів та включено до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 24) декларації суму 376 284,00 грн.

Водночас, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження правильності висновків акту перевірки №1159/152/35163684 від 09.04.2013 року щодо завищення ТОВ «ВІКОР М» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 24 декларації), за січень 2013 року.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Суд, встановивши усі обставини справи, погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За даних обставин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 31 травня 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2013 року у справі №804/5911/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 03 листопада 2014р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Д.В. Чепурнов